Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №13, 2023-04-02

64 імені та прізвища було зачитано 5 березня на могилі в Монастирі біля села Верхрата в Підкарпатському воєводстві. Це імена похованих у ній українців, які загинули під час облави НКВС на початку березня 1945 року. Сьогодні на пам’ятнику встановлено таблицю, але без імен. 

До Монастиря приїхало понад десяток людей з Польщі та України. Після спільної панахиди, яку очолив парох греко-католицької парафії в Любачові о. Христофор Блажеєвський, присутні поклали на могили квіти та запалили лампадки. 

«Ми кілька років поспіль проводимо цей захід – читаємо прізвища. Сподіваємося, що завдяки камерам спостереження прокинеться совість винуватців. Вони зрозуміють, що позбавлення особистості тих, хто спочиває в цій землі, не доброчесно й не по-європейськи», – звернувся до присутніх Олександр Стець, голова Спілки українців – «Пам’ять і спадщина», який раніше зачитав прізвища, імена, місце народження та псевдоніми 64-х загиблих воїнів, які спочили в похованні в Монастирі.

Нагадаємо, що пам’ятний знак на цьому місці було встановлено законно після діалогу Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (РОПБіМ) з представниками Об’єднання українців у Польщі та Всесвітнього об’єднання солдатів Армії Крайової (Światowy Związek Żołnierzy Armii Krajowej). На могилі роками був напис «Загинули в боротьбі за Україну», затверджений покійним секретарем Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам’ятнику також було вказано лише імена та прізвища, дати народження похованих без жодних військових звань і символіки. 

Дошку з іменами на могилі було пошкоджено в 2015 році, а в січні 2020 року невідомі зняли її та викинули до ями. У жовтні 2020 року, напередодні офіційного візиту президента Польщі Анджея Дуди до Києва, на могилі встановили нову таблицю з написом: «Братська могила українців, які загинули в битві з радянським НКВС у Монастирських лісах уночі з 2 на 3 березня 1945 року». Проте на ній немає імен та прізвищ загиблих українців.

«Ми не сподіваємося, ми не просимо, а ми вимагаємо повернення імен спочилим тут вічним сном хлопцям. Прагнемо відстояти пам’ять про них. Ми також просимо від імені тих, хто сьогодні гине від рук теперішніх енкаведистів. Це та сама історія, яка через вісімдесят років повторюється. Тому в нас живе надія, що таблицю з іменами буде повернено. Надійшов час, щоб її повернули негайно», – наголосив Олександр Стець.

Слово взяли теж депутати Львівської обласної ради. Марія Волчко-Кульчицька зазначила, що, перебуваючи в цьому місці, відчуває «криву посмішку історії».

«Наші предки мали складні стосунки, а ми сьогодні маємо дружні. Польща як одна з перших відкрила нам двері в цей скрутний час», – говорила українка, яка минулого року на початку березня вивезла дітей за кордон і повернулася в Україну.

«Прошу єдиного бога, щоб наші народи ніколи більше не знали ні конфліктів, ні непорозумінь», – додала Марія Волчко-Кульчицька.

Тим часом Святослав Шеремета, який очолює Державну міжвідомчу комісію в справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, подякував українцям у Польщі за те, що піклуються про історичну спадщину.

«Хочу подякувати українцям у Польщі, українцям з Об’єднання українців у Польщі, зі спілки “Пам’ять і спадщина” за те, що ви є, що маєте віру, що маєте український дух і за все те, що ви зробили протягом десятиліть та робите зараз для нашої спільної справи», – сказав Святослав Шеремета.

Львівську обласну раду представляв у Монастирі також депутат Іван Щурко.

Днем раніше, 4 березня, могилу в Монастирі та цвинтар у селі Верхрата, де поховано 13 воїнів УПА, а також цивільних українців, відвідала делегація Товариства «Любачівщина». 

Додамо, що меморіал вояків українського підпілля у Верхраті було знищено в 2016 році. Вандали розбили не тільки таблицю з прізвищами похованих, а й хрест. Новий хрест було встановлено в 2019 році завдяки спільним зусиллям українців та поляків.

Поділитися: