Олена Сова ■ УКРАЇНА ■ №24, 2025-06-15

Протягом трьох років демографічний простір Польщі зазнав суттєвих змін. У кожному великому місті сьогодні чути українську мову, в кожній другій школі – дитина з українським прізвищем, а кожен п’ятий працівник у сфері обслуговування – українець. Це нова реальність.

Станом на початок 2025 року, за даними ZUS, понад 787 тисяч громадян України сплачують страхові внески – тобто працюють легально. Загалом 993 тисячі українців мають PESEL UKR. Усього ж українців у Польщі – понад 1,5 млн, якщо враховувати дітей, пенсіонерів, студентів і тих, хто ще не встиг оформити необхідні документи.

У період з 2022 по 2024 роки українці перерахували до польського бюджету десятки мільярдів злотих у вигляді податків і внесків. За даними Міністерства фінансів Польщі, українці забезпечують 33,7% у загальних податкових надходженнях від іноземців. На офіційному сайті Сейму Республіки Польща зазначено, що загальна сума податків і соціальних внесків, сплачених українцями в Польщі, склала 51,3 млрд злотих. Відповідно до звіту Bank Gospodarstwa Krajowego, лише в 2024 році українські мігранти принесли до державного бюджету Польщі 15,1 млрд. злотих, натомість держава виплатила 2,8 млрд. злотих соціальної допомоги за програмою «Rodzina 800+». Ці цифри яскраво демонструють, що українці в Польщі є не тягарем для економіки, а навпаки – вагомим чинником її підсилення. Таке фінансове сальдо свідчить про активну участь українців на польському ринку праці, їхню інтеграцію в середовище та позитивний фіскальний ефект для приймаючої країни.

Демографія в сучасних умовах – це не лише про цифри. Це про історії, в яких ми – головні герої. Польща має шанс не суто залишити українців на своїй території, а й виграти в глобальному змаганні за людський капітал. Бо в умовах демографічної кризи (а смертність у Польщі досі перевищує народжуваність: 12 проти 8 на тисячу населення) саме українці стають тим ресурсом, якого потребує польська економіка й суспільство. 

У реєстрі PESEL станом на грудень 2024 року зафіксовано понад 700 тисяч дітей з українським громадянством, з яких понад 360 тисяч – мають статус тимчасового захисту. Вони ходять до польських шкіл, говорять двома мовами, називають дві країни «домом». Масштаб вражає: з кожним роком зростає кількість народжених у Польщі українських дітей. За 2023 рік народилося понад 12 тисяч немовлят із українським громадянством. Це приблизно 5% від усіх новонароджених у країні. Тоді як у 2020 році цей показник був у межах статистичної похибки.

Дослідники з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України прогнозують катастрофічне падіння народжуваності в Україні у найближчі 5 років. По-перше, серед українців, які виїхали за кордон через війну, 66% ‒ це жінки. По-друге, наразі неможливо створити в країні належні умови для безпечного життя та розвитку родин. По-третє, відсутність пристосованої до воєнного часу моделі економіки з компенсаторним механізмом демографічного дисбалансу. 

Високий рівень народжуваності та низький рівень смертності є показниками якості життя, оскільки відображають сприятливі умови для відтворення населення та здорового довголіття. За оцінками Central Intelligence Agency, в Європі має місце така ситуація, що дві країни посіли топ-місця в рейтингах як рівня народжуваності, так і рівня смертності. Це Україна та Ісландія. Україна одночасно знаходиться на останній позиції за рівнем народжуваності (6 на 1000 осіб) і на першій за рівнем смертності (18,6 на 1000 осіб). На жаль, два антирекорди. В той час як Ісландія є лідером по рівню народжуваності (12,6 на 1000 осіб) і має найнижчий рівень смертності (6,6 на 1000 осіб) серед вибірки країн.

Рейтинги рівня народжуваності та рівня смертності серед країн Європи за оцінками даних 2024 року.

Для порівняння, друге місце після України в рейтингу рівня смертності займає Литва. Польща ‒ на 14-му місці серед досліджених 130 країн Європи. Люксембург передує Ісландії (7 смертей на 1000 осіб). В рейтингу рівня народжуваності Люксембург теж має високу позицію після Ісландії. Тоді як Італія посідає передостаннє місце з показником 7 новонароджених на 1000 населення. Польща займає 32-ге місце за рівнем народжуваності.Таким чином, демографічні дані вказують не лише на проблеми, а й на потенціал. Потенціал змішаних поколінь, які формуються завдяки міграції. Потенціал України, яка навіть за межами своїх кордонів лишається джерелом нових життів. І водночас виклик для Європи ‒ розробляти нові соціальні програми, які перетворять міграційні хвилі із загрози національній ідентичності на можливості розвитку людського капіталу та зміцнення згуртованості спільнот.

Олена СОВА

Інститут демографії та проблем якості життя НАН України

Поділитися: