Петро Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ №6, 2023-02-12

Було б наївно думати, що під час війни корупція зникне сама по собі. На жаль, коли українські воїни ціною свого життя захищають країну від агресії росії на фронті, спритні ділки в тилах роблять свої справи.

Відповідно до Індексу сприйняття корупції за 2022 рік, опублікованого Transparency International наприкінці січня, Україна отримала 33 бали зі 100 можливих. Таким чином, порівняно з минулим роком результат покращився на один бал. Сьогодні Україна посідає 116 місце серед 180 країн. Результат не надто вражає, враховуючи, що росія відстає від України лише на 5 пунктів. Для порівняння, Польща отримала 55 балів.

Однак події останніх тижнів говорять українцям значно більше, ніж рейтинги Transparency International. Саме з кінця січня можна спостерігати за «валом» корупційних справ, якими займаються слідчі. Як виявилося, війна аж ніяк не зупинила жадібність деяких чиновників.

Красти під час війни

«Сьогодні Кабмін України звільнив з посади заступника міністра, який був викритий співробітниками НАБУ. У правоохоронців є всі можливості, щоб провести розслідування і направити це провадження до суду. І я хочу, щоб це було нашим сигналом усім, чиї дії або поведінка порушують принцип справедливості. Звичайно, зараз основна увага – питання оборони, зовнішньої політики, війни. Але це не означає, що я не бачу і не чую, що говорять у суспільстві на різних рівнях – як на центральному, так і в регіонах. І цей тиждень буде часом відповідних рішень. Ці рішення вже підготовлені. Не хочу зараз анонсувати їх, але все це буде справедливо», – пообіцяв Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні 22 січня.

Що викликало таку реакцію президента? Днем раніше НАБУ затримало заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського. Йому інкримінують отримання хабаря в розмірі 400 тисяч доларів при закупівлі генераторів. Влітку Кабмін виділив 1,68 млрд грн. на закупівлю обладнання і техніки, зокрема й на закупівлю генераторів. Цим скористалась група людей разом з віцеміністром, підписавши угоди на покупку за завищеними цінами. У слідстві по цій справі від вересня 2022 року було задіяно 150 співробітників НАБУ.

Яйця для армії за завищеними цінами

21 січня побачила світ і ще одна справа, оприлюднена виданням «Дзеркало тижня». Йдеться про матеріал засновника антикорупційного проекту «Наші гроші» Юрія Ніколова. Автор, спираючись на документи, отримані від міністерства, заявив, що Міноборони закуповує продукти для армії за завищеними цінами. У статті зроблено просте порівняння цін з таблиці, отриманої від міністерства, з цінами супермаркету «Сільпо» в Києві.

До прикладу, ціна на яйця. У договорі між міністерством і фірмою «Актив-компані» вказана ціна 17 гривень, тоді як у магазинах їх можна купити по 7 гривень за штуку. За кілограм картоплі міністерство має платити 22 грн., тоді як у супермаркетах її можна купити за 8-9 грн.

Міністр оборони Олексій Резніков категорично заявив, що «міністерство ніколи не купувало і не планує купувати яйця за 17 гривень». На його думку, у наданих компанією документах сталася технічна помилка. «Актив-компані» мала вказати ціну 170 гривень за кілограм, але нуль загубився і так з’явилися згадані 17 грн., а 10 штук яєць – це власне близько півкілограма, тож реальна ціна яєць становить від 85 гривень за десять штук. Йдеться про комплексні послуги, тобто у вартість входить і транспортування продуктів, в тому числі на передову. Резніков також додав, що цю помилку в документах виправили у грудні.

Однак автора публікації пояснення міністра не переконали і Ніколов підкреслив, що інші завищені ціни важко назвати «технічною помилкою».

Захистити міністерство перед дискредитацією

Міністр Резніков назвав вищенаведені звинувачення спробою дискредитувати міністерство, яка може нашкодити поставкам зброї від західних партнерів. Тому в Міноборони вважають, що звільнення заступника міністра В’ячеслава Шаповалова, що відповідав за закупівлі, допоможе зберегти довіру суспільства та міжнародних партнерів до Міноборони й «забезпечить об’єктивність у ході додаткових роз’яснень і можливих розслідувань».

У зв’язку з публікацією в медіа Олексія Резнікова викликали до парламенту, де на засіданні Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки він озвучив власну версію. У зустрічі взяли участь представники Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Комітет закликав провести ретельне розслідування цього питання і вирішив ініціювати ухвалення Закону про часткове оприлюднення інформації про закупівлі під час воєнного стану. Це допоможе збільшити прозорість підписаних контрактів.

НАБУ також повідомило, що спільно із САП розпочато слідство у справі можливих зловживань в Міноборони щодо покупок за завищеними цінами у період до публікації Ніколова. Своєю чергою ДБР в середині січня повідомило, що йому вдалося розкрити схему розкрадання продуктів, призначених армії.

«В’ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, попросив звільнити його, щоб не створювати загрози для стабільного забезпечення Збройних Сил України внаслідок кампанії звинувачень, пов’язаних з закупкою послуг харчування. Міністр оборони підтримав прохання Шаповалова щодо його звільнення з посади заступника», поінформувало Міноборони в офіційному повідомленні 24 січня.

Водночас у міністерстві підкреслили, що Шаповалов працював «із максимальною відповідальністю» і провів низку реформ, зокрема демонополізацію харчування для армії. Звинувачення у корупції в цій сфері призвели до скандалу та звільнення заступника міністра.

2 лютого 2023 року суд за клопотанням ДБР вирішив арештувати колишнього віцеміністра з можливістю внесення застави у сумі аж 402 мільйони 600 тисяч гривень.

На думку слідчих, Шаповалов лобіював укладення договорів на загальну суму понад 1 млрд грн. Проте це не кінець історії, оскільки 3 лютого Офіс генерального прокурора України повідомив, що на змові викрили теж радника колишнього заступника міністра оборони, його підозрюють у заволодінні 1,7 млрд гривень, які мали піти на закупку товарів для військових.

Енергетика теж на прицілі слідчих

У своєму зверненні 22 січня Зеленський пообіцяв, що влада детально розслідуватиме кожен випадок, згадавши також й енергетику.

Трьома днями раніше, 19 січня, НАБУ і САП оголосили про підозру екс-главі НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву у «розкраданні» 229 мільйонів премій, виплачених йому кілька років тому. Ці гроші – нагорода за перемогу у судовому процесі з «Газпромом», який проходив в арбітражному суді у Стокгольмі в 2018 році. Суд зобов’язав «Газпром» виплатити «Нафтогазові» понад 4,7 мільярда доларів за невиконання зобов’язань за контрактом на транспортування газу територією України, починаючи від 2009 року. Наглядова рада вирішила виплатити керівництву 1% із присудженої суми, тобто 46,3 млн доларів. Лише Коболєв отримав суму еквівалентну майже 9,5 млн. доларів. Свого часу це викликало багато суперечок. Тепер у НАБУ стверджують, що ця сума значно перевищувала встановлений законодавством розмір подібних премій.

Також 2 лютого Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки провели обшуки у будинку олігарха Ігоря Коломойського. Йдеться про справу привласнення 40 мільярдів гривень колишнім менеджментом нафтовидобувної компанії «Укрнафта» та нафтопереробного підприємства «Укртатнафта».

У випадку «Укрнафти» 42% акцій ще нещодавно належали фірмам, пов’язаним з Коломойським та його бізнес-партнером Генадієм Боголюбовим. В «Укртатнафті» обидва бізнесмени контролювали 60% бізнесу.

У листопаді минулого року було повідомлено, що обидві фірми повернуті у державну власність. Водночас СБУ спільно з Бюро економічної безпеки відкрило слідство, вони перевіряють «інформацію про багатомільйонні ухилення менеджментом компанії від сплати обов’язкового акцизного збору за 2022 рік» та «можливі порушення для збільшення прибутку під час виготовлення пального».

Наразі невідомо, чим завершиться слідство в обох справах для Коболєва та Коломойського.

«Активні посадки» вже навесні

«Корупція під час війни – це мародерство! Нагадуватимемо про це щоразу! Жодні посади не дозволять уникнути відповідальності», – написав генпрокурор України 1 лютого на своїй фейсбук-сторінці.

Того ж дня директор Держбюро розслідувань Олексій Сухачов повідомив, що обшуки та вручення підозр чиновникам і колишнім посадовцям – це лише початок і буде ще чимало цікавих матеріалів.

«Мабуть, цієї весни точно саджати будемо активно. Не виходить по-людськи, буде за законами воєнного часу», – написав ще 23 січня у Телеграмі керівник пропрезидентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Депутат добавив, що «деякі люди втратили розум і мародерять без страху і докорів совісті».

Лозунг «посадки навесні» команда Зеленського вже використовувала під час виборчої кампанії 2019 року. «Весна покаже, хто і що вкрав», «Прийде весна – будемо саджати», – можна було прочитати тоді на бігбордах. Таким чином вибудовували візерунок Зеленського як президента, який прийшов з-поза системи і в підсумку пред’явить корупціонерам рахунок.

Показових рішень не вистачить

4 лютого СБУ заявила, що виявила схему розкрадання 90 мільйонів гривень Адміністрацією морських портів України. Звичайно, рішучим антикорупційним заходам можна лише аплодувати. Але в деяких українських коментаторів виникає питання, чи не було це звичайним шоу на камери.

Політолог Володимир Фесенко у колонці, опублікованій в «Українській правді», назвав це – «обшуки для мас-медіа». Так, це важливі справи, але, на його думку, потрібна системна антикорупційна політика. Оскільки боротися треба з тим, що роками проникало в українську державу на різних рівнях. А ефективна боротьба з корупцією означає, як підкреслює Фесенко, демонтаж корупційної системи, яка вибудовувалась роками.

З 2014 року влада обіцяє позбутись корупції. Для боротьби з цим злом було створено ряд спеціальних інституцій, чимало з них фактично ініціювали західні партнери, оскільки система чинила шалений опір. Минулого року Україна отримала статус кандидата у члени ЄС. Подальша інтеграція з Євросоюзом, а також підтримка з боку США залежать від прогресу у реформах та боротьбі з корупцією. Деякі коментатори навіть пов’язали теперішній раптовий антикорупційний шквал із самітом Україна-ЄС, який відбувся в Києві 3 лютого.

Звісно, було би неправдивим твердження, що в Україні нічого не змінилось. Позитивні зрушення дуже помітні, але до зламу корупційної системи ще далеко. І як показують останні випадки, навіть під час війни не можна зупинятися у боротьбі з корупцією.

Поділитися: