Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №11, 2023-03-19

Син і батько – Данило та Зенон Довгані з Кошаліна – з перших днів повномасштабної війни допомагають Україні, зокрема військовим, використовуючи для цього те, що вміють найкраще: скуповують старі автомобілі, ремонтують їх у власній автомайстерні, а потім перевозять в Україну. Наразі відремонтовано 75 чи 76 автомашин – Данило не пам’ятає точної цифри, натомість в Україну він перегнав вже більше ніж 80 автівок.

Данило понад десять років тому отримав від батька авторемонтну майстерню, у минулому родина теж займалася прокатом автомобілів, тому, коли почалася повномасштабна війна, Данило одразу почав допомагати тим, хто цього потребує в Україні, використовуючи машини. На сьогодні завдяки фонду «Be a Hero» («Будь героєм»), з яким він співпрацює від квітня минулого року, Данило купує старі авто, ремонтує їх і переганяє в Україну, де машини використовують і військові. Цими ж автівками доставляють в Україну гуманітарну допомогу. Фонд «Be a Hero» співпрацює з організаціями в різних містах: Львові, Запоріжжі, Києві та інших. Координує цю діяльність Марта Малецька, співзасновниця фонду, яка займається передачею допомоги в Україну.

Перш ніж син з батьком почали ремонтувати машини, у перші дні війни Данило разом зі своїм товаришем кожного тижня їздив на український кордон, звідки забирав біженок з дітьми та розвозив їх у різні місця Польщі, серед яких і Кошалін.

– Це було другого чи третього дня війни, коли ми разом з товаришем уперше поїхали на кордон. Згодом організували збір коштів, щоб й у такий спосіб допомагати тим, хто цього потребує. Це тривало чотири чи п’ять тижнів. Потім я вийшов на фонд «Be a Hero», з яким співпрацюю до цього дня. З Мартою Малецькою був знайомий мій товариш Дарек, з яким ми разом їздимо в Україну, – розповідає Данило. 

На початку їх було двоє – Данило та Дарек. Перші поїздки втомлювали, оскільки бувало, що вони виїжджали в п’ятницю після роботи, а поверталися в понеділок зранку, щоб Дарек встиг на роботу. Тоді потрібно було розвозити утікачів від війни у різні місцевості по всій Польщі. Після місяця Данило запитав батька, чи не поїхав би він з ними на кордон, і Зенон Довгань, не задумуючись, одразу погодився.

Зараз Данило шукає на Помор’ї або у всій Польщі старі машини. Їх купує фонд «Be a Hero», а згодом їх ремонтують у майстерні Данила, перефарбовують у маскувальні кольори, й Данило з батьком везуть автівки в Україну для військових. Ремонтом машин безкоштовно займаються працівники автомайстерні Данила й роблять це дуже швидко – як правило, машину купують на початку тижня, а наприкінці вже везуть в Україну. На початку війни бувало, однак, що протягом самих лише вихідних ремонтували аж кілька машин. Як каже Данило, потреба в автомобілях є такою великою, що все потрібно робити дуже швидко й тут немає місця на затягування часу.

– Усі машини передаємо в добрі руки – деякі з них використовують на фронті, інші під час евакуації населення, ще іншими доставляють необхідні продукти у важкодоступні місця. Перед тим, як машина поїде в Україну, ми вже точно знаємо, як її будуть застосовувати, – розповідає Данило.

Зараз з Кошаліна кожного тижня відправляється машина – якщо не їде сам Данило або його батько, то інші хлопці доставляють автівку до Прушкова, де розташовано штаб фонду «Be a Hero», а звідси волонтери фонду передають її далі в Україну. Дуже часто цими автомобілями перевозять теж запчастини, яких потребують в Україні, чи допомогу інших організацій, наприклад кошалінської «Майстерні». Пошуком запчастин також займається Данило.

– Фонд «Be a Hero» широко допомагає Україні, починаючи від цивільного населення, лікарень, і завершуючи військовими. Здається, що немає сфери, де не діяв би фонд «Be a Hero». З огляду на те, що в мене більше контактів з військовими частинами, я займаюся доставкою машин та всього того, що потрібно солдатам: продукти тривалого зберігання, зокрема консерви, печиво, кава, чай тощо. Також роздобуваю парафін для окопних свічок чи каремати. Це те, що найбільш потрібно. Однак коли мешканці Кошаліна приносять інші продукти, ми їх доставляємо на склад фонду в Прушкові, а згодом «Be a Hero» передає це в Україну для тих, хто цього потребує, – ділиться Данило.

Досі Данило з паном Зеноном доставляли автомобілі до Львова, Києва, Черкас, Запоріжжя та сусідніх містечок. Позаяк маршрути повторюються, задля безпеки розголошувати їх не можна. Остання поїздка пана Зенона була до Запоріжжя, звідки він поїхав до Києва, а потім до Бучі, де спілкувався з її мешканцями. Там одна старша жінка говорила: «Це наша Україна, й ми загинемо, а не залишимо її». Пан Зенон і дотепер вражений неймовірною наполегливістю у відбудові знищених міст та сіл уже сьогодні. Він розповідає, що мешканці на ходу прибирають руйнування, щоб там надалі можна було жити. Коли ми розмовляли, то пан Зенон готувався знову їхати до Києва, куди, крім машини, віз ще запчастини. Син з батьком сміючись кажуть: «Зараз у нашому словнику не існує слова “важко”. Усе це робимо заради нашої перемоги!»

Командир 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила надіслав Данилові Довганю подяку за небайдужість та підтримку. «У той час, коли наша Батьківщина змушена виборювати свою незалежність та територіальну цілісність, військовослужбовці як ніколи потребують підтримки та розуміння. Завдяки Вашій допомозі ми здобудемо перемогу. Прийміть від нас слова щирої подяки за надану допомогу в скрутний для нашої Батьківщини час, й за добру справу нехай віддячить Вам Господь Бог своєю милістю, мирним і чистим небом над Вашою головою. Допомога, яку ми отримали від Вас, сильніша за будь-яку зброю».

Поділитися: