Аліна Кувалдіна ■ МІГРАНТИ ■ №51, 2022-12-18

За статистикою ООН, після початку повномасштабної війни в Фінляндію приїхало майже сорок тисяч українських переселенців. За потреби, тут їм надають житло, виплачують грошову допомогу, організовують мовні курси та допомагають інтегруватися в суспільство. Детальніше про те, як допомагають українцям в Фінляндії, з якими проблемами вони стикаються та як себе тут відчувають – читайте в нашому матеріалі.

 «Ми живемо в квартирі, котру нам надали, тут живе кілька сімей, – ділиться Ірина Козиренко, котра разом з дітьми приїхала до Фінляндії на початку березня. – Умови проживання дуже добрі. Є все необхідне для життя. Діти ходять в школу. Я ж зараз відвідую декілька курсів фінської, ця мова дуже особлива, не схожа на інші. Тому важко. Але загалом Фінляндія – дуже гостинна країна, в ній люди дуже добрі».

У Ірини ще немає чітких планів, чи буде вона лишатися у Фінляндії. За словами жінки, найбільша проблема для неї – незнання фінської. «Як зрозуміємо, як в нас піде з мовою, то будемо вирішувати», – говорить вона.

За результатами вересневого опитування Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, майже 40% переселенців з України ще не вирішили, чи хочуть залишитися в цій країні після закінчення війни. У той же час 27% опитаних не планують повертатися в Україну, а 33% хочуть виїхати, як тільки буде така можливість. 

До тих, хто не захотів лишатися в Фінляндії, належить і Олена Шевченко з Харкова. Жінка приїхала в цю країну разом зі своїми домашніми улюбленцями – котом та собакою – бо її запросила подруга. Через кілька місяців Олена переїхала на Північний Кіпр до доньки.

З мінусів, які Олена Шевченко називає в Фінляндії, головний – довгий час очікування на медичну допомогу. В Україні вона була інвалідом другої групи, також мала деякі ускладнення після ковіду. 

 «Але всі ліки, які мені були потрібні, котрі мені лікар виписав, я отримувала безкоштовно в аптеці, – додає Олена. – Дуже багато хороших людей мені зустрілося, дуже багато людей мені допомогли. Фіни дуже допомагають українцям».

Як прислухаються до українців в Фінляндії

Щодо організацій, котрі надають допомогу вимушеним переселенцям, найбільш помітним є Товариство українців у Фінляндії, засноване в 1997 році (інтернет-сайт – ukrainians.fi). Метою об’єднання стало представлення спільноти українців, які проживають у Фінляндії, підвищення обізнаності про Україну та її культурні традиції. Також Товариство займається гуманітарною роботою, обсяг котрої збільшився після початку повномасштабної війни.

Члени правління товариства Інна Манько та Арсеній Свинаренко розповідають, що політики, міністерства, та муніципалітети прислухаються то ТУФ та української громади. Товариство з перших днів повномасштабного вторгнення співпрацює з Міграційною службою Фінляндії.

«Ми маємо зв’язки з відповідними підрозділами у міністерствах, відомствах і органах місцевої влади. Неодноразово зустрічалися з ними з конкретними пропозиціями.  Багато з тих питань було вирішено чи знаходиться в процесі вирішення», – кажуть в Товаристві.

Зокрема, після початку мобілізації в росії почали надходити скарги від українських переселенців, що росіян селять у центри прийому біженців разом із українцями, через що останні часто не відчувають себе в безпеці. Після цього Товариство написало відкритого листа до фінського уряду, реакцією на котрий стала зустріч ТУФ з представниками Фінської імміграційної служби та Міністерства внутрішніх справ. Під час зустрічі вирішили, що відтепер усі російські шукачі притулку будуть розміщуватися окремо.

Варто зауважити, за офіційною статистикою, ще в 2008 році у Фінляндії проживало близько 30 000 власників російських паспортів, а російську мову як рідну вказувало 75 000, або близько 1% населення. Після фінів та шведів, росіяни – найбільша етнічна група в країні. Це зумовило, зокрема, проблему з перекладачами-росіянами, котрих, за потреби, надавали українським біженцям, що інколи призводило до конфліктів.

«Ми від початку це відстежуємо, – розповідають Арсеній та Анна. – Обмежуючим фактором є мала кількість офіційних, сертифікованих перекладачів з парою фінська-українська. Рахунок йде навіть на десятки. Інший момент пов’язаний з тим, що більшість прибуваючих українців часто зазначають російську як одну з прийнятних мов спілкування. Водночас знання англійської дуже обмежені. В Фінляндії дуже багато російських перекладачів, тому це часто залишається єдиним рішенням, щоб не очікувати тижнями на наявність українського перекладача».

З конфліктом з росіянами (щоправда, в інших умовах) зіткнулася і Марина, котра приїхала до Фінляндії через росію з Маріуполя після його окупації. Жінка просить не називати її прізвища та міста, в якому знаходиться, адже за цією справою триває розслідування.

«Ми прогулювались і розмовляли  своєю рідною мовою, – ділиться вона. – Нас почули і почали ображати, що у нас мова “свиняча”, що ми вас вбивали, вбиваємо і будемо вбивати. Я розмовляю російською мовою, але принципово не відповідала нею. Тож зараз іде розслідування, тому що не ми одні потрапили на таких людей, почали писати скарги. Нас попросили відразу звертатися до соціального працівника. І сказали, щоб ми не боялись говорити, якщо нас ображають».

В Україну відправляють медикаменти, військове спорядження та навіть автомобілі

Одним з головних проєктів Товариства українців у Фінляндії, що розвинулися після початку повномасштабного вторгнення, є Логістичний центр. Приватні особи та підприємства відправляють сюди різноманітну допомогу для українців, тут речі перебирають, сортують, пакують та відправляють в Україну або ж інші місця, де вони необхідні українським біженцям. В основному це одяг, гігієнічні засоби, медичні препарати та обладнання, їжа, військове спорядження та електроніка.

«У 2015 році моя землячка Інна Кутіна організувала волонтерську групу “Допомога дітям героїв”», –  розповідає Сергій Шевченко із Запоріжжя, котрий вже 10 років живе в Фінляндії. Сергій займається керівництвом Логістичного центру. –  Метою групи був збір та надсилання гуманітарної допомоги дітям, батьки яких загинули на війні в Україні. На жаль, Інна захворіла на рак і дуже швидко її не стало. Але вона дуже хотіла, аби ця справа не зникла, перейшла далі. Відгукнулися ще дві жінки, Нора та Наталія, і ми з ними продовжували цю справу. Була у нас невелика перерва, десь між 2020-2022 рр., коли потреби в одязі та речах не було. І от після початку повномасштабної війни ми з Товариством спільно вирішили відновити діяльність».

За словами Сергія, в понеділок відкрили двері складу, а у вівторок ввечері вже поїхала перша вантажівка, котру безкоштовно надала логістична компанія. 

«Приїжджали також машини, приїздили фіни зі словами: «Я їду допомогу везти, я назбирав, якщо вам є що додати – будь ласка». І ми давали, – продовжує Сергій. – Таких було, станом на сьогодні, більше тисячі. Спочатку більше все ґрунтувалося на довірі, з часом почали детально провіряти документи. Передавали і автомобілі, автобуси в Україну. Зараз більше 25 машин різних передали. Це і позашляховики, і мікроавтобуси. Є команда, котра окремо займається «швидкими». Вони закуповують обладнання, у них фінансування є невеличке. Загалом на це було передано більш ніж 3,5 тисячі кубометрів допомоги».

Варто зауважити, діяльність Логістичного центру подобається не всім.

«Була інформація, що нам планували відправити невелику вибухівку, – розповідає керівник Центру. – Не для того, аби когось вбити, а щоб залякати. Був інцидент, коли нас хотіли отруїти. Приходили до мене декілька разів, під видом поговорити про гуманітарну допомогу, а потім погрожували. Кілька разів пробували налякати інших волонтерів».

Тим не менш, Центр не припиняв і не планує припиняти свою роботу.

Фокус – на потреби переселенців

Ще один проєкт Товариства українців у Фінляндії – Центр допомоги українцям в Гельсінкі – був відкритий спільно з ініціативною групою Finns4Ukraine, які надали приміщення, меблі та багато іншого. Також фінські партнери, такі як Mieli, Pakolaisupu та інші, забезпечили надання послуг для переселенців. Крім цього, Центр надає і гуманітарну допомогу. За його власною статистикою, на даний час тут отримали різноманітну підтримку близько 9000 дорослих (не враховуючи дітей).

«Спочатку в нас не було досвіду, як приймати людей, як це все організовувати, – розповідає Віктор Йоганов, один із координаторів Центру. – Але зараз, на мою думку, все працює прекрасно. Роздаємо їжу, одяг, гігієнічні засоби. Учора, наприклад, в нас був день роздачі їжі, і 120 людей отримали пакети з допомогою. Хто прийшов перший і хто сто двадцятий – дістали абсолютно однакові пакунки. Все чесно. Крім того, якщо приходить більша родина, у якої, наприклад, троє дітей, їм даємо додаткову їжу».

Центр функціонує як завдяки пожертвам, так і публічному фінансуванню Товариства українців у Фінляндії. Допомогу передають як приватні особи, так і різноманітні організації. Інколи те, що буде корисніше на місці, передають з Логістичного центру.

Окрім матеріальної допомоги, тут можна отримати і інформаційну підтримку. Зокрема, по середах і п’ятницях сюди приходять представники фінської служби зайнятості, які допомагають українцям не лише в пошуках роботи, але й у створенні інтеграційного плану. Наприклад, спочатку може йтися про вивчення мови, перекваліфікацію, підтвердження акредитації. Якщо є багато подібних питань, проводять спільну інформаційну сесію або організовують курс.

«Ми намагаємося підлаштовуватися під потреби, які є зараз, а вони дуже-дуже різноманітні, – розповідає Оксана Айкас, головна координаторка Центру. –  Від первинних до інтеграційних. Тому до нас приїжджають зі всієї Фінляндії, бо центр з таким широким спектром послуг тут лише один».

На базі Центру також можна отримати психологічну підтримку. Її надають як українські психологи, так і партнерські фінські організації. Крім цього, тут проводять різноманітні заходи, в тому числі інформаційні та інтеграційні. Традицією також став показ мультфільму українською мовою для дітей щосуботи. Крім цього, тут діє театральний гурток, розмовне кафе, клуб в’язання та багато іншого.

Поділитися:

Категорії : Міграція

Схожі статті

Книжкові сили України: як за допомогою книг українці ремонтують дрони та купують генератори

Тетяна Семаковська ■ УКРАЇНА ■ №4, 2023-01-29 Книги сьогодні в Україні стали не просто книгами, а справжньою зброєю. Молода команда, засновник якої навчався в...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*