Христина Заник ■ МІГРАНТИ ■ №15, 2022-04-10

Від 24 лютого до 3 квітня до Польщі з України приїхало 2,46 мільйона осіб. Частина з них поїхала в наступні країни, але більшість – залишилася тут. Дехто, побувши трохи у Польщі, вирішує повернутися додому.

У Холмі на залізничній станції – натовп. Потяги приїжджають з України кілька разів на день.

«Якщо порівняти з ситуацією місяць тому, то ті, хто приїжджає, більше втомлені, виснажені, розгублені, – зазначає волонтерка Малґожата, яка тут працює щодня. – Буває, що люди приїжджають взагалі без багажу. А ще, якщо раніше багато хто знав, куди їхатиме далі, вони мали знайомих або родичів у Польщі, то зараз найчастіше це люди, які не знають, що їм робити».

Фото – Христина Заник, “Наше слово”

Попри таку важку ситуацію, українці не забувають також про тварин. Зокрема волонтери організовують перевезення котів та собак з притулків, де зараз небезпечно, до Польщі. Одні з таких «втікачів» – 40 котів. Дівчата-волонтерки кажуть, що котів везли з-під Києва до Рівного, через Луцьк і Холм. Притулок під Варшавою погодився прийняти пухнастих.

Останніми днями посилюється тенденція того, що українці також повертаються до своєї країни, попри війну. За даними польських прикордонників, за цей самий час 442 тисячі осіб повернулось в Україну.

Якщо спочатку це були переважно чоловіки, які їхали захищати свою країну, а тепер все частіше повертаються жінки з дітьми, які виїхали в перші дні повномасштабної російської агресії.

Фото – Христина Заник, “Наше слово”

«Я, можна сказати, потрапила до Польщі випадково. Тобто коли Росія почала нас бомбити, ми всі перелякалися. І подруга мене збаламутила. Каже: тікаємо в Польщу. Я послухала її, взяла дітей і поїхала», – розповідає Наталія Татарин з Луцька. Вона біля кордону Дорогуськ-Ягодин намагається знайти транспорт, який візьме її і двох дітей підліткового віку з собою в Україну. Тут піший перехід відкрито лише в напрямку з України. 

Каже, поляки дуже гостинні, вона їм щиро вдячна. Жінка з дітьми доїхала аж до півночі Польщі, недалеко від Щеціна.

«Нас дуже добре прийняли, але я зрозуміла, що не можу тут бути, хочу додому. Зараз бачу, що в нашому місті доволі безпечно, тому вирішила повертатися», – каже Наталія.

Дехто привозить у Польщу когось з родини і також повертається. 

«Моїй мамі – 86, я залишив її в Польщі, і їду назад, бо комусь же треба боронити країну. Хоч я вже маю більше, ніж 60, не мушу», – розповідає чоловік. Він разом з дружиною теж їде до кордону у напрямку України. 

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*