Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №17, 2021-04-25

До 30 квітня можна проголосувати за найкращу фольк-платівку 2020 року у Польщі. У цьогорічному інтернет-конкурсі беруть участь диски з українськими та лемківськими мелодіями.

Інтернет-опитування «Вірту@льні гуслі» проводиться з 2003 року. Щороку в голосуванні бере участь кілька тисяч людей. На цей раз у конкурсі представлені 72 музичні колективи. Ось сім гуртів, чиї альбоми містять українські та лемківські твори або для яких натхненням стала українська народна музика:

«Babooshki». «Będziemy się krężyli»

Польсько-український гурт «Babooshki» виник у 2011 році. Її основу творять дві вокалістки: полька Кароліна Беймчік та українка Дана Винницька, колишня учасниця львівського гурту «Шоколад», а зараз – членкиня польсько-української формації «ДаґаДана».

Їхній репертуар – це джазові інтерпретації народних пісень з різних регіонів Польщі та України: білгорайські пісні (пов’язані з польськими південно-східними прикордонними воєводствами), мазурські чи підляські мелодії, що виконуються двома мовами. В останньому альбомі «Będziemy się krężyli» представлений музичний фольклор маленьких сіл. Тут почуємо композиції про жнива, хрещення, любов та весільні пісні. Вони походять з таких місцевостей: село Залуки, розташоване поблизу кордону з Білоруссю, містечко Білгорай, яке знаходиться по дорозі з Любліна до Перемишля та українського Полісся.

Julia Doszna i Antoni Pilch «Godnie Święta»

До найновішого альбому «Godnie Święta» («Достойні свята») дуету лемківської співачки Юлії Дошни та лютниста Антоні Пільха увійшло сімнадцять призабутих пісень та коляд з Надсяння і Сяніччини. Українські –  записані ще у ХІХ столітті на Перемищині легендарним польським народознавцем Оскаром Кольберґом і польські –  записані у селі Лукова біля Білгорая сучасним польським етнолінгвістом і славістом професором Єжи Бартмінським з Любліна.

«Ці колядки, без сумніву, звучать архаїчно, бо вони і є архаїчними, зі специфічною поетикою – ми не звикли до такої, бо вже її не пам’ятаємо, не знаємо. Ці пісні не раз мають по кільканадцять, а то й по 20 куплетів, найчастіше їх виконували антифонально, тобто утворюючи діалог. Співаючи їх, ми входимо в особливий стан, який можна назвати мантрою, він ніби переносить нас в інший простір, інший світ», –  говорила нам про альбом минулого року Юлія Дошна, яка роками популяризує культуру лемків.

Вона є авторкою багатьох записів та альбомів. Виступала з концертами в Польщі та в усьому світі.

 «Еней». «A skiela Wy?»

Минулого року польсько-українська команда випустила збірку, в якій – 12 народних пісень в аранжуванні гурту та дві відомі оригінальні авторські композиції в абсолютно новій версії. Матеріал складається з творів, що походять з Вармії, Мазур, Курпіїв, Люблінського воєводства, Підгалля, Кашубів та України.

Безумовно, платівка «A skiela Wy?» («A звідки Ви?»), буде цікавою для шанувальників колективу. Важко знайти в ній потужні гітарні рифи, присутні майже у всіх попередніх роботах групи. Цього разу «Еней» зробив акцент на акустичному, делікатному звучанні, розширюючи палітру музичних кольорів додатковими інструментами та голосами як членів формації, так і запрошених гостей. Тут слід згадати учасниць вокальної групи «Зозуля», які оперують білим співом, ґуралів з Підгалля, гостей з Кашубів та Курпіїв, завдяки яким слухач зможе почути діалекти та стилі, характерні для регіонів, з яких походять пісні. Серед українських пісень в альбомі є такі: «Косив козак», «Любою Гриця» та авторська пісня «Енея» – «Radio Hello», саме завдяки якій гурт понад десять років тому став популярним у Польщі. Усіх співаків у альбомі «з’єднує» голос українця Петра «Льолека» Солодухи – вокаліста та лідера гурту – і звуки інструментів, які вже давно присутні в групі.

«Еней» –  сьогодні найбільш відомий гурт у Польщі, у репертуарі якого почуємо українські твори. Їхня музика – це альтернативний рок, натхнений українською народною музикою, оскільки троє осіб зі складу гурту – українці.

«Kyczera». «Łemkowyno – kraju ridnyj».

«Лемковино – краю рідний» – це четвертий альбом лемківського ансамблю пісні і танцю «Кичера». Він з’явився лише у 2020 році, але матеріал для нього був записаний майже десять років тому. До альбому увійшли пісні з репертуару групи 2001-2010 років. Серед чотирнадцяти композицій – дуже відомі лемківські твори, зокрема, «Заграйте мі гушлі» та «Лемковино – краю рідний».

Ансамбль презентував їх навіть в Європейському парламенті в Брюсселі, біля пірамід ацтеків у Мексиці, на Святій Землі, за Китайською стіною, в горах Кавказу, у столиці імперії інків – Куско, на індонезійському острові Ява, в Іракському Курдистані та інших неймовірних місцях світу.

В альбомі почуємо як колишніх, так теперішніх членів колетиву, а також запрошених гостей. Серед них – Ігор Гербут, засновник та вокаліст популярного гурту «ЛемОн».

Нагадаємо, що через рік ансамбль відзначатиме своє 30-ліття. Досі в його складі виступило понад пів тисячі осіб. Зараз «Кичера» нараховує близько 90 учасників. Один з успішних проєктів колективу – міжнародний фестиваль «Світ під кичерою», якому вже більше двадцяти років. У травні 2019 року лемківський ансамбль з Лігниці став одним із лауреатів нагороди ім. Оскара Кольберґа «За заслуги перед народною культурою», яку раз в рік присуджує міністр культури і національної спадщини. Засновником і художнім керівником колективу є Юрій Старинський.

 «Kyczerka». «Zaświt mi soneczko»

Дитячий фольклорний колектив «Кичерка» діє від 2002 року при лемківському ансамблі пісні та танцю «Кичера». До нього входять лемківські діти з різних міст Нижньої Сілезії: Лігниці, Любіна, Олесниці, Польковиць, Вроцлава, Карпача та інших. Колектив працює в декількох вікових групах. «Кичерка» представляла свою мистецьку програму на Міжнародному фестивалі регіональних дитячих колективів «Фестиваль дітей гір» у Новому Сончі, на зустрічах з культурою лемків у Гожові-Великопольському, на Міжнародному фольклорному фестивалі «Світ під кичерою» у Лігниці. Діти виступали теж на «Лемківських ватрах» у Ждині та Михалові, Лігницькому фестивалі культур «Хто сидить на міді (межі)?».

«Засвіт мі сонечко» – це альбомний дебют «Кичерки». Диск включає пісні та мелодії з репертуару колективу, традиційні ігри лемківських дітей: «Чижик», «Втікай, лиско, до потоку», «Ланцюг», «Качки», «Тапці ручки», «Медведик» та новорічні віншування і щедрівки.

t dot est, Susanna Jara, Sestry Boczniewicz. «Hulaty»

Лемківські пісні в електронному соусі. Альбом «Гуляти» – поєднання трансмузики, співу та звуків скрипок. Це – платівка, народжена пристрастю до експериментів та електронної танцювальної музики та натхненна традиційними лемківськими піснями. Альбом містить десять композицій, для яких музику реміксував «t dot est» – музикант, композитор, музичний продюсер, звукорежисер, який, крім музики, займається теж науковою діяльністю.

Він працював над проєктом «Гуляти» із Сусанною Ярою, яка відома завдяки участі у багатьох музичних проєктах, та дуетом лемківських скрипальок – сестер Рамони та Наталії Бочневич . Платівка була замовлена лемківською організацією «Руска Бурса» з Горлиць.

«Z Lasu» «Głosy Kobiet»

Ансамбль «З лісу» складається з людей, які займаються традиційною музикою з великим співочим, мистецьким та дослідницьким досвідом. Разом вони співають пісні з Полісся – регіону, що тягнеться від Польщі до Росії. Понад десяток років учасники колективу подорожують цими територіями, де дізнаються про філософію життя, історії від найстарших мешканців регіону та вчаться співати від них.

«Голоси жінок» – це перший альбом гурту. Усі пісні, як і весь репертуар ансамблю, походить від їхніх власних багаторічних досліджень в українських селах Рівненської та Житомирської областей, та околицях Берестя і Гомеля в Білорусі. Дівчата з гурту наголошують, що за кожною піснею, яку вони співають, стоїть жінка, яка їм її подарувала. Буклет до альбому містить фотографії деяких із цих людей та переклади слів пісень.

***

Повна інформація про правила голосування розміщена на www.gesle.folk.pl. Під час конкурсу можна вибрати й найцікавішу обкладинку платівки, яка найбільш вдало передає дух музики. Учасники голосування за найкращий альбом також отримають нагороди.

Призера конкурсу «Вірту@льні гуслі» буде оголошено у травні на сайті конкурсу. Нагадуємо, що першим його лауреатом у 2003 році став альбом підляського гурту «Черемшина», у 2006 році – спільна платівка «Гуцульські музики» групи Оркестру св. Миколая і капели Романа Кумлика «Черемош», у 2009 році – спільна платівка польського гурту «Voo Voo» та київських «Гайдамаків», тираж якої (10 тис. примірників) розпродано у Польщі протягом двох тижнів від прем’єри.

Фото з сайту gesle.folk.pl

Поділитися: