Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №42, 2024-10-20

З’явилася книга «Писанкарство, як жива традиція у світлі 50-річчя Загальнопольського конкурсу писанок ім. Михайла Ковальського». Її презентували у Воєводській, а після – у Міській публічній бібліотеці в Ґожові-Велькопольському.

До створення видання було запрошено кількох авторів із Польщі та України. Серед них – працівники Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського в Коломиї.

Книга переносить читача в понад півстолітню подорож історією Національного конкурсу писанок, організованого Любуським музеєм у співпраці з ґожовськими гуртками Об’єднання українців у Польщі та Об’єднання лемків. Книга містить інформацію та спогади про ініціатора конкурсу – Михайла Ковальського, написані його дочкою Лідією Святківською. У виданні теж детальніше представлено художників, які прикрашають писанки в різній техніці. Крім цього, читач дізнається про складну символіку та значення яєць і писанок в різноманітних обрядах.

Як читаємо на сайті Любуського музею, професор, доктор габ. Ян Свєнх з Інституту етнології та культурної антропології Ягеллонського університету назвав підготовлену музеєм книжку наймасштабнішою працею в польській літературі на цю тему, яка представляє надзвичайний світ писанок.

Частина текстів є монографічними розвідками, присвяченими писанкарству в конкретних регіонах країни, інші намагаються помістити писанку в її символічний контекст. Дослідження вийшло з нагоди 50-річного ювілею Загальнопольського конкурсу писанок імені Михайла Ковальського.

Нагадаємо, що ініціатор конкурсу Михайло Ковальський народився 13 листопада 1924 року в лемківському селі Поляни (тепер – Новосондецький повіт). Вчився, зокрема, в учительській семінарії в Криниці, проте освіту не закінчив, бо з початком ІІ Світової війни був примусово вивезений на роботи до Німеччини. 

У рамах акції «Вісла» його разом із родиною примусово переселили до села Новіни у тодішньому Познанському воєводстві. На західних землях отримав вищу освіту, закінчив два факультети. Взявся за надзвичайно складне завдання: представляв інтереси виселених українців, зокрема лемків, перед владою Польської Народної Республіки. За це був заарештований 2 травня 1962 року, а після піврічного слідства, 16 листопада 1962 року, засуджений за сфабрикованим звинуваченням у співпраці з українськими націоналістичними центрами на Заході. На момент арешту в нього залишилася дружина та двоє маленьких дітей.

Майже шість років безвихідно провів у тюрмах суворого режиму для політв’язнів. Після звільнення він все ще перебував під наглядом Служби безпеки. Попри це продовжував працювати на благо переселенців. Конкурс писанок був одним із багатьох культурних заходів, які він організував. Усього провів 27 конкурсів писанок.

Після раптової смерті Михайла Ковальського в 1999 році Координаційна рада з навчання та відродження писанкарства в Канаді та Україні, щоб підкреслити його велику роль в ідеї популяризації писанкарської традиції в Польщі, запропонувала назвати конкурс іменем українського діяча.

Слід додати, що у 1990 році Михайло Ковальський став головним редактором лемківського квартальника «Ватра». За час його керівництва було випущено 25 номерів журналу, який сьогодні видає Об’єднання лемків.

Фото із сайту Любуського музею, авторки – Іґа Боровська-Крайнік і Малґожата Савох

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*