Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■№30, 2022-07-24

«Істина має бути висловлена чітко і вагомо. Йшлося і йдеться не про помсту», – сказав 11 липня у Волинському сквері Варшави президент Польщі Анджей Дуда, наголосивши на важливості польсько-української співпраці. Цього ж дня президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про надання полякам в Україні особливого правового статусу.

«Ми хочемо правди та вшанування жертв»

Під час церемонії вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у Варшаві Анджей Дуда наголосив, що 11 липня є важливою, особливою та історично складною датою для польського народу. Президент при цьому торкнувся подій 1943 року на Волині. «З великим болем і відчаєм усвідомлюємо, що життя позбавляли сусіди, часто родичі. Це факт. Ми про це пам’ятаємо і пам’ятатимемо, тому що це частина нашої непростої історії», – зазначив він.

Далі у своєму виступі президент говорив про польсько-українські відносини. «Десятиліттями точаться надзвичайно складні дебати між нашими народами. Це важка тема, надзвичайно болюча для нас, що вимагає жорсткої позиції правди, а для українців – складна, тому що це, перш за все, соромно. Істина має бути висловлена чітко і вагомо. Нам не йшлося і не йдеться про помсту, про жодну відплату – і немає цьому кращого доказу, ніж час, який ми маємо зараз. Те, що нині відбувається між поляками та українцями, є найкращим доказом того, що не йдеться про помсту. Там, де стільки разів лежали рушниця, сокира, вила, сучкувата палиця, був покладений хліб, простягнено руку допомоги, яка сприйнята з вдячністю і сльозами», – сказав він.

Анджей Дуда говорив, що поляки хочуть правди, належного вшанування жертв, того, що є «нормальним для цивілізації, в якій виросли два народи».

«Ми хочемо мати можливість молитися на могилах наших рідних і земляків. Ми хочемо запропонувати те саме: щоб українці, які спочивають на нашій землі, теж були вшановані», – продовжив Анджей Дуда. Він зазначив, що нові стосунки будуються на цій істині: «Я вірю, що ми впораємося з цим нелегким викликом, і те, що відбувається протягом останніх місяців, є новим зразком польсько-українських відносин. З руїн постають справді добросусідські та братерські відносини, в яких на сусідський дім можна дивитися без страху», – додав глава польської держави.

Подяка полякам за солідарність і підтримку України

У той час, коли президент Дуда брав участь у відзначеннях у Варшаві, його український колега Володимир Зеленський подав до Верховної Ради України законопроєкт про надання полякам в Україні особливого статусу – «Про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України». 

«На знак подяки польському народові за солідарність і підтримку України в умовах повномасштабної збройної агресії росії та з урахуванням принципу взаємності законопроєкт передбачає встановлення прав і гарантій для громадян Польщі, які перебувають в Україні, аналогічних встановленим в ухваленому 12 березня 2022 року Законі Польщі “Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни”», – йдеться в офіційному повідомленні.

Згідно з законопроєктом, громадяни Польщі та члени їхніх родин отримають можливість легального перебування на території України протягом 18 місяців з дати ухвалення закону. Крім цього, поляки отримують право на «працевлаштування, здійснення господарської діяльності, навчання в закладах освіти, медичне обслуговування на території України та окремі соціальні виплати згідно з українським законодавством».

«Сьогодні президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про надання полякам особливого статусу в Україні (…) Сьогодні ми бачимо ситуацію, протилежну до тієї, коли поляків намагалися позбутися усілякою ціною, навіть забираючи їхні життя. Сьогодні Україна цим жестом президента символічно запрошує нас: “Ми вітаємо вас тут на особливих правах”. Нехай це буде для нас знаком щодо тих справ, про які часто говорити важко», – сказав Анджей Дуда під час урочистого вшанування жертв Волинської трагедії.

Спадкоємець УПА – рускій мір

Більше ніж законопроєкт, поданий до Верховної Ради Володимиром Зеленським, як в Польщі, так в Україні обговорюють слова польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, який також поклав квіти до пам’ятника у Волинському сквері Варшави.

«Я не заспокоюся, доки ми не знайдемо останню могилу, місце поховання вбитих з Волині і всього східного пограниччя. Ця реальність мусить бути повністю відкрита», – заявив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький під час відзначення 79-ї річниці Волинської трагедії.

На його думку, «сьогодні Україна бачить, що спадкоємцем УПА є рускій мір».

«Сьогодні Україна на своєму досвіді переживає цю ненависть, цей жахливий націоналізм, якому вона сама піддалася 80 років тому. Сьогодні Україна бачить, до чого веде жахливий націоналізм, – зазначив у своєму виступі прем’єр-міністр Моравецький. Він заявив, що «ми не повинні піддаватися спокусі фальшивого примирення. Але ми також маємо усвідомлювати, що в інтересах росії і москви знову посварити поляків і українців».

«Ми прагнемо правди як умови примирення, але сьогодні ми маємо можливість подолати століття неприязні та ненависті. Це можливість, яку ми не можемо втрачати, тому що нащадки нам цього не пробачать, – сказав прем’єр-міністр. – Нехай кров українців у боротьбі з росією буде кров’ю примирення між нашими народами. Нехай Україна збереже свій суверенітет і для нас. Хай живе Польща, героям честь і слава!» – закінчив голова польського уряду.

Традиційно і нетрадиційно

Під час урочистостей у Варшаві посол України в Польщі Василь Зварич від імені президента України поклав квіти до пам’ятника жертвам трагедії у Волинському сквері.

«Сьогодні разом з поляками молимося і вшановуємо пам’ять невинних жертв страшних лихоліть на Волині в 1943-1944 роках (…) Сьогоднішня наша участь разом з найвищими офіційними особами Польщі у спільній молитві і вшануванні пам’яті невинних жертв вкотре продемонструвала, що ворог приречений на поразку. Українці і поляки сьогодні єдині як ніколи раніше (…) Ми пам’ятаємо про минуле, разом робимо висновки і водночас разом творимо нове сьогодення і спільне європейське майбутнє», – читаємо у зверненні Посольства України в Польщі на їхній фейсбук-сторінці.

Також цього дня у великих містах Польщі відбулися марші пам’яті жертв Волинської трагедії. Такий, зокрема, пройшов у Ряшеві, якому президент України у травні присвоїв звання «Міста-рятівника». Деякі націоналістичні осередки не забарилися висловити свою думку. Лунали крики: «Смерть ворогам Батьківщини!» та «Смерть ворогам Польщі!». Треш-стрімер Войцех Ольшанський кричав у мікрофон, що український прапор, який майорить на ратуші міста, належить «державі, яка вшановує вбивцю поляків». А політик та депутат польського Сейму Ґжеґож Браун сказав, що розраховує на те, що українці залишаться сусідами Польщі, а не її мешканцями. Також під час маршу у Варшаві вигукували «традиційні» гасла для таких маршів, які пам’ятаємо з попередніх років. Лунали вислови: «Вся Польща для поляків, геть з Польщі – бандерівці!», «Тут Польща, а не Полін!» (Музей історії польських євреїв Полін у Варшаві – ред.), «Слава Україні, хай здохне ця повія».

Нетрадиційною можна назвати подію 10 липня: у столиці польське товариство «Ніклот», Товариство «3 Дорога» та національно-радикальний щомісячник «Штурм» спільно з українськими націоналістами з групи «Тріумф Інфо» організували спільне відзначення річниці Волинської трагедії. У Варшаві представники організації поклали вінок (у кольорах державних прапорів Польщі та України) і квіти до пам’ятника жертвам Волинської трагедії.

«Водночас наші українські колеги під Тернополем таким же чином вшанували могили польських жертв 1943 року. Повністю усвідомлюючи, наскільки трагічні та жорстокі події відбувалися тоді, ми виступаємо за порозуміння, примирення та спільне братерство», – написали організатори у коментарі під зйомкою події. Запис можна подивитися на відеоканалі у ютубі товариства «Ніклот» (Stowarzyszenie Niklot).

«У вас є шанс, використайте його добре»

З такими словами 6 липня на пресконференції перед будинком Народного дому у Перемишлі до українських жителів міста звернувся голова організації Всепольська молодь (Młodzież Wszechpolska) Марцін Ковальський. Голова організації запросив Об’єднання українців у Польщі взяти участь у Марші пам’яті жертв Волинської трагедії у місті. Це він зробив у відповідь на заяву Петра Тими (як він висловився, «голови Перемиського відділу ОУП») для видання Newsweek. На думку Ковальського, український діяч вказував, що організація Волинського маршу в нинішній геополітичній ситуації є бажанням націоналістів погіршити польсько-українські відносини.

«Запрошення, оприлюднене на пресконференції, організованої перед нашим головним офісом (Народний дім у Перемишлі – ред.), яке було розіслане ЗМІ, було адресоване не нам, а пану Петрові Тимі, який вже не є головою ОУП, а крім цього, ніколи не був головою Перемиського відділу ОУП», – цитує слова представника Перемиського відділу Об’єднання портал przemysl-news.pl. Як стверджує українець, Марцін Ковальський та його колеги брали активну участь у провокації та нападі на пам’ятну релігійну ходу на Український військовий цвинтар у селі Пикуличі біля Перемишля у 2016 році.

«Тому цього року ми будемо спостерігати з боку. У вас є шанс, тож добре ним скористайтеся», – цитує видання слова співрозмовника, якими він відповів на запрошення організаторів маршу. Звичайно, українці та діячі місцевого відділу і гуртка ОУП не взяли участі у марші.

Варто також зазначити, що після волинських відзначень на фейсбук-сторінці нашого тижневика з’явилися коментарі про «жертв злочинів УПА» та про те, що «бандерівець мені (поляку – ред.) не брат». Коментарі, яких не бувало протягом останніх п’яти місяців.

Павло Лоза

Фото з офіційного сайту президента Польщі

Поділитися: