Марина Однорог ■ ПОДІЇ ■ №4, 2023-01-29

Фотограф Дмитро Козацький, якого за фото під час оборони Маріуполя називають «очима Азовсталі», та Мацєй Станік – польський фоторепортер, що працює в Україні під час війни, розповіли про свою роботу та переживання під час зустрічі у варшавському кінотеатрі Kino Kultura 17 грудня. В залі можна було переглянути виставку робіт Дмитра Козацького, а фотографії митців паралельно з розмовою демонструвалися на великому екрані. 

Відповідаючи на питання про найважливіше фото в його житті, Дмитро Козацький розказав про знімок, який облетів чи не весь світ і став одним зі знакових, знятих на Азовсталі. Як виявилося, це автопортрет самого фотографа, який дуже добре характеризує його як людину. Пройшовши важкі дні в Маріуполі на Азовсталі, щодня стикаючись зі смертю людей та переживши російський полон, він зберіг в собі світло й несе його людям і надалі. Дмитро говорить, що його основною метою було – не дозволити росіянам зламати себе морально та психологічно. Майже всі фото, представлені на виставці, він зробив в один день, а до найвідомішого знімка «приглядався» декілька разів до того і мав чернетку на телефоні. 

– Цей промінь світла я бачив раніше – це прохід між двома бункерами, а по дорозі до бункера якимось снарядом пробило цю діру. В той день, коли фотографував наших поранених бійців і взагалі побут в бункері, я вже повертався і був з камерою, тому вирішив зробити цю фотографію. Я поставив камеру на якісь бочки, з телефону керував, виставив таймер і зробив такий автопортрет, – розповів Дмитро, відомий також за позивним «Орест».

Знімок він відразу відправив друзям, але ніде не публікував. Публікація відбулась тоді, коли вже було відомо про евакуацію з Азовсталі, яка стала полоном для українців. Цей промінь світла у Дмитра викликав асоціацію з надією.

Фотограф відзначив і ще один важливий знімок – на ньому зображена його близька подруга з позивним «NAVA», про долю якої після російського полону нічого не відомо. Дмитро поділився спогадами, як очікував хоча б короткої зустрічі з нею у російському полоні, як не спав вдень, щоб хоча б на хвилинку побачити її. Дмитро нагадав, що кожен захисник та захисниця має повернутися з полону і за них варто боротись. 

Мацєй Станік, який вже не вперше працює фоторепортером в гарячих точках, до початку повномасштабного вторгнення вже знімав війну в Україні, тому події після 24 лютого його не злякали, митець з перших днів вже був в країні. Він зазначає, що це його робота, і навіть коли буває страшно – він відчуває відповідальність, що має це робити, має документувати злочини та показувати світові реальність, яка відбувається в Україні. Його вразила згуртованість українців під час евакуації в Ірпені, де всі допомагали одне одному. Також фотограф згадав, що навіть на першій лінії фронту часто чує подяки від українців полякам за їхню допомогу, і це для нього дуже приємно, особливо коли намагаються подякувати польською.

Для Мацєя Станіка найважливішим за весь цей час став знімок ракети, яка застрягла в землі. 

– На цьому знімку зображена ракета «Смерч» в Лисичанську. Зроблене фото у квітні 2022 року. На момент її падіння я разом з військовими був у 800 метрах від неї і чув вибух. На фото біля неї стоїть військовий, і зроблено воно в день падіння, але вже ввечері, – сказав Мацєй. 

Дмитро Козацький також зазначив, що підтримка іноземних медіа є дуже важливою та подякував всім, хто приїздить в Україну і пише та знімає реалії війни. Він додав, що зараз існує багато фронтів, але дуже важливим є морально-психологічний, і українці не повинні дати можливість ворогу їх зламати. Саме тому Дмитро намагається фокусуватися на світлих моментах та з першого дня не хотів виглядати як жертва, а після полону пішов в барбершоп. 

– Я знав, коли вийшов з полону, що став публічною людиною. І мені було важливо показати, що незважаючи на труднощі, які ми зараз переживаємо, ми маємо триматись і гідно проходити всі випробовування. Тому мені було важливо виглядати гарно. Це моя особиста перемога над росіянами. Вони хотіли мене зламати, але в них це не вдалося і не вдасться. Якщо я вийшов живий, то маю бути переможцем у цій боротьбі, – сказав Дмитро і додав, що після перемоги найбільше хоче зробити переможну фотографію, і саме вона стане найголовнішою в його житті. 

Поділитися: