Як українці в Польщі бережуть пам’ять про петлюрівців

Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №4, 2021-01-24

Щороку 22 січня українці в Україні та закордоном традиційно відзначають проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Ми хочемо згадати кілька етапів, які призвели до того, що сьогодні у польських містах є сквери імені генерала Армії УНР Марка Безручка, а місця поховань петлюрівців у Варшаві та Ланцуті відремонтували.

22 січня 2020. Фото з фейсбук-сторінки Посольства України у Польщі

Почалося все у серпні 2017 року від звернення до українців у Польщі і світі «Наш внесок в Європу», авторами якого були Юрій Рейт, Петро Тима, Роман Дрозд та Олександр Колянчук. Вони наголошували на тому, як українці долучилися до побудови вільної та демократичної Європи, передусім – як Армія УНР разом із польською перемогла більшовиків у Варшавській битві. Результатом заклику про вшанування пам’яті воїнів Симона Петлюри став спільний захід за участі міністрів оборони обох країн – Степана Полторака та Антоні Мацєревича, що відбувся у середині серпня 2017 року у Варшаві.

Через десять місяців міська рада Вроцлава надала круговому перехрестю (ронду) ім’я генерала Марка Безручка. Натомість у середині серпня 2018 року у столиці відбулося відзначення Дня української гордості. Українська громада міста за участі колишнього президента Броніслава Коморовського, посла Андрія Дещиці та митрополита Православної церкви у Польщі Сави поклала квіти на могили воїнів УНР. Восени того ж року польські та українські видання опублікували послання полякам «Польсько-українське століття: не перше й не останнє». У ньому представники громади закликали до взаємної поваги та розуміння, а також до справжньої солідарності, яка «змусить нас, поляків та українців, протистояти наростаючій хвилі націоналізмів, ксенофобії, претензій та упереджень, а також відродженню імперських амбіцій – не лише російських». 

14 серпня 2019 року вперше відбулася акція «Полум’я братерства». Це – ініціатива гарцерів та пластунів. Вони одночасно запалили свічки на могилах бійців Армії УНР у 30 населених пунктах Польщі. Через рік подія відбулася вдруге: попри пандемію, місць її проведення не лише стало більше – додалися також українські міста. У 2020 році, коли ми відзначали 100-річчя Варшавської битви, депутати Варшави, Кошаліна та Ґданська ухвалили рішення про надання скверам та площі імені Марка Безручка. Відкриття скверу імені українського генерала у столиці відбулося 13 серпня. У Кошаліні та Ґданську це, імовірно, станеться цього року. 

Упродовж 2020-го пройшли також наукові конференції, провідною темою яких було 100-річчя польсько-українського союзу, що його називають пактом Петлюра-Пілсудський. Заходи відбулися, зокрема, у Кошаліні, Перемишлі та у межах ІV Підляської української наукової конференції. Натомість у Варшаві відкрилася виставка «Варшавська битва – гарантія миру в Європі 1920 року», що мала українську складову: «За нашу і вашу свободу». Проте чи не найважливішим за останні роки був ремонт та реконструкція місць поховань воїнів Української галицької армії та Української Народної Республіки у Ланцуті, а також могил бійців УНР у Варшаві. 

Поділитися:

Схожі статті

Освіта інтернованих військових Армії УНР в таборі в Александрові- Куявському

Олена Гуменюк ■ ІСТОРІЯ ■ №22, 2022-05-29 Напередодні річниці пам’ятних заходів в Александрові-Куявському (відзначається кожної першої суботи червня), присвячених вшануванню військових Армії Української Народної...

Я могла би сказати собі: «Божено, досить, ти вже багато зробила. Займайся своїм здоров’ям. Але мені не байдуже життя української громади»

Світлана Лагуз ■ СПОГАДИ ■ №19, 2022-05-08 Божена Зінкевич-Томанек – про неї так багато хотілося сказати, що здавалося неможливим вмістити розповідь про цю неймовірну...

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*