14.02.2024
Козацького духу Хортиці не здолати
Степан Мігус ■ РОЗМОВА ■ №3, 2024-01-21 Розмова із запорожцем Олександром Притулою, президентом Всеукраїнської федерації козацького бойового мистецтва «Спас». – Запоріжжя, історичний козацький край,...
Григорій Сподарик ■ РОЗМОВА ■ №51, 2022-12-18
Президент Всеукраїнської Федерації “Спас” Олександр Притула говорить про перемогу над рашистами і плани федерації у Польщі. Тлумачить як на місцях підготуватися до боротьби з агресором.
Яка мета вашого візиту у Польщі?
Я приїхав відібрати гуманітарну допомоги, яку нам надає Ольштинський відділ Об’єднання українців у Польщі. В Україну ми завеземо, зокрема, теплий одяг. Паралельно я як президент Всеукраїнської Федерації “Спас” маю місію продовжувати розвиток бойового мистецтва і козацьких традицій там де живуть українці і всі люди які сповідують принцип волі. Нам треба пам’ятати, що він був особливо важливий для козаків, так само як правда, справедливість і гідність. Бойове мистецтво “Спас” несе у собі ці традиції і відповідно до них ми виховуємо молодь. До речі 12 років тому ми були на ярмарку “З Мальованої скрині” у Кентшині. Маленькі хлопці які тоді тут виступали нині успішно воюють на фронті проти рашистів.
Тоді, мабуть, ніхто не думав, що вміння доведеться використовувати в реальному бою?
Ми знали, що рано чи пізно це має статися. Хоча б спроби росії у 2003 р. відібрати острів Тузла на це вказували. Ми тоді спілкувалися з Кубанськими козаками і навіть уклали договір про ненапад, але путін все це порушив. Ми бачили також, що росія ще в 2008 р. мілітаризувала патріотичне виховання. Інформаційно для польських друзів хочу зауважити, що дуже багато вирішує територіальна оборона. На народ який озброєний ворог не нападає. На це вказує навіть історія. Свого часу японці успішно атакували Перл Харбор і США не мали як дати відсіч на Тихому океані. Але японці не наважилися захопити Аляску. Їх аналіз показав, що не варто суватися туди, бо кожен житель має по 2-3 одиниці зброї і влучно стріляє.
Отже ровиток територіальної оборони, це на вашу думку один з успішних засобів захисту населення?
Це необхідне і на це показує практика. Я сам з Запоріжжя і рашисти не взяли його тільки тому, що були добровольчі формування. Були й люди, які не маючи зброї лили коктейли Молотова, або брали свою мисливську. Щойно потім з’явилися зброїні сили і почала допомагати Європа. Але перший удар рашистів відстояли прості люди. Суми, Харків чи Буча теж показали вагу місцевої самооборони. Тут принцип дуже простий – де ти живеш, там дуже добре знаєш місцевість і людей. А якщо вони вмітимуть ще захищати свою територію, місто чи село, то у ворога не буде шансів.
Хочете промувати бойове мистецтво “Спас” у Польщі. Як це би мало виглядати?
Сьогодні “Спас” працює в багатьох напрямках. Це розвиток, як вид національного спорту в Україні, загальний розвиток бойової культури, танцю, співу, підтримка патріотичного виховання,козацької медицини тощо. Ми маємо в цьому здобутки, якими хочемо ділитися. Наш Василь Сухомлинський, це нині педагог номер один у Китаю. Там взяли його концепцію виховання, яка спирається на козацьку традицію. Хочемо цим ділитися з іншими. З головою Ольштинського відділу ОУП Степаном Мігусом та регіональними самоврядниками Ярославом Сломою і Збишком Хомзою ми співпрацюємо вже від років і вони підтримують нашу ідею творити у Польщі федерацію. Можемо почати з семінарів онлайн в рамках яких бажаючі навчатимуться нашого мистецтва. Що важливо потім вони можуть служити державі в якій живуть. Для розвитку ми у листопаді цього року заснували в Україні Міжнародну федерацію Спас. Тепер реєструємо національні відділення в окремих державах. Так “Спас” просуватимемо не лише як бойове мистецтво, але й вияв української культури цікавої для всіх народів. На сьогодні в нас головне завдання це боротьба з рашистами, але після перемоги ми будемо готові розвивати “Спас”. Завдяки нашій академії ми готові проводити, зокрема, дистанційне навчання. Водночас хочу сказати, що контакти з друзями у Вармінсько-Маурському воєводстві для нас надзвичайно важливі. Без них та інших друзів у Європі наша перемога просто неможлива. Зв’язки горизонтальні, не просто вертикальні в рамках яких домовляються уряди, дозволяють твористи родину волі і знов таки, правди, чесності і справедливості. Ми маємо пам’ятати, що росія нині не воює виключно з Україною, а проти всього світу правди і свободи.
Чого сьогодні українці у своїй боротьбі потребують найбільше?
Найперша проблема, це зброя. Україні потрібна особлива така, яка збиває російську літаючу та мобільну техніку. Сьогодні я роблю комплімент, за словами наших військових, польським перунам і громам. Саме вони дозволяють дуже успішно збивати російську техніку і тому нам треба їх побільше. Уявіть собі, що один наш простий хлопець з села отримав звання Героя України за те, що саме використовуючи польську зброю збив шість рашистських літаків. Це здається неможливо, але сьогодні українці як войни показують що такі речі є можливі. Чергова проблема – гуманітарна. На сьогодні рашисти роблть нам не Голодомор а “холодомор”. Ми навчилися й жартувати з цього і говоримо, що в результаті боротьби з холодом почне народжуватися більще українців. Все, що рашисти роблять викликає в нас не страх, а ненависть, злобу і прагнення знищити ворога. Але все таки нам сьогодні потрібні генератори, теплий одяг, обігрівачі тощо.
Всі хто перживає за Україну і допомагає ставлять собі запитання, як довго українці ще витримають?
Ми ставимо запитання навпаки – чи витримають рашисти міц українців. Вони її не витримають. Коли українські війська звільнили Херсон, то багато тих які вірили в “руській мір” стали українськими патріотами. Це парадоксально, але їм вистачило трохи пожити у цьому мірі де є голод, холод, людей переслідують за національними ознаками і вбивають або саджають у камери, також дітей. Отже перемога напевно за нами, бо за намаи весь демократичний світ вільних людей. Зараз я вертаю в Україну і продовжую її захищати. Але я переконаний що швидко зустрінемося знов у Кентшині і за чашкою кави поговоримо про наші переможні справи.