Марта Скірка ■ ПОДІЇ ■ №44, 2024-11-03

Пласт – Українська скаутська організація в Польщі провів Крайовий пластовий зʼїзд. З 20 до 22 вересня 2024 року Народний дім у Перемишлі став справжньою пластовою домівкою, де зустрілися представники місцевих осередків організації з різних куточків країни. Мета зустрічі – підсумувати минулий рік, обговорити стратегію розвитку, поділитися досвідом і визначити майбутні напрямки діяльності. Як все відбувалося та чому Перемишль є особливим для пластунів містом – про це розповідають представники організації.

Старший пластун Максим Репетило, голова організаційного комітету Крайового пластового зʼїзду (КПЗ) 

– Як виглядала підготовка до КПЗ та співпраця оргкомітету? 

– На початку травня зібралися люди, які хотіли організувати з’їзд. Все обговорили, обрали голову, розподілили обовʼязки і почали підготовку. Переглянули статут, подивилися, які маємо дедлайни й за дедлайнами працювали. Завдяки особистим перепискам знайшли людей, котрі очолили й були в складі номінаційної, статутної та інших комісій. Не обійшлося без труднощів: оргкомітет був залучений протягом усього літа до роботи в пластових таборах, і ми витратили на це багато ресурсів. Коли всі повернулись із таборів, залишилося дуже мало часу, але сподіваюся, що нам усе добре вдалося. Рішенням Крайової пластової старшини (КПС) зʼїзд відбувався саме в Перемишлі. Ми слухали гутірку (розмову – прим. ред.) про історію цих земель, яку розказував пластун-сеньйор Ігор Горків, – мусимо цінувати те, що маємо, і памʼятати про те, що було. 

Старший пластун Петро Кіх, учасник КПЗ 

– Які враження після твого першого КПЗ, друже?  

– Найприємніше, що з’їзд проходить у Перемишлі. На мою думку, це найбільш правильне місце, у якому можна такі акції проводити. Перемишль можемо назвати одним із ключових місць для Пласту в Польщі, тому добре, що такі важливі речі, як визначення напрямку подальшого розвитку організації, відбуваються саме там. Це нагадує нам, що було на початку під час створення організації, що насправді є для нас важливим і чим відрізняємося від Пласту в інших країнах. 

Старший пластун-скоб Станіслав Терлецький, курінь «Лісові чорти», учасник КПЗ 

– Це друге моє КПЗ у Польщі, вперше я був минулого року на позачерговому зʼїзді, де розв’язували різноманітні питання щодо статуту й ратифікації резолюції Конференції Українських пластових організацій (КУПО). Враження від з’їзду позитивні, було дуже приємно зустрітися і нарешті познайомитись особисто з великою кількістю людей, які сюди приїхали, з людьми, які очолюють станиці, осередки, референтури і, зокрема, весь Пласт-Польща. Перемишль є колискою всього українського й українськості загалом, а насамперед Пласту. Як нам відомо з історії, Пласт частково починався з Перемишля, тому це є досить символічним. Як і те, що на з’їзд ми зустрілися в домі, де все починалося. Чудове місто, чудове місце.

– Чому зʼїзд, що відбувся, є важливим?

– КПЗ розв’язує велику кількість різноманітних питань, які стосуються напрямку нашої діяльності, а також дітей, з якими ми працюємо. Завдяки тому, що ми змогли зустрітись та обговорити всі питання, можемо краще налагодити нашу комунікацію, зокрема взаємодію з КПС, яка очолює організацію і веде нас до здійснення наших планів. Ми змогли почути новостворену стратегію розвитку Пласту-Польща, що показує керунки, у яких можемо працювати й у рази покращувати нашу роботу. 

Пластун-сеньйор довіри Ігор Мричко, курінь «Сіроманці», голова Крайової пластової старшини 

– Друже, якою була твоя попередня каденція в КПС?

– Найголовніше: ніхто зі старшини не сподівався такої кількості роботи й викликів, які перед нами стоять. Через повномасштабне вторгнення московського ворога ми зросли в десятки разів. Були виклики суто тактичні: кількість людей, які працюють у Пласті, не росла так швидко, як кількість наших членів. З’явилися нові завдання, з якими ми як організація не могли не працювати, тобто допомога Україні. Ми створили проєкт «Українська домівка», котрий допомагає дітям, що прибули до Польщі. Це був величезний проєкт, на якому ми вчилися, бо раніше чогось такого не робили. Ми працювали не тільки з пластовими дітьми, а просто дітьми з України. Пропонували психологічну допомогу, залучаючи відповідних людей і набуваючи кваліфікації. До сьогодні допомагаємо ЗСУ, створили наш «Кризовий центр», де допомагаємо настільки, наскільки можемо, передаючи спальники, аптечки, рації й усе необхідне, що нам дозволяє польське законодавство. До нашої каденції організація була досить мала. Раптово, з двох-трьох осередків та менше ніж 100 зареєстрованих членів, ми маємо сьогодні десять осередків і приблизно 600 членів. Треба було створити дуже багато нових документів, правил, стратегій і способів ведення роботи. У нас є люди з Польщі, з України, люди з великим досвідом пластування і без досвіду, люди з різним уявленням про Пласт. Це все треба зібрати, і якось спробувати спільно працювати –  це було найскладніше. 

– Які плани на нову каденцію?

– Хочу завершити всі проєкти, повʼязані з розробкою документації та процесів, щоб організація була дієва. Ми випрацювали першу стратегію розвитку для організації, і нашим завданням є цю стратегію втілити в життя. Для нас, і для мене особисто, дуже важливо, щоб увесь час памʼятати про спадщину українців і Пласту в Польщі. Тобто щоб ми, памʼятаючи про нашу спадщину, дивилися в майбутнє й адаптували його до викликів так, щоб воно було і для українців з України, і для закерзонців, які мешкають тут завжди. Щоб ми створили одну організацію, яка відповідає викликам цих громад. Також дуже важливо не забути про Мриґлоди, щоб ця оселя, котра була придбана в 1991 році для Пласту, почала жити й виконувати функції, які були задумані на самому початку.

– Чому пластуни в Перемишлі – це важливо? 

– Можна казати сміливо: якби не історія українців Перемишля, то Пласт сьогодні не виглядав би так, як виглядає. Іван Чмола, один із засновників Пласту, закінчив перемиську гімназію. Там він збудував своє українство, на перемиських землях, з перемиськими ідеями. І там він створив перший гурток, ще не пластовий, а просто скаутський. Пізніше Іван Чмола і ще два інші засновники побудували одну велику організацію. Пласт і Перемишль – це нероздільне. Це місце, де завжди були українці. Тут творилася інтелігенція ХХ століття, будувалися також пластові ідеї. Сьогодні це має бути жива памʼятка, про яку ми маємо піклуватися і памʼятати, що Пласт – не десь здалеку, десь із-за кордону. Ми маємо тут, у себе, пластове коріння, яке мусимо усвідомити. 

Ця історична подія не відбулася б без допомоги та відданої праці причетних людей, яким хочемо висловити щиру подяку. Це:

Український Народний дім у Перемишлі, Перемиський відділ Обʼєднання українців у Польщі, Ігор Горків, Марʼяна Лозинська, організаційний комітет КПЗ 2024.

Дякуємо також прекрасним музикам, які гарантували нам незабутню вечірню програму зʼїзду: пластові новаки з Перемишля і їхній рок-гурт «Вовча зграя» та колектив «ГрайБери».  

Поділитися: