Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ №27, 2022-06-03

В кінотеатрі «Пасія» у Ілаві 12 червня відбулося «Післяобіддя з українською культурою». На сцену вийшли хор «Журавлі», ансамбль «Слов’янська душа» з Ґданська та гостя з України – солістка Юлія Демидчик (Глухів, Сумська область).  

«Дякую за підтримку України і бажаю усім спокійного неба», – сказала Юлія, у виконанні якої прозвучали такі народні пісні, як «Чар-зілля», «Солодкі сльози» та «Чорна квітка».

Слова солістки, яка тепер проживає на околиці Ілави, добре передають характер цьогорічного заходу. Він став подякою місцевим мешканцям за відкриті серця до України під час війни. Про таку мету говорила Любомира Жолондек, співорганізатор свята та голова ілавського гуртка Об’єднання українців у Польщі. Вона також підкреслила, що захід відбувається уже вп’ятнадцяте, і організатори завжди можуть розраховувати на підтримку місцевої влади. У тому, що так і надалі буде, особисто запевнив й мер міста Давід Копачевський. Він переконував також, що солідарність з Україною триватиме.

«Таке свято перш за все дає радість нам. Але воно важливе й тому, що  дозволяє нашим польським сусідам та місцевій владі пізнати українців та нашу культуру. Нині воно цінне й тим, що тут своє рідне знаходять наші гості з України», – підкреслила голова гуртка Любомира Жолондек.

Твором, який найбільш її зворушив, була пісня від «Журавлів» «Як за дальнім небосхилом». Цей твір про «сльози прощальні» нині дійсно не може залишати нікого байдужим. Не менш потужно прозвучали й інші «журавлині» пісні, такі як «Гей, нумо, хлопці, до зброї», «Наливаймо, браття» чи «Зродились ми великої години». Атмосферу заходу підтримала й програма гурту «Слов’янська душа». Вони представили популярні і відомі українській публіці пісні, причому твори виконували також польською та білоруською мовами. Такі національності представляють і члени гурту, адже не може бути кращого символу слов’янської єдності, яку нині московський варвар хоче знищити.

На це звернув увагу й єпископ Ольштинсько-Ґданської єпархії владика Аркадій Трохановський. Ієрарх відзначав, що війна підкреслила поділ, де на одному боці є пошана і любов до іншої людини, а на другому – ненависть. Владика, дякуючи за підтримку, з радістю згадав про польсько-українську солідарність у складний час. Він висловився також про силу української культури: «На кожному концерті бачимо красу української пісні. Вона може бути як молитвою до Бога, так і розповіддю про кохання. Може бути й закликом до захисту своїх близьких та Батьківщини. Всі ці пісні нині, в час війни, напевно, звучать по-іншому і сильніше торкаються душ слухачів». Владика також підкреслив, що такі заходи, як ілавський, є доказом потужності української громади й української культури загалом. 

В межах «Післяобіддя» збирали пожертви на допомогу Україні. 

Поділитися: