Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №43, 2022-10-23

Співпраця з Польщею та польським бізнесом є великою можливістю для післявоєнної України – говорили польські та українські бізнесмени, політики і експерти, які на початку жовтня взяли участь у конференції у Варшаві «Європа-Польща-Україна. Відбудуймо разом».

Використати російський капітал

Захід організували Об’єднання підприємців та працедавців (OПП) і Фонд Warsaw Enterprise Institute. Відкриваючи конференцію, голова ОПП Цезар Казмерчак підкреслив, що поляки та українці віками не знаходили порозуміння, на чому завжди грала москва. «Вірю, що це вже минуло. Польсько-українське співробітництво, якщо ми докладемо зусиль, здатне змінити розклад сил та обличчя Європи. Завдяки цьому наш регіон може набути більшого політичного та економічного значення», – відзначав Цезар Казмерчак. У відкритті заходу взяв участь польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, який підкреслив, що відбудова України та її вступ до ЄС є складовою налагодження нової системи безпеки у Європі. Він також зазначив, що Польща підтримує ідею конфіскації російського капіталу, що зберігається на Заході, і його передання на відбудову України. Ці ресурси становлять 400 млрд доларів, що співпадає з попередніми обрахунками стосовно українських воєнних втрат. 

Не домовляймося довго!

Своєю чергою, українська депутатка Єлизавета Ясько зауважила, що польський досвід буде корисним для України в таких питаннях, як відбудова транспортної інфраструктури, залізничних сполучень та побудова LNG-терміналів. Не менш цінною стане співпраця у наданні медичних послуг, в тому числі реабілітаційних, та забезпечення протезами солдатів і цивільних жертв російської агресії. З огляду на знищення українського житлового фонду Єлизавета Ясько закликала польських бізнесменів з цієї галузі інвестувати у його відновлення. «Не домовляймося довго, бо це буде радістю для путіна», – сказала вона. Учасники дискусії підкреслили, що прийнятий влітку в Україні закон про спеціальні права для громадян Польщі, хоч зараз є лиш символічним актом, надалі стане готовим інструментом розвитку бізнесової присутності в країні. Шансом для обох держав може бути й потреба у часи пандемії повернути з Азії до Європи виробництво ліків.

Не кредити важливі

Голова Банку державного господарства Беата Дашинська-Музичка зауважила, що важливим шляхом відмежування від впливу росії стане енергетична трансформація. За її словами, зосередження на цьому єдиному дешевому постачальнику було простим проявом жадібності. Змінити це нині можна за допомогою диверсифікації та дослідження власних джерел енергії у Європі, інвестицій у зелену енергію та водень. Голова Банку розповіла, що черговим шансом для співробітництва Польщі та України стане розвиток сільського господарства та пов’язаної з ним промисловості. Вона зауважила, що потенціалом України може бути, наприклад, наявність на її території близько 90 рідкісних натуральних добрив чи 8 тисяч шахт. Звичайно, не все це можна нині використати, особливо з огляду на те що Україна з початку війни втратила 45% свого ВВП. Пані Беата підкреслила, що з початком війни багато фірм прагнуло надавати кредити на відбудову України. Звучали грандіозні гасла про новий план Маршалла (програма допомоги державам після ІІ Світової війни – прим. ред.), однак досі не має великих ґрантів чи донаторів. «Це не питання про те, хто кому надасть кредит. Це може зробити кожен. Найважливіше – як виглядатиме наша солідарність з Україною», – зазначила Беата Дашинська-Музичка.

Звільняється місце

Наступна доповідачка, Надія Бедричук з Української ради бізнесу, певна, що Польща тепер стає для України партнером першого контакту. Поляки, за її словами, краще за інших європейців знають українське суспільство, споживача, бізнес та традиції. «Ви можете стати першими і успішніше використати переваги України – низьке оподаткування, меншу конкуренцію, близькість до європейського ринку, високий інтелектуальний рівень робочої сили тощо», – відзначила Надія Бедричук. За її словами, перевагою є також велика кількість молодих українців, які навчалися у Польщі і тепер можуть бути «адвокатами» польського бізнесу в Україні. Експертка також звернула увагу на те, що хоч після 2014 року російський бізнес і надалі залишався помітним в Україні, наразі його присутність майже впала до нуля. «Звільняється місце, яке ви і ваші колеги можете заповнити», – звернулася Надія Бедричук до польських підприємців.

Вона проілюструвала теперішню динаміку українського підприємництва: 11% бізнесу закрилося назавжди, а 20% частково призупинилося. Але існують також приклади виживання українського бізнесу, досягнення довоєнних обсягів або навіть їхнього перевищення і виходу на нові ринки. Оскільки польська сторона часто вказувала на проблеми з корупцією та бюрократією, представниця Української ради бізнесу підкреслила, що ситуація є такою не всюди. А крім цього, на її думку завжди можна знайти в Україні нових надійних партнерів чи постачальників, яких не бракує. Підприємниця вкотре вказала на потребу відновлення логістики і ланцюжків поставок. І шансом для польського бізнесу є те, що нині Західна Україна не має достатньої кількості складів та логістичних центрів. «Польща наразі дуже нас виручає у цьому, і ми бачимо, що така тенденція надалі триватиме», – відзначала українська експертка. 

Виконувати поставки в Польщі

Представницею українського бізнесу на конференції була, зокрема, Інна Хомич з «Нової пошти».  Вона підкреслила, що фірма має намір вийти на європейський ринок. В Україні вона є лідером експрес-доставок, маючи 23 тисячі точок присутності. Навіть у воєнний час вони постачають товари у будь-який населений пункт впродовж 24 годин. «Нова пошта» належать до 20 найбільших платників податків в Україні. У перші дні війни їхні обсяги впали до 2%, але вони перебудували логістичні ланцюги, мотивували людей і продовжили працювати. «Українці у той момент довіряли нам найважливіше. «Новою поштою» передавали ключі від осель, з яких поїхали під обстрілами, і документи. Це було не просто відправлення – це було спілкування з рідним домом і втраченим мирним життям. Тому ми не могли не впоратися і з цим викликом.  Відновили також постачання за кордон. Протягом першого півріччя ми вклали до українського бюджету 3 млрд гривень», – відзначала Інна Хомич.

Зараз фірма розмірковує про присутність у країнах Європейського Союзу, де перебувають мільйони українських громадян, що потребують спілкування з домом, експрес-відправлень і пересилання найнеобхідніших речей. Компанія хоче запропонувати свій логістичний сервіс і польському суспільству. При цьому їхня присутність у населених пунктах завжди сприяє зростанню місцевої економіки. В Україні їхня швидка доставка сприяла розвитку багатьох торгових інтернет-порталів. «Нова пошта» створює робочі місця, вкладає кошти в розвиток логістичної інфраструктури, підтримує лікарні тощо. «Ми хочемо, щоб напрацьований досвід тепер став у пригоді і польському суспільству», – відзначила Інна Хомич. Вона, наприклад, розповіла, що українці тепер часто купують онлайн на відомому «Амазоні», не знаючи про польський «Аллеґро», де товари можуть бути дешевшими.

Представниця «Нової пошти» зауважила, що війна в Україні зруйнувала цілі регіони та індустрії: «Ми розуміємо, що видобування вугілля на Донбасі найближчим часом не відбуватиметься. Тому цей фактор треба враховувати у відбудові держави». За її словами, в питанні відбудови України потрібно звернутися до європейського досвіду і стратегічного, перспективного бачення хоча б на 10 років вперед. Образно – щоб не набудувати «нових хрущовок», від тісноти яких десятиріччями потерпав весь пострадянський простір. З такою думкою погодився і Павел Борис з Польського фонду розвитку. Він наголосив, що Україна має стати не об’єктом, а суб’єктом власної відбудови, визначати свої потреби і модель розвитку. Крім того, він зауважив, що зовнішні установи не виконають за Україну роботу, пов’язану з реформуванням держави. Це деолігархізація економіки, обмеження корупції, створення умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Польський приклад свідчить, що саме бізнес дає 50% ПДВ і понад 60% робочих місць. 

Тренд буде зберігатися

Ще один представник України, Геннадій Чижиков з Торгово-промислової палати, підкреслив, що відбудова України без Польщі просто неможлива. Він зауважив, що до війни майже 50% українського експорту та співпраці йшло через Чорне море та Схід. Тепер у 90% це відбувається через Захід, і цей тренд зберігатиметься. Взагалі, на його думку, слід готуватися до того, що практично вся активність відбуватиметься через Польщу. Український бізнес це розуміє, тож 60% усього переміщеного у результаті війни опинилося саме у Польщі. «Бізнес, який воює, вже ніколи не погодиться працювати за тими правилами, що діяли до війни», – сказав Геннадій Чижиков, відповідаючи на запитання про довоєнні проблеми підприємницької діяльності в Україні. За його словами, викликом є також: де, як і чи відновлювати взагалі важку промисловість, знищену на Сході України. Втім, на думку експерта, позитивно, що зараз кількість нових підприємств в Україні більша за ті, що закриваються. «Це доказ, що українці вірять у можливість працювати у своїй державі. Тож починайте співпрацювати з нашими партнерами, не відкладайте цього на потім», – закликав Геннадій Чижиков. 

Довіра допомагає подолати виклики

В дискусії часто називали найбільшою проблемою українсько-польського бізнесу спільний кордон. Крім того, затягування процедур, черги, хабарництво – це перешкоди, з якими не вдалося впоратися. Без подолання цієї ситуації гальмуватиметься товарообмін України не лише з Польщею, а й із рештою ЄС. Польські компанії мають також проблеми з поверненням ПДВ в Україні. Серед викликів – створення на державному рівні ефективних установ, які займатимуться консультуванням бізнесу, контактами з адміністрацією та закордонними партнерами. З польського боку лунали голоси й про потребу забезпечення гарантій і страхування інвестицій в Україні. Те саме має отримати й український бізнес. Та попри те, учасники дискусії підкреслювали, що бізнес ґрунтується на довірі, а її полякам та українцям останнім часом вдалося значно укріпити. 

Поділитися: