Українська культура та освіта під ударами

Гуржий Валерія ■ КУЛЬТУРА ■ №38, 2022-09-18

росія – країна, яка стоїть на болотах, і не тільки у прямому сенсі цього слова, а й у фігуральному. І це болото вони щосили намагаються поширити на всі нові території, але, дякувати Богу, стикаються з труднощами, адже жодна освічена, інтелектуально розвинена людина ніколи не стане фанатом «руского міра», який і є тим болотом, де скніють більшість росіян. 

Так, згідно із даними заступника міністра освіти і науки України Володимира Ковтунця, 79% українців мають вищу освіту, разом з тим дані перепису населення росії стверджують, що у них цей показник становить всього 27%. Тож не дивно, що більша частина народу підтримує війну не тільки в Україні, а й в інших регіонах, й безмежно вірить тій пропаганді, що активно транслюється по «зомбоящику». Адже, щоб проаналізувати вплив війни на країну, треба мати хоча б мінімальний рівень інтелекту, треба усвідомити, що росії один день війни проти України обходиться приблизно у 900 млн доларів, за підрахунками американського аналітика. Особливо смішно тепер дивитися російські сюжети, де люди беруть кредит, щоб зібрати дитину до школи, де вулиці не таких далеких від москви міст ніколи не бачили асфальту, а будинки – каналізації, світла і, найголовніше, газу, видобутком якого ця країна так пишається.

Їхня недоармія палко мріє поширити й на Україну своє болото. Вони намагаються знищити українську освіту і культуру – рівняють із землею школи, університети, театри та творчі майстерні. У такі моменти ми втрачаємо не лише пам’ятки архітектури та місця, де можна духовно збагатитися, ми втрачаємо найголовніше – наших людей, які отримують поранення або гинуть внаслідок ворожих атак. Так, внаслідок російської агресії найбільше закладів освіти і культури постраждало у прикордонних регіонах або тих, які були чи є наразі тимчасово окупованими.

Освіта

З початку повномасштабного вторгнення, станом на середину серпня, за словами міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, окупантами пошкоджено 15% закладів загальної середньої освіти.

«261 повністю зруйнований заклад, 2 061 – пошкоджений (це 15%) і 1 300 – під окупацією», – повідомив він.

Також, за його словами, внаслідок агресії росії проти України постраждали й заклади вищої освіти – усього 43. Найбільше руйнувань зафіксовано у Харківській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Чернігівській областях.

Наприклад, відомий на всю країну Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, який входить до топ-3 університетів країни, був повністю зруйнований ще на початку квітня.

«Університет імені Каразіна повністю зруйнований рашистськими загарбниками, їхніми авіаударами», – повідомляв тоді перший заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.

На початку березня окупанти нанесли ракетний удар по Сумах – пошкодження отримав Сумський державний  університет та кадетський корпус імені І.Г. Харитоненка. У середині цього ж місяця руками російських загарбників було знищено університет Чернігівська політехніка.

Серія масових ударів по університетах прокотилася й Миколаєвом у середині липня. Тоді одного ранку окупанти знищили одразу два головних корпуси найбільших університетів міста: Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та Національного університету імені В.О. Сухомлинського. А за місять, у середині серпня, ворожа армія вдарила по Чорноморському національному університету імені Петра Могили. Тоді внаслідок удару були вибиті вікна і пошкоджений фасад будівлі, але росіянам цього видалося замало, і вони нанесли повторний удар по будівлі через два дні. Внаслідок цього корпус отримав значні ушкодження, зокрема обвалилися чотири поверхи будівлі. Ректор університету повідомив, що, на жаль, будівля відновленню не підлягає.

Музеї

Станом на середину червня, за даними заступниці міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар, в Україні зафіксовано понад 380 випадків пошкоджень та руйнувань російськими військовими пам’яток архітектури, археології, релігії й історії. Зруйнованими та пошкодженими внаслідок російського вторгнення виявилися 119 об’єктів культурної спадщини, серед яких 21 пам’ятка національного значення, 91 – місцевого та 7 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.    

Так, ще на початку травня окупанти практично зруйнували музей Григорія Сковороди на Харківщині – снаряд влучив просто в дах будівлі. Відомо, що приміщення практично знищене, проте колекція не постраждала – її завчасно перемістили в безпечне місце.

«Окупанти можуть знищити музей, де в останні роки життя творив Григорій Сковорода і де був похований. Але вони не знищать пам’яті та наших цінностей», – прокоментував подію голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Не цінують росіяни й надбання власних поетів, адже на початку червня вони завдали ракетного удару по харківській школі, де знаходився єдиний в Україні музей Сергєя Єсеніна.

Мародерство як синонім словосполучення «російська армія»

Ми читали багато новин і глузували з окупантів, які масово цупили спідню білизну, пральні машинки та все, що потрапляло їм на очі. Але існують і такі, що, мешкаючи на болотах, чомусь вирішили, що належать до класу культурної інтелігенції, й на додачу до трусів вирішили викрасти музейні експонати з тимчасово окупованих територій. Зокрема, всі цінні експонати були вивезені з Музею краєзнавства та Художнього музею у Маріуполі. Також російські мародери обікрали музеї Херсона та пограбували єдиний на півдні України планетарій. 

Театри

Від російської навали на Україну постраждали й театри. Найтрагічніший випадок трапився у Маріуполі, коли окупанти скинули 500-кілограмову авіабомбу на Драматичний театр, де 1300 місцевих мешканців ховалися від бойових дій, у тому числі діти, про що свідчив велетенський напис біля будівлі. Той удар не лише знищив будівлю театру, а й забрав життя 600 людей.

До цього, у кінці лютого, при ракетному ударі по центру Чернігова було зруйновано історичну будівлю молодіжного театру, а на початку березня, коли окупанти цілилися по будівлі Харківської ОВА, було пошкоджено оперний театр і філармонію, що розташовані неподалік.

Будинки культури

Наприкінці травня окупанти вдарили ракетою по місту Лозова, що на Харківщині, внаслідок чого значних руйнувань зазнав місцевий Будинок культури.

«Загарбники визначили своїми ворогами культуру, освіту та людяність. І не шкодують для них ані ракет, ані бомб. Що в голові в людей, які обирають такі мішені? Абсолютне зло, абсолютна дурість», – відреагував тоді на подію президент України Володимир Зеленський.

Після цього, на початку липня, окупанти ракетним ударом повністю зруйнували будинок культури «Корабельний» у Миколаєві.

Нагадаємо: загарбницьку повномасштабну війну проти України росія розпочала рано вранці 24 лютого. Тоді по кількох військових об’єктах у різних регіонах країни було завдано ракетних ударів, а війська рф перетнули державний кордон. ЗСУ, всі спеціальні та силові служби держави були підняті за тривогою. 

Через місяць після вторгнення ЗСУ повністю вигнали окупантів з Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, а також частково з Харківської та Миколаївської областей.

З початку повномасштабного вторгнення російська армія втратила понад 45 тисяч військових. Для порівняння: це на кілька тисяч більше, ніж численність усієї білоруської армії.

Поділитися:

Категорії : Культура

Схожі статті

Коментарі

  1. помилка – “наприклад, відомий на всю країну Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, який входить до топ-3 університетів країни, був повністю зруйнований ще на початку квітня. «Університет імені Каразіна повністю зруйнований рашистськими загарбниками, їхніми авіаударами», – повідомляв тоді перший заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.

    на щастя, це не так

    на фото – економічний факультет ХНУ ім. В.Н. Каразіна (будівля 1925 р.) на вул. Мироносицькій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*