У Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому 25 травня відбувся День відкритих дверей. Учасники могли ознайомитися з повною пропозицією ліцею та початкової школи.
Присутніх запросили також на екскурсію шкільними кабінетами, де можна було особисто побачити сучасне і якісне навчальне обладнання. Були також заняття з програмування та обслуговування дронів, інтеграційні уроки та ігри, практичні вправи з ансамблем пісні й танцю «Думка», майстер-клас з фотографії тощо. Учасники Дня відкритих дверей взяли участь у святкуванні Міжнародного дня культури, у межах якого учні школи представляли різні країни. Тим часом відвідувачам події призначили роль журі, й це вони мали вибрати найкраще поставлені розповіді про Італію, Францію, Іспанію чи Туреччину. У програмі була теж зустріч із дирекцією школи і ознайомлення з навчальним процесом. Про нього розповіли директорка школи Марія Ольга Сич та її заступниця Олександра Латанишин.
– У кожній школі можна вчитися, але не в кожній – така багата програма позаурочних занять, – переконувала Марія Ольга Сич. І дійсно, школа, крім основного – передачі знань, дає можливість, наприклад, завдяки участі в проєктах пізнавати різні країни. Розвивати свої таланти учень зможе й у випадку, коли стане членом шкільного ансамблю «Думка». Як вказує директорка, школа особливо дбає про розвиток патріотизму та любові до рідної культури і традиції. Це відбувається в межах відзначень українських свят у школі та важливих для громади подій. Одним із найближчих таких заходів мають бути урочистості, присвячені роковинам акції «Вісла». У школі дбають теж про родинну атмосферу і вчать толерантності та пошани одне до одного. Зокрема тому в навчальній програмі є уроки як греко-католицької, так і римо-католицької та православної релігій.
– Наша школа просто готує до життя і того, щоб давати собі раду в кожній ситуації, – підкреслила Марія Ольга Сич.
Тим часом віцедиректорка Олександра Латанишин наголосила, що їхній навчальний заклад перебуває у першій п’ятдесятці шкіл регіону згідно з рейтингом престижного видання «Перспективи». Багато з учнів – це громадяни України, які потрапили сюди до і після повномасштабного нападу росії на їхню батьківщину. Віцедиректорка зауважила, спираючись на результати екзаменів, що завдяки створеним у школі умовам їм за чотири роки вдається, серед іншого, дуже добре опанувати польську мову. Олександра Латанишин розповіла також про численні гуртки за зацікавленнями і з предметів, а також можливість утворення нових, якщо немає чогось, що цікавить учнів. Для розвитку знань і умінь вони мають можливість довільно вибирати предмети для власного розвитку й підготовки до отримання атестата.
Серед відвідувачів Днів відкритих дверей був Кирил Саєнко з Полтави, який три роки тому приїхав до Польщі й зараз закінчує українську початкову школу ім. Лесі Українки у Бартошицях. Чому думає про ліцей у Ґурові-Ілавецькому?
– Бо тягне до рідного, патріотичних пісень, культури, – відповідає Кирил, котрий уже не вперше бачить ґурово-ілавецьку школу, і кожного разу справляє вона на нього позитивне враження. Своє майбутнє хлопець бачить у політиці й розраховує, що йти у цьому напрямі дозволять знання, здобуті на уроках історії й географії, та їхнє поглиблення.
Вибрати ліцей в Ґурові-Ілавецькому молодших колег переконував голова шкільного самоуправління Тома Скіберис.
– Я зразу хотів сюди йти, бо тут навчалися моя мама і брат. Я знав, яка тут атмосфера, і знав, що хочу стати членом ансамблю «Думка». Знав також, що школа створює дуже добрі умови для здобування знань, – вважає Тома, який два роки тому сам вибирав цю школу, приїхавши з рідного Срокова. Серед козирів він називає й те, що в школі можна познайомитися з багатьма людьми, які так само дбають про свою українську ідентичність і хочуть її розвивати.
– Школа дає неймовірне почуття свободи – ти не мусиш приховувати й можеш просто бути тим, ким ти є. Кожен може тут розвиватися так, як хоче. Ми з друзями, наприклад, створили ансамбль «Шаровари», – додає Тома Скіберис. Точних планів щодо свого майбутнього ще не має, але радше розвиватиметься у гуманітарних науках. Не проти, щоб стати істориком і професійно вивчати минуле українців у Польщі.