Петро Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ №20, 2020-05-17

В Україні, як і в багатьох інших країнах, вшанування річниці завершення Другої світової війни було доволі обмеженим у зв’язку з пандемією. Великих масових заходів на день Пам’яті та примирення 8 травня і День перемоги над нацизмом 9 травня не проводили. Лише проросійські політики з «Опозиційної платформи – За життя» (ОПЗЖ) організували міні-парад у стилі російського «Безсмертного полку». На противагу цьому українські та європейські діячі вказують на небезпеку монополізації та переписування Росією історії війни.

Через обмеження, пов’язані з пандемією та карантином, значно менше людей цього року приїхали у Київ до Парку Вічної Слави святкувати 9 травня. Центр міста був перекритий для автомобілів, і відвідувачі, які хотіли подивитись на меморіал, проходили контроль на спеціально встановлених пропускних пунктах. Поліція пропускала по дві людини через певні проміжки часу.

За даними правоохоронців, загалом 9 травня відбулося 495 заходів за участю майже 9 тисяч людей. Вони минули без особливих інцидентів. Глава Нацполіції Ігор Клименко підкреслив, що з 20 складених адміністративних протоколів більшість стосувалася використання заборонених символів (георгіївських стрічок) або порушення правил карантину.

8 травня президент Володимир Зеленський поїхав вшанувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні до села Мілове на Луганщині, де знаходиться меморіальний комплекс «Україна – визволителям». Мілове – це унікальне місце, адже цей населений пункт розділений кордоном між Україною та Росією. 9 травня Зеленський вшанував пам’ять загиблих воїнів, які визволяли Україну, у меморіальному комплексі «Пагорб Слави» на Закарпатті.

«На Закарпатті завершилося вигнання загарбників. Ми ніколи не забудемо страшну ціну цієї перемоги. Для вшанування подвигу кожного, хто наближав її, головне – не гучність, а щирість. І наша перемога – у кожного в серці», – підкреслив Зеленський.

«День Победы» у центрі Києва, трамвай «Сталіно» в Донецьку та реальна війна

Депутати від ОПЗЖ Віктор Медведчук та його соратники по фракції Юрій Бойко і Сергій Льовочкін порушили правила карантину. В оточенні великої кількості охоронців вони прийшли до Парку Вічної Слави. А потім влаштували автопробіг «Безсмертного полку» по вулицях Києва на стилізованих під часи Другої світової війни автомобілях. Біля обеліску на честь міста-героя Києва на площі Перемоги вони заспівали радянську пісню «День Победы». Цю акцію транслювали телеканали Віктора Медведчука.

Тим часом у самопроголошеній «Донецькій народній республіці» відбувся «автопробіг Великої Перемоги», у якому взяв участь лідер бойовиків Денис Пушилін. Спеціальний трамвай із назвою «Донецьк – Сталіно» також виїхав на вулиці окупованого міста. Нещодавно Пушилін підписав постанову, яка дозволяє використовувати назву «Сталіно» замість «Донецька» під час свят, пов’язаних із Другою світовою війною.

Тим часом на передовій Донбасу, за даними штабу Операції об’єднаних сил, 9 травня проросійські бойовики 17 разів порушили режим припинення вогню. На початку травня штаб ООС представив фільм із доказами участі на стороні бойовиків російських солдатів, а саме – снайперів, які 27 лютого вбили молодшого сержанта української армії.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, з початку року кількість жертв на Донбасі зросла на 65 людей, що на третину більше, ніж за аналогічний період минулого року. Цьогоріч серед постраждалих – десятеро дітей.

Загалом з початку війни на Донбасі загинуло приблизно 14 тисяч людей, близько 3400 з них – цивільні.

Прощання з СРСР

У 2015 році Україна вирішила змінити концепцію відзначення річниці закінчення війни відповідно до європейської традиції. 8 травня проголосили Днем пам’яті та примирення, а 9 травня – Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Тим самим Україна, як і інші країни Європи, відзначає річницю закінчення саме Другої світової, а не радянської Великої Вітчизняної.

Тогочасний президент Петро Порошенко запевняв, що, вшановуючи День перемоги 9 травня, Україна завжди поважатиме зусилля тих, хто воював у Другій світовій війні. Однак держава святкуватиме по-своєму.

– Ми більше ніколи не будемо відзначати цей день за російським сценарієм, який передбачає холоднокровне використання нашого Дня перемоги для виправдання загарбницької політики щодо сусідів, для утримання їх у своїй орбіті, для відродження імперії. У нашому українському календарі 9 травня є і завжди буде залишатися червоним днем, як ці маки, що символізують пам’ять про загиблих. Ми шанували, шануємо і завжди будемо вшановувати ратний патріотичний подвиг наших дідів і прадідів, – сказав Порошенко 9 травня 2015 року.

Український інститут національної пам’яті пояснив нову суть відзначення пам’ятних днів 8 і 9 травня. Насамперед ідеться про переосмислення подій Другої світової війни та руйнування радянських історичних міфів, а також – про чесний діалог щодо складних сторінок минулого. В Інституті підкреслили, що українцям потрібно однаково вшановувати пам’ять тих, хто боровся з нацизмом, та підкреслювати солідарність і бойове братерство всіх Об’єднаних націй – і держав, і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та інших). Нагадування про трагічну історію війни має відбуватися через перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей. А отже – потрібно відмовлятися від святкувань на користь вшанування.

Окрім цього, в Україні встановили офіційний знак пам’ятних днів 8 і 9 травня. Це квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ вшанування жертв Другої світової. Інститут нацпам’яті також запропонував гасло: «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Боротьба за історію

– Понад сім мільйонів українців у складі Антигітлерівської коаліції протидіяли нацизму і на рідній землі, і на різних континентах планети. Без сумніву, людський подвиг не має паспорта. Але внесок українців у перемогу над нацизмом – величезний. І сьогодні ніхто не може приватизувати перемогу, говорити, що вона могла статися й без українців. Ми не повинні цього забувати, соромитися та дарувати комусь подвиги своїх українських героїв, – сказав 9 травня Володимир Зеленський.

Таким чином президент України фактично відреагував на слова Владіміра Путіна, який у грудні 2010 року заявив, що Росія виграла би Другу світову війну без участі України. «Росія привласнила перемогу і зробила її своєю зброєю всередині та зовні», – написав у опублікованій 8 травня колонці на «Європейській правді» екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, перемога над нацизмом – це свято для всіх країн, незалежно від того, на якій стороні вони були під час війни. «Для Німеччини або Італії це таке саме свято – і в цьому сенс європейської історичної пам’яті та свідомості», – пояснює свої слова колишній міністр.

Однак із Росією ситуація інша, адже замість того, щоби зробити з історії висновки, вона веде агресивні дії проти України та інших держав. «Більше того, РФ використовує перемогу у Другій світовій як елемент мобілізації для інших своїх воєн», – написав Клімкін.

Під час телемарафону «Мир і війна: міжнародна конференція до 75-річчя завершення Другої світової війни» на «5 каналі», який відбувся 8 травня, польський політик Дональд Туск наголосив на використанні Росією річниці перемоги у своїх пропагандистських цілях.

«Поки Кремль відзначає 9 травня 1945 року, не бажаючи згадувати про те, що не всі наслідки перемоги були позитивними для решти світу, та використовує цю річницю для виправдання своєї агресії проти сусідів, в Україні розказують іншу історію – у якій тріумф і трагедія тісно пов’язані», – підкреслив Туск.

Тим часом президент Росії Владімір Путін, вітаючи з Днем перемоги над нацизмом лідерів країн, які свого часу входили до складу СРСР, у привітаннях України та Грузії згадав лише про народи обох держав – але не про їхніх очільників.

Фото автора статті

Поділитися: