Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №11, 2023-03-19

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) представив результати дослідження впливу війни на українознавчі школи за кордоном. Опитування було проведено з листопада 2022 року до січня 2023 року. Презентація результатів відбулась у межах онлайн-конференції. 

Директорка МІОК Ірина Ключковська, відкриваючи зустріч, наголосила на важливій ролі суботніх та недільних шкіл. За її словами, така освіта дає можливість дітям закордоном бути «носіями правдивих знань про Україну». Крім цього, випускники цих установ у дорослому житті можуть бути партнерами української держави на всіх можливих рівнях: від наукового, бізнесового, культурного, аж до політичного. Така освіта, на думку Ірини Ключковської, допомагає уникнути швидкої асиміляції. 

Інформацію в межах дослідження збирали методом онлайн-опитування вчителів. Загалом ініціатори отримали 125 відповідей. Результати дослідження представила співробітниця МІОК Оксана Горда. Вона зауважила, що в опитуванні взяли участь учителі з 32 країн, найбільше з Франції. Свої анкети надіслали також учителі з Польщі, Німеччини, Італії, Канади, США та Японії.

Дослідження показало, що серед учителів приблизно однакова кількість тих, хто отримує заробітну плату, та тих, хто працює на волонтерських засадах (44,4% і 41,9% відповідно). Кошти за працю вчителям виплачують переважно неурядові організації, або їхнім джерелом є проєкти, фінансовані різними фондами. Повномасштабне російське вторгнення в Україну, як показують відповіді 55,6% респондентів, призвело до зростання (у середньому вдвічі) кількості педагогів у їхніх школах. Майже 80% учасників опитування зауважили, що повномасштабна війна призвела також до збільшення кількості учнів. В опитуванні було запитання про російськомовність. Майже кожен третій учитель зазначив, що в школі навчається до 10% таких учнів. Натомість лише 13,5% ствердили, що серед прибулих немає російськомовних дітей. 

МІОК питав також про програми, за якими учні вивчають предмети в школі. Найпоширеніша відповідь (32,2%) – за програмами, розробленими колективом школи. Водночас трохи більше ніж половина респондентів зауважили, що їхні заклади видають учням документ, який засвідчує завершення навчання або його проходження. У кожному третьому випадку було стверджено, що такого документа не видають. Але результат у 66,1% свідчить про те, що вчителі переконані в потребі видавати такий сертифікат. Тим часом 33,9% респондентів уважає, що цей документ не потрібний. 

Опитування дало можливість також виявити найголовніші проблеми суботньо-недільного українознавчого навчання. Учителі найчастіше говорили про відсутність приміщень або брак коштів на їхню оренду. Ключовою потребою є підручники й навчальні матеріали, зокрема з української літератури. Що важливо, в них має бути враховано вік чи рівень знання української мови учнів, які навчаються в межах однієї групи. Серед чергових викликів було вказано брак коштів на оплату праці вчителя, необхідність адаптації російськомовних дітей, брак інтерактивних дошок, інтернету тощо. 

Під час дискусії директорка школи «Сонце в долонях» з Німеччини Роксолана Рахлецька вказала на проблему адаптації учнів. За її словами, для багатьох вимушений переїзд був травматичним, бо їх відірвано від оточення й друзів, тому вони так сильно хочуть повернутися до України. Саме повернення молодих українців на батьківщину як одну з найголовніших цілей часто згадували під час обговорення основної ідеї функціонування українознавчих шкіл за кордоном. Зі свого боку почесна консулка Канади в Україні Оксана Винницька-Юсипович зауважила, що сильною стороною таких учнів буде, наприклад, їхнє володіння іноземними мовами. Але викликом для системи освіти в Україні, напевно, будуть слабкі сторони цих учнів, як хоча б рівень знання української мови. Ще одна з учасниць дискусії керівниця центру вивчення та плекання української мови «Зернятко» з Італії Галина Барляк повернулася до теми важливості сертифікації навчання за кордоном. «Сертифікація – це необхідна складова навчального процесу як у контексті вивчення української як іноземної, так і успадкованої. Сертифікат – це легітимний документ міжнародного зразка. Ми не можемо нехтувати документами, які дають можливість засвідчити рівень володіння. Дитяча сертифікація в стінах школи – це підготовка до  можливої сертифікації дорослого в майбутньому», – сказала Галина Барляк. 

У Польщі об’єктом дослідження МІОК є, зокрема, школа «Материнка» ім. Дмитра Павличка, що діє у Варшаві з 2016 року. Школа пропонує навчання з 1 до 11 класу згідно з чинною програмою українського Міністерства освіти й науки. 

Поділитися: