Валерія Гуржий ■ УКРАЇНА ■ №6, 2025-02-09

Що сталося

USAID в Україні заявив про призупинення фінансування для всіх проєктів після того, як Державний департамент США після приходу до влади Дональда Трампа розпорядився заморозити нове фінансування більшості програм зовнішньої допомоги та призупинити вже наявну допомогу без винятків на 90 днів для проведення аудиту. 

В Україні офіс USAID займався розбудовою демократичного суспільства, розвитком антикорупційної політики, підтримував децентралізацію, судову і парламентську реформи, впровадження реформ, які є важливими для інтеграції України в ЄС, інвестував в підтримку економіки України під час війни та у ремонт і модернізацію енергетичної інфраструктури, яка була пошкоджена внаслідок російських обстрілів. Фінансувалися також медичні, аграрні та гуманітарні програми.

Зокрема, кошти отримували громадські організації, незалежні медіа, благодійні фонди, лікарні, університети, «Укрзалізниця», обласні військові адміністрації, міські ради, суди, аграрні і сільські підприємства, державні структури та міністерства, такі як: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, представництво Президента України в АРК, Мінцифри, Мінекономіки, Мінфін, Держаудитслужба, ДСНС та інші.

З початку повномасштабного вторгнення USAID виділила майже 38 мільярдів доларів. З них: 2,6 мільярда доларів – на гуманітарну допомогу, 5 мільярдів доларів – на розвиток та ще 30 мільярдів доларів – у рамках прямої бюджетної підтримки. Загалом USAID інвестує в 29 різних сфер у 158 країнах по всьому світу. 

Варто зазначити, що призупинення фінансування стосується не всіх програм допомоги від США, а лише тих, які надаються іншим країнам Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). На них в Україні припадає майже 40 проєктів з більше ніж 100, які реалізуються за американські кошти.

Так, станом на 31 грудня 2024 року в Україні діяли 39 програм USAID, загальний бюджет яких становив 4,28 мільярди доларів. Усі чинні програми були поділені на 5 ключових напрямків: «Демократія, права людини та врядування» (1,09 млрд дол.), «Економічний розвиток» (1,15 млрд дол.), «Критична інфраструктура (1,4 млрд дол.), «Охорона здоров’я» (381,8 млн дол.), «Перехідний період та гуманітарна допомога» (252 млн дол.).

Повний перелік організацій в Україні, які фінансувалися USAID, склало видання  «Економічна правда», він доступний за посиланням: epravda.com.ua/finances/yaki-derzhavni-organi-ta-organizaciji-ne-otrimayut-koshti-cherez-prizupinennya-finansuvannya-usaid-spisok-802602.

Хто вже заявив про призупинення діяльності

Після припинення допомоги від США низка проєктів в Україні повідомили про призупинення діяльності або скорочення штату.

Суспільно-культурний мультимедійний українознавчий проєкт Ukraїner заявив, що залежить на 80% від цього фінансування. За кілька місяців вже не буде можливості побачити більшості їхніх продуктів, адже учасники проєкту не розраховують на повернення фінансування. В Ukraїner також розповіли, що повернуть волонтерську роботу, де це можливо.

Про втрату фінансування також повідомило сумське видання «Цукр», яке залежало від ґранту на 60%. Hromadske заявило про призупинення частини проєктів.

Якщо вищезазначені медіа заявили про те, що продовжують роботу та шукають нові фінансові можливості, що газету Харківщини «Слобідський край», яку розповсюджують на деокупованих територіях області та в гуманітарних хабах, тимчасово не випускатимуть.

«Антикорупційний вимір» звернувся до бізнесу з проханням допомогти у фінансуванні, проте додав, що їхніх власників перевірять на участь у «схематозах».

Про призупинку роботи повідомила громадська організація «Доступно.UA», яка займається створенням безбар’єрного простору в Україні та Києві, а також просвітницькою діяльністю в цій сфері. Вони вже мають борг перед експертами з безбар’єрності по проєктам, які ті вели. 

Не працюватиме й лінія підтримки проєкту Veteran Hub та їхня філія у Вінниці. Специфіка цього проєкту – надавати юридичні консультації та психологічну підтримку ветеранам і ветеранкам та їхнім близьким. Команда звернулася до бізнесу з проханням про фінансову допомогу.

Які наслідки для України

У коментарі «Нашому слову» Уляна Мовчан, засновниця Connection Agency, експертка з організаційного розвитку, яка займається фандрейзингом, комунікаціями та стратегічним плануванням для організацій громадянського суспільства, розповіла, що наслідки заморожування фінансування будуть всеохоплюючими. 

За її словами, найбільше це вдарило по незалежним медіа та громадським організаціям, адже вони не мають достатньо резервів для продовження повноцінної роботи протягом трьох місяців. 

«Наслідки на рівні держави можемо відчути, якщо росія, наприклад, буде продовжувати знищувати енергетичну інфраструктуру, де обладнання часто було придбане за американські кошти. А нового обладнання вони постачати не зможуть», – додала вона.

Більш помітними наслідки стануть за три місяці, коли буде закінчено аудит програм іноземної допомоги і почнуть закриватися проєкти. Однак фінансування не зникне повністю, деякі програми розморозяться, можуть відкритися й нові. Проте будуть і ті, які зникнуть назавжди. 

На думку експертки, найбільше ця ситуація впливає на громадянське суспільство та соціальну (медицина, освіта, підтримка вразливих груп населення) і культурну сферу держави. 

Уляна Мовчан допускає, що фінансування буде поновлене через три місяці, але структура програм точно зміниться. 

«Вже очевидно, що будуть закриті всі програми з підтримки рівності та інклюзії. Чи буде це стосуватися і ветеранів, і людей з інвалідністю – поки незрозуміло. Чекаємо на нові розʼяснення», – каже вона.

Зараз Україна веде переговори щодо поновлення фінансування раніше, ніж за три місяці. Однак, навіть якщо це станеться, то відбудеться максимум для кількох програм. Розморожувати фінансування для медіа, підтримки музеїв чи психологічної допомоги не будуть. 

Через закриття проєктів і брак фінансування багато людей можуть залишитися без роботи. Коли фінансування поновиться, частина кадрів зможе працевлаштуватися у нові проєкти або повернутися до попередніх. Однак міграція кадрів точно буде.

«Вже зараз спостерігаємо кілька тисяч звільнених людей у США. Сьогодні вже бачила дописи про пошук роботи від кількох людей, які працювали в українських проєктах USAID. Тож, дійсно, вже багато людей з цих інституцій залишилося без роботи. А ще сотні українських проєктів, яких фінансували США, також будуть вимушені скоротити частину персоналу», – додала Уляна Мовчан.

Проте, за її словами, альтернативи для залучення фінансування завжди є. Зараз найменше постраждали проєкти, які використовували різні джерела фінансування, наприклад, від Європейської Комісії чи приватних фондів. 

«Є інструменти фандрейзингу окрім ґрантів. Зараз необхідно заспокоїтися і спробувати перебудувати свою стратегію фінансування. Так, конкуренція стане вищою, стане складніше. Але все реально», – підсумувала вона.

Реакції

На призупинення фінансування відреагував президент України Володимир Зеленський та заявив, що частину програм профінансують державними коштами. Йдеться, в основному, про гуманітарні програми, а саме про ті, які стосуються дітей, ветеранів та інфраструктури. Він доручив урядовцям дати звіт щодо призупинених програм та з’ясувати, які саме програми зараз у дефіциті. Частину фінансування обіцяють забезпечити завдяки державним коштам, а частину обговорять з європейцями й американцями. 

На припинення фінансування суспільство відреагувало по-різному, хтось пояснює, чому це погано для українського суспільства та які наслідки можуть бути, а хтось підтримує таке рішення США.

Письменниця та засновниця волонтерської ініціативи «Як не стати овочем» Оксана Мороз каже про важливий висновок, що весь ґрантовий сектор не зміг за ці роки провести ефективну кампанію з інформування про свою роль та її значення в житті українців, а стратегія, яка ґрунтувалася на тому, що «діла скажуть за себе, а лого і так всюди є», – не спрацювала. Й у майбутньому українському громадському сектору буде потрібна чесна стратегічна сесія, професійне позиціонування, стратегія та комунікація.

Народний депутат Мар’ян Заблоцький підтримав зупинку ґрантового фінансування українських культурних проєктів, бо «майже всі вони зводяться до безкінечних круглих столів та конференцій, а тому є бездарними і безсенсовими». Як приклад він навів концерти гурту Tvorchi, реаліті-шоу Володимира Дантеса, сезон історичного YouTube-проєкту «Українські палаци. Золота доба» тощо.

На його думку відповіла арт-оглядачка Лєна Чичеріна, яка заявила, що для того, щоб коментувати конкретну сферу, в даному випадку культурну, то в ній треба розбиратися. Також вона наголосила на тому, що проєкти, які Заблоцький навів як приклади, є популярними серед глядачів та культурно важливими.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала суспільство обрати медіа чи громадську організацію, яке є важливим на думку конкретної людини, та підписатися на донат для них, аби підтримати роботу проєкту.

Журналістка Катерина Венжик відреагувала на слова людей, які раділи тому, що низка ґрантовиків залишилася без фінансування, та заявила, що серед них є багато гуманітарних проєктів, які самостійно не здатні покрити свої витрати. Наприклад, організації, які допомагають тваринам – їдуть у прифронтові регіони, роблять важку та небезпечну роботу, вивозячи з-під обстрілів наляканих та голодних тварин.

Співзасновник Prometheus Іван Примаченко акцентував увагу на тому, що зловтішатися проблемами громадянського сектору, що заводив в країну мільярди доларів, – це теж саме, що радіти викликаним війною проблемам агроекспортерів чи металургів. Адже разом з припиненням фінансування державного сектору Україна втратила мільярди доларів зовнішніх валютних надходжень, які витрачалися в середині країни та підживлювали економіку. 

Ці гроші також використовувалися для підсилення спроможності держсектору проводити необхідні для перемоги реформи, відновлення енергетики, для побудови шкільних бомбосховищ, фінансування програм для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і людей з інвалідністю. Допомогу, в першу чергу, отримували не громадські організації і місцеві бізнеси, що реалізовували відповідні проєкти, а українські громадяни та держава, що мали додаткове джерело підтримки.

Поділитися: