ПОГЛЯДИ ■ №35, 2018-09-02

Польський телеканал TVP 9 серпня показав матеріал про українське подружжя у Варшаві, дочка якого прийняла іслам. Сюжет вийшов досить емоційним, від нього кров’ю наливаються очі і хочеться йти нищити все навколо, аби лише допомогти сім’ї. Не поспішайте, однак, цього робити, адже вами маніпулюють.

Мова йде про подружжя Віктора та Оксани Реків, які брали участь у Революції гідності. Вони відомі й варшавським українцям, адже Віктор був поранений на київському Майдані і потрапив у Польщу лікувати око. За ним приїхали дружина Оксана і дочка Марія. Сім’я займається музикою, певний час була активна в середовищі українських організацій Варшави, давала концерти. Коли у подружжя почалися проблеми з продовженням перебування у Польщі, активісти допомогли їм отримати тут притулок. В архіві «Газети виборчої» з 2016 р. залишився матеріал про сім’ю Реків, де Оксана говорить: «Я не хочу виривати свою дочку з польської школи, яка їй дуже подобається і в якій вона повертається до спокійного життя після важкого лихоліття».

Минуло два роки. Подружжя Реків розповідає щось діаметрально інше: «Уже в 2015 р. наша донька почала говорити, що хоче перейти на іслам. У її школі було багато дітей з ісламських країн. Те, що вони казали про Коран і Аллаха, вплинуло на свідомість дочки». За версією батьків, представленою у репортажі, дочка ставала все більш агресивною і віддалялася від них. Вона зустріла 20-річного хлопця, мусульманина, і розповіла своїм батькам, що хоче вийти за нього заміж. А також назвала себе Амірою. Зараз дитина знаходиться під опікою у спеціальному осередку. За її версією, батьки з неї знущалися психічно і фізично. Камера довго показує матір, котра плаче і звертається до дитини, щоб та повернулася, а батько говорить, що встиг сказати дочці, що «дерево не росте без коріння». Дочка на це відповіла, що «краще без коріння, ніж з таким корінням, як вони».

Як тут не розчулитися? Тимчасом TVP наганяє страх у властивій для себе манері і перетворює сюжет з родинного конфлікту на конфлікт суспільний, прямо вказуючи, що перехід на іслам відбувся «завдяки» школі, «котра пропагує мульти-культи», і завдяки змові організацій, одна з яких допомагає дітям, а також через нібито несправедливе рішення суду, що став на сторону дитини. «Механізм втягнення людей у ряди прихильників Аллаха дуже нагадує полювання, яке організовують релігійні секти. Шкода, що частиною цієї системи стали польські публічні установи», – робить наприкінці висновок ведучий.

Перед тим, як заламувати руки: «Що ж це робиться?», спробуймо холодно і логічно у всьому розібратись. По-перше, у сюжеті телеканалу представлено лише погляд батьків на ситуацію, підсилений сльозами матері; по-друге, про існування версії дитини про насилля над нею дізнаємося лише з кількох слів, при чому у характері спростування цієї версії адвокатом батьків; по-третє, адвокатом є юрист товариства «Ordo Iuris» – структури досить заполітизованої і заангажованої, котра, на додаток, не вважає фізичне покарання дитини батьками злочином (а саме у цьому полягає конфлікт: дочка стверджує, що з неї знущалися) і взагалі неявно заперечує існування чогось такого, як насильство у польських сім’ях.

Я не роблю вироку з цієї історії на користь батьків чи дочки. Проте неозброєним оком видно, що сюжет є маніпуляцією, скерованою безпосередньо на лякання ісламом, а посередньо – на представлення Майдану і українських емігрантів у ненайкращому світлі. За сюжет уже взялися медіа радикальних польських правих. Історії про те, як десь на Заході державні органи забирають у батьків дитину давно в обігу польських і, що гірше, путінських націоналістів. Такі історії легко використати для маніпуляції: ось безсильна мати, котра плаче, і ось безсердечні органи, котрі забрали дитину. Мета цих історій – показати «згнилий Захід». Зазвичай, раціональні аргументи того, чому так сталося, не діють.

Сюжет TVP змушує задуматися над версією батьків ще й тому, що її підтримує лише адвокат «Ordo Iuris». Інші органи – школа, фонд допомоги дитині і навіть суд намагаються сказати, що все не так просто, що версія батьків, як мінімум, повинна бути зіставлена з іншими версіями.

«Ніхто не міг допомогти нам вирішити цю проблему», – твердить у сюжеті подружжя Реків. З того, що мені вдалося дізнатися зі своїх джерел, це неправда. Наприклад, представники українських організацій пропонували їм допомогу спеціалістів, якою сім’я, найімовірніше, не скористалася. Схожі сімейні конфлікти трапляються. Їхнє вирішення буває важке і вимагає довгої праці над емоціями обох сторін – і батьків, і дитини. Замість цього подружжя вирішило звернутися до «Ordo Iuris», адже там уже була готова схема про навколишню змову і шалених ісламських сектантів. Над собою працювати не треба, варто лише усвідомити, який світ жорстокий. На жаль, підставляючи себе, подружжя
так само підставило українську громаду Варшави, у якій воно було активне. Черговий суд у справі відбудеться у вересні. І першими про нього гримітимуть не українські медіа Польщі, а медіа польських націоналістів.

Поділитися: