Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №9, 2020-03-01

«Одне тішить: коли я телефоную хлопцям, які далі працюють у цій фірмі, вони кажуть, що ставлення до них – зовсім інше».

– Я не відступлюся і доб’юся свого. Навіть якщо доведеться піти до Європейського суду з прав людини, – говорить 47-річний Леонід Гловацький, мешканець Західної України. У Польщі чоловік був змушений жити у машині, оскільки власник фірми у Люблінському воєводстві, де він працював водієм вантажівки, не заплатив українцю та забрав документи.

Замість зарплати – віддати гроші

У вересні минулого року Леонід приїхав до Польщі, щоб знайти роботу водія. Підписав угоду з транспортною фірмою у Люблінському воєводстві.

– Я їздив до Чехії, а також Москви, Нижнього Новгороду, Києва. Я сам хотів отримати найважчу роботу, адже я працюю, щоб заробити. За півтори місяці я тричі їздив на Португалію. Думаю, це немало, – розповідає чоловік. Кожного разу він без проблем доставляв товар, а потім без жодних аварій, штрафів повертався на базу. Після третього виїзду в Португалію у фірмі йому подякували. Сказали, що повинен отримати 1080 євро за роботу, але невдовзі Леонід почув, що компанія виписала йому штраф – 2100 євро.

– За їхніми підрахунками, я мав би повернути ще 900 євро. Відразу подумав – що скажу вдома? Я навіть 100 євро не можу надіслати дружині, які сидить з півторарічною дитиною, – розповідає Леонід.

Тиждень у машині

Українець хотів домовитися з власниками фірми, що відпрацює ці гроші, узяти якийсь аванс, щоб купити харчі та піти в аптеку. Проте від однієї з працівниць почув, що може отримати лише 10 злотих на хліб.

– Після цього я вже нічого не хотів. Сказав собі: якщо я в машині проїхав через кілька держав Європи без чаю та кави, то й без хліба проживу, – зізнається Леонід.

Почав жити в автівці, яку позичив від товариша. Так провів цілий тиждень.

– З їжею мені допомагали колеги. За останні 1,70 злотих я купив пів-хлібини. Мав ще банку меду, яку придбав, вирушаючи до Польщі. Але через тиждень почав втрачати сили, – згадує чоловік.

Він іще раз відвідав фірму, у якій працював, аби порозмовляти з власником. Не вдалося домовитися. Леонід не отримав жодних документів на посвідчення своєї роботи у фірмі, а також – підтвердження штрафів та пояснення, за що їх наклали. Більше того: роботодавець забрав документ, необхідний, аби водити вантажівки. До початку роботи за його оформлення чоловік заплатив майже тисячу злотих.

Напад на репортерів

Українець кілька десятків разів дзвонив до різних інституцій. Зокрема, зв’язався з журналістом передачі «Іnterwencja» на телеканалі «Polsat». Коли польські репортери разом із Леонідом Гловацьким зайшли до офісу транспортної компанії, щоб дізнатися про позицію керівництва, один із присутніх напав на журналіста.

– Якби я знав, що таке станеться із репортером, я б навіть не починав нічого цього, – каже Леонід.

Про справу повідомили в поліцію. Спочатку представники експедиторів (експедитор – робітник підприємства, що отримує вантажі, супроводжує їх при перевезенні тощо – ред.) заявили, що видадуть Леоніду документи. Проте, коли поліція поїхала, власник фірми зажадав від українця підтвердження що розрахувалися. Тільки за такої умови він погоджувався віддати документи. Проте українець відмовився.

– Раз я працював, то повинен отримати зарплату. Якщо мені нарахували штрафи – звісно, маю заплатити їх зі своїх грошей. Але з яких, якщо я не отримав зарплати? – питає він.

В Інспекції праці підтвердили, що, якщо людина працювала, то вона повинна отримати зарплату. Зараз відомство має зайнятися цією справою. Завдяки допомозі голови Об’єднання українців у Польщі Петра Тими Леонід зміг оселитися в одній з кімнат будівлі ОУП у Варшаві. Нині він шукає роботу.

– Я дуже радий, що зустрів хороших людей, зокрема з Об’єднання українців у Польщі, які мені допомогли, – говорить він. – Одне тішить: коли я телефоную хлопцям, які далі працюють у цій фірмі, вони кажуть, що ставлення до них зовсім інше. Хоч це добре.

«Я не поступлюся!»

Водій не здається і не має наміру повертатися в Україну. Доки має дійсну візу, хоче залишитися у Польщі.

– Знаю, що у цій фірмі раніше вже були такі випадки. Але інші водії отримали якусь частину грошей. Я нічого не отримав і не поступлюся. Я не брехун і не злодій. Я просто працівник, який хоче заробити, – додає чоловік.

Леонід зізнається – за нічліг та обід він навіть пішов би попрацювати до якоїсь організації із захисту прав людини, щоб навчитися допомагати людям, які потрапляють у схожі ситуації.

– Може порекомендувати одне: ідучи на роботу, треба відразу дізнатися, за що і на скільки можуть тебе оштрафувати. І варто мати підтвердження цього на папері, – рекомендує Леонід Гловацький. – Я не поступлюся. Раз почав, то треба завершити справу. Якщо я зупинюся на середині шляху, то втрачу все, чого вже досяг.

Поділитися: