Степан Мігус ■ ПОГЛЯДИ ■ №19, 2021-05-09

Інакше це не назвати – у ХХІ столітті найпримітивнішим чином було знищено старі поховання, навіть з першої половини ХІХ століття, на старому мазурському євангелістському цвинтарі в Новій Всі-Елцкій, що біля Елку на Мазурах. На землі валяються людські кості, знищено могили, вирвано з корінням біля двохсот дерев. Все це відбувалося з минулорічної осені до першої декади квітня цього року за дорученням місцевого римо-католицького пробоща (пароха) парафії св. Юзефа ксьондза Анджея Брига, який, як стверджує, мав на це письмову згоду елцького єпископа, про що інформувала також Мазурська дієцезія Євангелістсько-Аугсбурзького костелу.

Знищений цвинтар мазурів у Новій Всі-Клцькій

Віктор-Марек Лейк, нащадок мазурів, які до війни були в більшості мешканцями цього регіону, вражений та обурений тим, що подібне скоїли християни – римо-католики. Мазурський цвинтар в цьому селі було встановлено в першій половині ХІХ століття. Після війни він перестав належати євангелікам, зрештою його без згоди автохтонних мешканців перейняла ґмінна влада в Елку, а потім передала в управління пробощу місцевої римо-католицької парафії. На немалій території старого кладовища розташовані в основному довоєнні могили мазурів-автохтонів, але також і католиків, солдатів, що загинули під час І Світової війни, і навіть лапідарій (збірне місце поховань). Знищений цвинтар є у списку архітектурних пам’яток ґміни, але чомусь не записаний в офіційному загальнопольському чи хоча б воєводському реєстрі.

Пробощ пояснює, що про свої плани «впорядкування» кладовища інформував курію та місцеву ґміну. Переконував, що цвинтар треба було впорядкувати, бо місцеві мазури ним не цікавляться, а парафії потрібні нові місця для поховань. Він запевняв журналістів, що могили ніхто не розорював і останки не викидав назовні. Але побачене і задокументоване на фотографіях свідчить про протилежне.

– Я, представники Комісії національних меншин сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства та чимало інших очевидців на свої очі бачили руїну, до якої призвело це варварське «впорядкування», яке, за словами пробоща, здійснювали самі вірні, вони в’їжджали на цвинтар і могили важкою технікою, виривали дерева з корінням та розкопували могили, – каже Віктор-Марек Лейк, який вже майже 30 років є уповноваженим у справах національних та етнічних меншин при очільниках Вармінсько-Мазурського воєводства. – Хибним є теж аргумент, що мазури не дбають про цей цвинтар. З автохтонів живе ще на тих територіях один мазур, якому нині понад 90 років. Та й власником цієї архітектурної пам’ятки є римо-католицька парафія, яка зобов’язана про неї дбати, а не безглуздо її знищувати. Мазури – це історія цих польських земель. Люди, які не знали їхньої історії, приймали мазурів за німців і некатоликів та робили все, щоб вони залишили свою батьківщину і поїхали здебільшого в Німеччину. Чому ж і нині таке саме ставлення до вже мертвих? Чи тільки тому, що це християни іншого віросповідання? Чи радше йдеться про заробіток на місцях поховання? Саме власник чи адміністратор має дбати про це кладовище, а він його знищив щонайменше на понад 1 мільйон злотих, не говорячи вже про пошану до похованих, минулого, історії і про християнські ідеали.

Знищений цвинтар мазурів у Новій Всі-Клцькій

Одразу після огляду місця подій в Ольштині було проведене засідання Комісії національних та етнічних меншин сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства, яка гостро засудила те, що відбулося, і висловила свою рішучу позицію в цій справі. Отже, Комісія вимагає:

  1. Зібрати всі останки похованих (і тих, що опинилися наверху, і тих, що залишилися в розорених могилах) та поховати їх з почестями в лапідарії, проводячи екуменічне богослужіння.
  2. Впорядкувати цвинтар, усуваючи залишки дерев з його території без використання важкої техніки.
  3. Власник кладовища має повернути попередній вигляд зруйнованої частини цвинтаря, відновлюючи алеї (на які є документація), встановити збережені ще надгробки, на інших могилах насипати земляні кіпчики і посадити нові дерева на місцях зрізаних.

Свої вимоги комісія надіслала кільканадцятьом адресатам, зокрема поліції та прокуратурі, які вже почали розслідування.

У справі знищення цвинтаря до міністра культури, національних надбань і спорту із гострим засудженням звернулася також Урсула Паславська, послиня до Сейму РП. Вона, зокрема, вимагає відновлення кладовища і вжиття необхідних заходів для захисту від подібного руйнування інших некрополів.

Цвинтар в Ульгівку

Мазурів, автохтонне населення Вармії та Мазур, куди в 1947 році потрапили депортовані в межах акції «Вісла» українці (біля 56 тисяч), мало не спіткала така ж доля, як і українських вигнанців з прабатьківських земель. Деякі історики знайшли документи, з яких стає зрозуміло, що комуністична влада планувала депортувати мазурів на території, з яких переселено українців. Спільним, як для мазурів, так і українців, є й те, що на місцях їхнього проживання знищуються сліди їхньої присутності. Подібна доля спіткала й український цвинтар в Ульгівку (повіт Томашів-Люблінський), де місцевий пробощ також «впорядковував» могили похоронених там українців (зрештою і кількох поляків також). Всі інстанції, до яких зверталися покривджені, не побачили в його діях нічого поганого. Нині цвинтар, який належить римо-католицькій парафії в Ульгівку і про який вона зобов’язана дбати, руйнується і заростає далі. Пробощ натомість твердить, що це українці не дбають про кладовище.

Можливо, римо-католицький клір з Вармії та Мазур виявиться гуманнішим, і цвинтар мазурів в Новій Всі-Елцкій буде відновлено.

Фото Віктора-Марека Лейка

Поділитися:

Категорії : Погляди, Події

Схожі статті

В Польщі відбулась експедиція з метою пошуку пам’яток культурної спадщини українців

■ ПОДІЇ ■ №30, 2021-07-25 Цьогоріч в червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини...

Вечір української пісні: повернення після річної перерви

Cвітлана Лагуз ■ ПОДІЇ ■ №27, 2021-07-04 Краків знову співає українських пісень. Перший постпандемічний концерт відбувся всередині червня на відкритому майданчику української книгарні-кав’ярні «Нитка»...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*