Вибери фольк-платівку року

Павло ЛозаРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№14, 2018-04-08

До 30 квітня можна голосувати за найкращу фольк-платівку 2017 р. У цьогорічному інтернет-конкурсі «Вірту@льні гуслі» (WIRTU@LNE GĘŚLE) беруть участь чотири диски з українськими та лемківськими мелодіями – від року до традиційної музики і співу.

«Вірту@льні гуслі» – це конкурс на найкращу платівку року з фольк-музикою, який проводиться, починаючи від 2003 р. Щороку в інтернет-голосуванні на сайті www.gesle.folk.pl бере участь кілька тисяч людей. Цього року беруть участь 84 музичні колективи, серед яких чотири у своєму репертуарі мають українські та лемківські твори або для яких натхненням стала народна музика.

«Hoyraky». «Scenariusz»
«Cценарій» – це другий музичний альбом підляського фольк-рок гурту, який брав участь, зокрема, у V польському музичному шоу «Must be the music».
Новий альбом не можна назвати однорідним. Він містить десять українських народних пісень, записаних у рок-аранжуваннях, де фольк поєднується з елементами сучасної музики, а також власні композиції. Особливою є пісня «Маґда», яка була на саундтреці польського фільму «Wnyki» режисера Шимона Новака, що разом з командою кінематографістів зробив кліп для цієї пісні. Членом гурту є акордеоніст Петро Осташевський, який з дитинства пов’язаний з українським ансамблем пісні і танцю «Ранок» з Більська-Підляського. На записі почуємо теж білий жіночий спів у виконанні Олі та Єви Іванюк, які співають в українському колективі «Добрина» з Білостока.

«Maniucha Bikont/Ksawery Wójciński». «Oj borom, borom…»
Манюха Біконт – це польська співачка й антрополог, яка з диктофоном у руках об’їздила майже всю Україну – Гуцульщину, Волинь, усе лівобережжя, тобто Полтавський реґіон, Чернігівський та Західне Полісся, де пізнала дуже сувору архаїчну музику. На своїй платівці разом з конт-рабасистом Ксавери Вуйцінським поєднала джазову імпровізацію з вимираючими поліськими піснями. Для альбому музиканти використали пісні, які колись визначали час весни, жнив, посту, весілля тощо. На платівці почуємо веснянки, весільні мелодії, пісні про врожай, про кохання, а також колядки та колискові композиції. Вони поєднані в одну історію, яка зображає цикли природи й людського життя. «Oj borom borom…» доповнюють розповіді, які М. Біконт почула під час поїздок на Полісся, та казки, записані в цьому реґіоні польським етнографом та композитором Оскаром Кольбергом.

«Krambabula». «К!»

Дебютний альбом познанської рок-групи, яка поєднує фольк з рок-музикою, з’явився торік улітку. На ньому звучить дев’ять композицій, а серед них дуже відомі мелодії, наприклад, «Несе Галя воду», «Вербовая дощечка», «Як я спала на сені» та інші. Музиканти у своїх аранжуваннях граються ритмом і використовують велику кількість інструментів (барабани, гітари, акордеон, тромбон, саксофон). Тому їхні пісні музично дуже насичені. Гурт постав 2015 р., а зібрав усіх музикантів лемко Петро Чухта, який грає на акордеоні і був учасником гурту «Lemko Tower». Звичайно, як і у випадку більшості музичних формацій, найбільше увагу слухачів зосереджує на собі вокаліст або вокалістка. Так теж сталося у «Крамбабулі». Співачкою в гурті є Віолета Крук, яку добре знають на Підляшші. Вона понад десять років була членом українського ансамблю пісні і танцю «Ранок» у Більську-Підляському. Цей багатолітній досвід співу в ансамблі, а також техніка білого співу, яку вона вивчає на різних майстер-класах, дуже відчутний на платівці.

«Sestry Boczniewicz Project». «Łemkowskie wariacje»  

З раннього віку скрипалі та вокалістки Рамона й Наталія Бочневич послідовно поєднували звуки великої класики з лемківським фольклором. Багато років лемкині з Пшемкова активно беруть участь у презентації лемківської культури та класичної музики. Завдяки записам на альбомі музичного матеріалу слухач може почути, як молоді артистки працюють з лемківською музикою і як абсолютно різні музичні жанри можуть бути близькими один до одного. Альбом уміщає десять композицій, серед яких дуже відомі лемківські мелодії, як-от: «Ой верше мій, верше», «Дунаю, Дунаю», «На поточкум прала». У проекті взяли участь, зокрема, вокалісти Камерного хору Академії мистецтв у Щеціні.
Повна інформація про правила голосування розміщена на www.gesle.folk.pl. Під час конкурсу можна вибрати і найцікавішу обкладинку платівки, яка найбільш вдало передає дух музики. Учасники голосування за найкращу платівку також отримають нагороди. Переможці будуть визначені шляхом жеребкування. Призера конкурсу «Вірту@льні гуслі» буде оголошено у травні на сайті конкурсу. Нагадуємо, що першим його лауреатом 2003 р. став альбом підляського гурту «Черемшина», 2006 р. – спільна платівка «Гуцульські музики» групи Оркестру св. Миколая і капели Романа Кумлика «Черемош», 2009 р. – спільна платівка польського гурту «VoVo» та київських «Гайдамаків», тираж якої (10 тис. примірників) розпродано у Польщі протягом двох тижнів від прем’єри. ■

Фото зі сайту gesle.folk.pl

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Схожі статті

Українське поетичне слово – у виконанні підляських дітей

Людмила Лабович ■ ПОДІЇ ■ №18, 2024-05-05 18 квітня в Більську Підляському відбувся щорічний Воєводський декламаторський конкурс «Українське слово», який організував Союз українців Підляшшя,...

Коментарі

  1. Przepraszam, pomyliłem się, nie można głosować, bo to reedycja kaset. Ale to tym bardziej odnotować, że też wreszcie wyszły.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*