Марина Однорог ■ КУЛЬТУРА ■ №32, 2023-08-13

Повномасштабна війна росії проти України значно вплинула на український книжковий ринок. Є негативні зміни – фізичне та економічне руйнування видавництв і книгарень, зростання цін та довший термін виходу книг. Але і позитивні – війна підштовхнула книговидавництво до нового: більший фокус на українських авторах, відмова від російськомовної літератури, розвиток воєнної літератури та «сильніший» голос у світі.

Ці зміни можна дуже чітко відслідкувати на прикладах маленьких, нішевих видавництв. Наприклад, видавництво «ТУТ»( Товариство Унікальних Творців) за 2022-й та частину 2023-го видало більше книг, ніж за чотири роки свого офіційного існування, почало видавати художні та автобіографічні книги про війну і заявило про себе на міжнародних книжкових ярмарках.

Ми поговорили із засновником видавництва, письменником Романом Крижанівським, і дізналися, як в умовах війни виживати видавництвам, чому важливо вже зараз говорити про війну, комікси, подорожчання книг, купівлю прав на книги, авторів видавництва та як держава має працювати над тим, щоб українські книги читав світ.

Видавництво «ТУТ» з’явилось у 2018 році у містечку Гайсин Вінницької області. Спеціалізується на мальописах, фантастиці, дитячій літературі сучасних українських письменників. Якщо бути точними, то спеціалізувалось до лютого 2022 року. Проте, за 2022-2023 роки вони видали більше книг, ніж за попередні чотири роки роботи, ще над більшою кількістю йде робота зараз. Війна значно вплинула на видавничі плани: від чогось відмовились, щось вирішили видати пізніше.

– Видавничий процес книги – це мінімум шість місяців аж до двох, двох з половиною, трьох років. Коли книг більше, коли все гарно працює, продається, то можна відразу запускати в друк, а не чекати потрібний момент (як зараз). Наприклад, наразі у нас 5 чи 6 макетів в друкарні чекає оплати, тому що друкарні тепер працюють лише по авансу. Якщо раніше можна було взяти якесь відтермінування, книга друкувалася, продавалася і потихеньку оплачувалася, то зараз цього немає. Відповідно, кредитів під видавництва ніхто не дає, бо вважають, що це неліквідний товар. А якщо якийсь кредит є, то тільки під нерухомість. Нас банки не вважаються бізнесом, от і все, – розповідає Роман.

Видавництво «ТУТ» працює переважно з українськими авторами, для багатьох вони стали місцем, де були опубліковані їхні деб’ютні книги. За словами Романа Крижанівського, видання книг українських авторів (особливо коміксів) – це значно дорожче по витратах, ніж купувати ліцензії на книги закордонних авторів. Якщо говорити цифрами, то робота з ліцензіями дозволила б видавати в п’ять разів більшу кількість книг, ніж є зараз (не 40, а 200). Тому наразі видавництво має лише одну ліцензію на видання книги, але ведуться переговори щодо ще декількох проєктів. 

До роботи видавництва Роман підходить з менеджерської та правової точки зору (за освітою він юрист) та навіть планує виходити на польський ринок:

– Ситуація стає складніше і потрібні проєкти, які будуть підтримувати і давати можливість видавати. Я зараз активно працюю над тим, щоб відкрити ще один підрозділ у Польщі і видавати книги відразу двома мовами. 

Декілька українських видавництв не витримали тиску перших місяців повномасштабного вторгнення, а Романа робота над книгами, особливо у квітні-травні 2022 року, дуже відволікала від всього. Проте видавець не поринув у світ фентезі та коміксів, а зрозумів, що український читач змінюється і потребує літератури, яка буде актуальна і на часі. Незважаючи на те, що травма війни ще дуже жива, військова література різного роду видається, перекладається та поширюється.

– Ми почали видавати те, що ніколи не видавали. Якщо раніше була переважно дитяча та підліткова література, то зараз почали видавати дорослу. Вважаю, що одна з найважливіших книг, яку ми видали, – це щоденник військового Івана Полтавця (позивний – Фея) «Не геройські мемуари». Це військовий, який ще до 2022 року був на війні добровольцем і писав цей щоденник в окопах. Зараз він знову на війні. Це людина, яка багатьох врятувала з того світу. Багато військових, які зовсім не дотичні до літератури, цінують цю книгу, – ділиться видавець.

На питання про те, що зараз у суспільстві багато дискусій – чи потрібно видавати воєнну літературу в час, коли українське суспільство безпосередньо живе у цьому травматичному досвіді, Роман відповідає: 

– Це література не на зараз, а на десятиріччя. Наша країна має зробити все, щоб війна не повторилася після нашої перемоги. 

Ще одна нетипова книга, яку видали «ТУТ» у 2022 році, – це художній роман «Хіба ж можна засипати море» Катерини Доманської, в якому зображені події від початку Революції Гідності до повномасштабного вторгнення на прикладі двох людей. В романі двоє героїв часткові взяті з реальних прототипів чоловіка та жінки, де їхні взаємини розвиваються на фоні важливих для країни подій. Питання мови, війни та трансформації свідомості також підіймаються в книзі.

– Звичайно, певні речі в книгах, які говорять про війну, можуть бути травматичні. Але ми реально повинні писати зараз, бо якщо не зараз, то коли? Для того, щоб викристалізувався Нобелівський лауреат, потрібна велика кількість творів і велика кількість авторів, і серед них він обов’язково знайдеться. Маю на це надію. Наприклад, колись Гемінґвей написав «Прощавай, зброє!», а міг не писати, бо свіжий досвід, але він написав, – розповідає видавець.

Видавничих планів у Романа Крижанівського багато, незважаючи на те, що ціни на папір виросли вдвічі і видати книгу тепер – довше, дорожче і ризикованіше. Щоб порівняти ріст цін в друкарнях, він наводить приклад бестселера видавництва книги «Кайдашева сім’я проти зомбі», ціна на друк якої виросла з осені 2021 до 2022 рівно вдвічі. Проте ціну на новий наклад  у видавництві не підіймали вдвічі. 

«ТУТ» і надалі планують продовжувати працювати над коміксами, незважаючи на те, що їхнє виробництво найтриваліше в роботі, шукатимуть легку та навіть дещо гумористичну літературу, а також готують цілу серію ілюстрованих енциклопедій про виживання в екстремальних умовах, на які отримали право перекладу. 

Дуже актуальна тема перекладу іноземних книг на українську мову та українських на іноземні. Роман вважає, що держава має працювати над підготовкою таких спеціалістів глобально, щоб український голос звучав в світі максимально чітко, зрозуміло та в контексті тієї країни, мовою якої перекладені книги. Він розповідає, що наразі в Україні функціонує програма підтримки перекладів, але вона працює лише третій рік, і це досить малий період, щоб дійсно цей механізм активно запустився. 

Звучати на закордонних майданчиках для України важливо ще й тому, що росія давно веде інформаційну війну та сіє свою пропаганду, зокрема і через літературу. Роман розповідає, що насправді в Україні досі є фінансово залежні від росії видавництва, яких також можна назвати спонсорами війни. 

– Але їх не помічають, бо вони сказали, що не мають жодного відношення до росії вже, хоча насправді фінансово залежні від неї. Проте серії книг продовжують видаватись, а іноземний правовласник не може продати права українському видавцеві, бо їх вже придбало російське видавництво, – ділиться видавець «ТУТ».Роман Крижанівський акцентує увагу на тому, що такі події, як Лондонський книжковий ярмарок, книжковий фестиваль в Болоньї та Варшавський книжковий ярмарок, важливі для українських видавництв, позиціонування української культури в світі та боротьби з російськими наративами.

– Український національний стенд має бути представлений на всіх великих світових міжнародних ярмарках обов’язково. І вже зараз ми закладаємо фундамент, цеглинка за цеглинкою нашого «обличчя» в Європі та світі. Польський інститут книги робить це вже не одне десятиріччя і їх знають. Чим більше присутні видавництва України на міжнародних ярмарках, тим більше буде зацікавлення щодо купівлі прав на переклади книг наших авторів, –підсумовує Роман. 

Поділитися: