В Кошаліні українцям вдалося зробити багато

ГРОМАДА ■ №9, 2019-03-03

Створення в Кошаліні україномовного садочка; подальше лобіювання відкриття в місті Центру культури національних та етнічних меншин, а також Центру міграції; посилена робота з дітьми та молоддю в пунктах навчання української мови задля підтримки національної ідентичності; співпраця з мігрантами з України, використання українською громадою їхнього потенціалу та більша співпраця гуртків із відділом – це чи не найважливіші тези, які були озвучені під час конференції Кошалінського відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП ), яка пройшла 16 лютого.

Засідання Ради Кошалінського відділу ОУП. Фото авторки статті

На початку засідання ради хвилиною мовчання було вшановано пам’ять усіх, хто відійшов протягом останніх п’яти років, а також воїнів Небесної сотні. Згодом чинний Роман Білас – голова Кошалінського відділу ОУП представив звіт діяльності за період із 1 травня 2013 до кінця 2018 року.

– Навіть, незважаючи на скрутну фінансову ситуацію, нам вдалося зробити справді багато, – завдяки тому, що в Кошаліні та загалом у воєводстві маємо добру атмосферу для співпраці. Тим не менше кожен гурток має свої проблеми, – відзначила вже в ході дискусії Ірина Дрозд, голова Українського вчительського товариства, делегатка на конференції.

Чи не до найбільших успіхів Р. Білас відніс створення в 2016 році при Маршалківському управлінні спеціальної грантової програми, за яку національні меншини регіону Західного Помор’я боролися майже 10 років (на сьогодні національні та етнічні меншини отримують майже 190 тис. зл. на рік, з яких ОУП – майже 100 тис.). Це друга така програма в Польщі – перша, завдяки старанням віце-маршалка регіонального сеймику Мирона Сича, діє на Вармії та Мазурах. Особливу подяку Р. Білас висловив тодішнім радникам Західнопоморського сеймику, д-ру Яну Куряті, Єжи Котлендзі, самоврядувальнику Ярославу Жепі, а також Павлові Мусі з Канцелярії президента РП. Завдяки створенню цієї програми на Кошалінщині можна було організувати, крім дотеперішніх заходів, як, наприклад, Фестиваль дитячих українських ансамблів, і нові події. Додаткове фінансування допомогло розвинути, зокрема, формулу «Зустрічей чотирьох культур» і вивести захід на площу Ринок, а також організувати в Кошаліні та Колобжезі перегляд українського кіно.

Неабиякою культурною подією були три осінні концерти, організовані в кошалінській філармонії, а також у домівці в Тшеб’ятові та будинку культури у Валчі.

У такий спосіб відділ хотів ще більше активізувати місцеві громади. Ідея проведення спільних концертів дуже сподобалася Стефанії Терефенко, голові гуртка ОУП у Валчі.

– Ми неспроможні самостійно запросити до Валча хоча б такого рангу хор, як «Гомін» зі Львова, тому ідея організації на місцях концертів за рахунок одного гурту чи хору нам дуже подобається, – наголосила С. Терефенко.

– Для більшості нашої громади українство дуже часто зводиться до присутності в неділю та у великі свята в церкві. Тому я за те, аби раз на рік організувати концерт у кошалінській філармонії і таким чином представляти нашій громаді, а також полякам культуру високого рівня, – наголосив Володимир Філь, голова гуртка ОУП у Білому Борі. Варто нагадати, що на концерт хору «Журавлі» та співачки світової слави Ольги Пасічник, який відбувся саме у кошалінській філармонії, за два тижні до концерту були розпродані всі квитки.

Крім того, завдяки фондам з Маршалківського управління вдалося протягом останніх двох років організувати в Кошаліні та Білому Борі розваги та подарунки з нагоди Св. Миколая. До названих заходів слід ще додати різного роду події, організовані дев’ятьма гуртками ОУП, які входять до Кошалінського відділу, наприклад Польсько- український фестиваль у Пшецьміні, Білобірське колядування чи Шевченківські святкування в Білому Борі. Роман Білас відзначив велике пожвавлення за останні п’ять років праці гуртка у Пшецьміні, де з успіхом організовується місцевим гуртком ОУП, у співпраці з управлінням ґміни в Колобжезі, польсько-український фестиваль.

Крім того, Кошалінський відділ ОУП дуже активно включився в допомогу потерпілим на київському Майдані.

Тільки в 2013 році, завдяки підтримці різних самоуправних організацій і підприємств, було зібрано близько 20 тис. зл., за які куплено для тих, хто потребує в Україні, медикаменти й необхідні продукти (а це лише перший транш допомоги).

У відділі та поодиноких гуртках завдяки товариству «Ківаніс» кожного року проводилася також акція передачі 1% для українських шкіл у Білому Борі й пунктів навчання української мови: протягом останніх 10 років вдалося зібрати понад 100 тис. зл. Як зазначив Р. Білас, кожного року близько 200 осіб із Кошаліна, Щецінка, Білого Бору, Члухова та інших місцевостей передають свій 1% саме для школи в Білому Борі та пунктів навчання.

Р. Білас також поінформував присутніх про кошти утримання кошалінської домівки ОУП – на рік це майже 24 тис. Оскільки навчання української мови проходить у кошалінській домівці, то утримування приміщення відбувається також коштом грошей, які гурток ОУП отримує на пункт навчання, проте їх не вистачає. Для цього кожного року прибуток від кошалінської Маланки передається саме на утримання домівки. До фінансових надходжень Кошалінського відділу ОУП слід також зарахувати різного роду пожертвування та сплату членських внесків у кошалінському гуртку ОУП. На жаль, надходження з членських внесків відбуваються порізному: чи не найкраща ситуація у валецькому гуртку ОУП, де на 46 членів у поточному році вже зібрано 45 членських внесків. Зовсім по-іншому справи складаються в кошалінському гуртку, де на 121 особу в 2017 році членські внески сплатили лише двоє, а в 2018 році – п’ятеро.

На жаль, досі не вдалося створити в Кошаліні україномовного відділу садочка.

Р. Білас повідомив, що за інформацією Кшиштофа Стобецького – директора відділу освіти в управлінні міста Кошалін – зараз у дитячих дошкільних закладах бракує 150–200 місць і немає приміщення, аби створити україномовний садок. Тому К. Стобецький запропонував українцям відкрити власний дошкільний заклад, який буде ведений фундацією або україномовну групу в уже існуючому. Така пропозиція не влаштовує українців, тому ОУП надалі працюватиме над створенням садочка в місті. Питання буде вирішуватися вже на рівні гуртка з залученням батьків, аби в результаті з вересня в Кошаліні почав діяти україномовний садочок (перша зустріч батьків в кошалінській домівці – 26 лютого). Однією з активісток щодо відкриття садочка в Кошаліні є Дарія Антошко, яка наголошувала на потребі більшої праці з дітьми та використання приміщень домівки в роботі як з дітьми й молоддю, так і зі старшими.

– Потрібно подумати, яким чином розвивати пункт навчання, оскільки його робота зводиться до вивчання української мови та релігії. Раз на рік діти беруть участь у Фестивалі дитячих ансамблів, і на цьому праця з ними закінчується. Тому потрібно починати працювати вже з садочка, – наголошувала Д. Антошко. Зараз у Кошаліні дуже добрий час для втілення ідеї відкриття україномовного садочка, оскільки кількість охочих налічує вже 21 дитину (список постійно поповнюється).

Традиційно, під час засідання обговорювалося питання праці з дітьми, молоддю, а також із батьками задля ще більшої підтримки національної ідентичності. І. Дрозд, колишня директорка Початкової школи ім. Т. Шевченка в Білому Борі, звернула увагу, що деякими гуртками не використовується факт існування на їхньому терені україномовних шкіл саме в Білому Борі. Натомість варто було б хоч раз на рік організовувати для дітей із пунктів навчання екскурсію до Білого Бору – особливо в березні, коли відзначаємо роковини народження та смерті Тараса Шевченка. Діти мали б змогу хоча б покласти квіти до пам’ятника Т. Шевченка, – наголосила І. Дрозд. На жаль, такої традиції немає, тому учасники засідання закликали вчителів та місцевих активістів більше уваги приділяти праці з дітьми та молоддю.

Прислуховуючись до голосів батьків, щоб наші діти мали можливість спільно проводити час під час канікул, у Біло му Борі на базі українського шкільного комплексу буде реактивовано відпочинковий табір «Веселка», який у Західному Помор’ї організувався ще за часів УСКТ. Такі табори користувалися великим зацікавленням, тож Андрій Дрозд, директор шкільного комплексу в Білому Борі, сподівається, що в них братиме участь 30–40 дітей (табір триватиме 10 днів). Дітьми опікуватимуться українські педагоги, а програма включатиме як майстер-класи, так і екскурсії. Вибір місця є невипадковим, оскільки йдеться про те, аби ознайомити дітей саме з нашою школою.

З огляду на велику кількість у регіо ні мігрантів із України, Кошалінський відділ ОУП хоче відкрити в місті Центр міграції, який мав би працювати при Центрі культури національних та етнічних меншин, – це ще один проект, який ОУП разом з іншими національними та етнічними меншинами намагається реалізувати в Кошаліні. Тільки за останні роки Повітове управління праці в Кошаліні видало понад 10 тис. дозволів на роботу, а до цього слід ще додати такі міста, як Щецін, Колобжеґ, Свідвін, Свіноуйстя, Бялоґард чи Щецінок, де також працюють українці. За неофіційними даними, в нашому регіоні може жити та працювати понад 100 тис. мігрантів з України.

Під час засідання також обговорювалося питання співпраці з новоприбулими мігрантами з України та використання їхнього потенціалу.

Вони можуть стати в пригоді українській громаді, тому І. Дрозд заохочувала більше цікавитися новоприбулими українцями та включати їх у наше середовище. Василь Захарчук, який до Польщі приїхав 15 років тому й нині живе у Валчі, де бере активну участь у житті української громади, зокрема ОУП, запропонував у Facebook створити групу «Українці західнопоморського воєводства», де розміщуватиметься інформація з життя української громади й таким чином доходитиме до якнайбільшого кола мігрантів. Крім того, запропоновано в приміщеннях кошалінської домівки організувати навчання польської мови для мігрантів.

Наголошено також на необхідності пожвавлення обміну інформацією між гуртками та відділом. Розробленням системи займатиметься Дарій Полянський – член управи кошалінського гуртка ОУП. Членами ради було також прийняте звернення, аби під час майбутнього з’їзду ОУП повернутися до обговорення питання організації XXI Фестивалю української культури. Активісти раді були б проведенню заходу в їхньому місті.

Під час засідання обрано нову владу ради Кошалінського відділу ОУП і делегатів на з’їзд ОУП. Головою відділу став Роман Білас, а до складу управи ввійшли: Володимир Філь (заступник голови), Роман Радзівонович (заступник голови), іван Кренца (скарбник), Наталія Мазур (секретарка), Дарія Антошко, Володимир Качор, Дарій Полянський, Юрій Маряк.

Делегатами на з’їзд стали: Роман Білас, Роман Радзівонович, Володимир Філь, Дарія Антошко, Андрій Дрозд, Василь Захарчук та Наталія Мазур.

У зборах не взяли участі представники гуртків у Колобжезі, Хажині та Білиці. З огляду на малу кількість членів останнього гуртка і переїзд їх до більших місцевостей, гурток у Білиці буде закрито. Водночас Р. Білас звернув увагу на те, що від деяких гуртків дуже важко добитися звітів їхньої діяльності, що засвідчує про підхід до суспільної роботи та брак дисциплінованості активістів.

Поділитися:

Схожі статті

Коментарі

  1. високоповажані,
    позвольте до Вас звернутися прозьбою. Я народився й виріс у Бельгії куда родичі після 2ої світової війни виеміґрували. Батько походить із села Футори на Любачівщині а його родину вивезли під час акції Висла на Польське приморря десь не далеко від Кошаліну. Батько звався Козій Володимир, були у нього брати й сестри. Здається що брат Костик Козій тримається звязком з Українькою громадою. Він сам інваліда після поломання черепа. Батько за життя з ним переписувався. Я сейчас на пенсії та пишу історю моїх родичів. Збираю інформації про родину й про Олешиці й Футори. Я жодних адрес у Польщі не маю та не знаю до кого звернутися. Польською мовою не володію.
    Прошу ласкаво чи можете дати е-адрес особи з якою міг би провадити коресподенцію в справах моїх питань.
    Щиро дякую за увагу й допомогу,
    Др. Joris Козій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*