Катерина Семчук, Павло Лоза ■ УКРАЇНА ■ №8, 2018-02-25

У Варшаві 16 лютого відбулася перша зустріч на рівні віце-прем’єр-міністрів Польщі та України після грудневого візиту минулого року президента Польщі Анджея Дуди у Харкові.

Під час зустрічі віце-прем’єри Павло Розенко та Пйотр Ґлінський обговорювали історичні питання, захист прав і свобод українців Польщі, відновлення сплюндрованих і зруйнованих пам’яток, проведення спільних заходів: конференцій, зустрічей, консультацій, пошукових робіт тощо. Зокрема, йшлося про ситуацію навколо закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі, можливість поновлення пошуково-ексгумаційних робіт у місцях загибелі поляків в Україні, збереження місць пам’яті в обох країнах.
Після цього український урядовець разом із польським колегою, віце-прем’єр-міністром Пйотрем Ґлінським (на фото зліва), поклали квіти до могил козаків і старшин армії УНР на Вольському кладовищі у Варшаві і запалили лампадки біля пам’ятника жертвам Голодомору в Україні 1932–1933 років.
Українська сторона залишилася оптимістично налаштованою після перемовин. «Переговори завершені. Але не закінчені. (…) Діалог і спільна робота буде продовжена. Будемо раді бачити пана Ґлінського в Києві!», – написав одразу після розмови з колегою Павло Розенко на своїй сторінці у Фейсбук.
Водночас під час прес-конференції, що була підсумком візиту віце-прем’єр-міністра України в Польщі, він зауважив, що Україна у відповідь на прийняття Польщею оновленого закону про Інститут національної пам’яті «повела себе стримано» і в реванш не прийняла відповідного закону зі своєї сторони.
За його словами, у конфлікті навколо закону йдеться не про історію, а про можливе порушення прав і свобод українців, які працюють або живуть у Польщі, їх переслідування за певні висловлювання чи політичні переконання.
Водночас він заявив: «Ми повинні бути готові до будь-якого рішення Конституційного суду Польщі», маючи на увазі майбутню процедуру розгляду даним судом правок до закону про ІНП Польщі, після того, як був підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.
Павло Розенко був стриманим та неодноразово наголошував на своєму почутті оптимізму щодо подальших польсько-українських переговорів. Виступ урядовця не дав зрозуміти, чи відбулися між віце-прем’єрами переговори щодо оновленого закону про ІНП і чи він зажадав від польської сторони «змінити положення, що стосуються покарання за заперечення злочинів “українських націоналістів” проти громадян Польщі у період з 1925 по 1950 роки». Посилаючись на своє запізнення на літак, прем’єр-міністр Розенко покинув приміщення українського посольства, не відповівши на жодне запитання журналістів.
Після урочистості на Вольському цвинтарі журналісти також запитали польського віце-прем’єра, чи вдалося зняти напругу у польсько-українських відносинах. На що той відповів:
«Це були важкі розмови, але ми зробили крок вперед, адже ми відкрили черговий процес обговорення та узгодження умов для можливості розблокування розкопок, започаткування процесу інвентаризації, леґалізації та увічнення поховань жертв по двох боках – на території України і Польщі».
Як зазначив Ґлінський, однією з ідей для ведення діалогу з питань пам’ятників та святкувань було «переміщення діалогу на вищий політичний рівень».
«Ця команда, механізм або рівень переговорів на рівні заступників прем’єр-міністрів обох країн проповідує краще, ніж розмови людей, пов’язаних з історією так сильно, що вони часто радикалізують свій підхід до складних питань. Це – я не приховую – складні речі. Я також чітко наголосив про позицію польської сторони. Історична правда є фундаментальною, і ми не залишимо історичну правду», – підкреслив польський політик.
Ґлінський оголосив, що переговори з українською стороною будуть продовжені членами делеґації. «Я був запрошений до Києва на наступний раунд переговорів. Я думаю, що коли ми будемо готові, я поїду до Києва для зустрічі з віце-прем’єр-міністром Розенком», – сказав він.
У свою чергу, Оксана Юринець, співголова Групи з міжпарламентських зв’язків Верховної Ради України з Республікою Польщі, підтвердила, що українська сторона готова до спілкування. «Нам важливо дискутувати, особливо говорити про небезпеки, які можуть створитися навколо закону ІНП. Знаємо, що президент Анджей Дуда направив його до Конституційного суду і тепер очікуються висновки, особливо щодо загрозливих термінів про «український націоналізм», що не є прийнятним з українського боку», – коментувала українська депутатка.
«Симетричність не потрібна. Треба бути понад тим. Думаю, що сьогоднішню передачу закону до Конституційного суду треба розглядати, до певної міри, як позитив. Важливо, що польська сторона готова до дискусії», – сказала О. Юринець. Українська політикиня сподівається, що розмови у Києві відбудуться. «Багато поставлених у Варшаві питань уже далі будуть розкриватися у Києві, коли польська сторона буде мати готові відповіді на ці запитання. Зокрема, йдеться про захист українців, які проживають на території Польщі, особливо у контексті загрози після прийняття закону про ІНП та питання восьми пам’ятників, які треба відновити на території Польщі», – перечислила депутатка ВР. «Щойно тоді зможе відбутися розмова щодо подальшої праці у тих напрямках».
Натомість, на наступний день після візиту української делегації до Варшави, канцелярія президента Польщі висловила глибоке розчарування результатами розмови між віце-прем’єрами України і Польщі. Таке повідомлення розміщене на офіційному сайті Анджея Дуди.
«Брак рішення української сторони у фундаментальній квестії, якою є зняття заборони польських ексгумацій на території України, означає серйозний занепад довіри і не реалізує усталеного президентами обох держав мандату до розмов, що значно обтяжує взаємні відносини», – йдеться у повідомленні. ■

Поділитися: