Як український бізнес працює під час війни

Аліна Кувалдіна ■ УКРАЇНА ■ №3, 2023-01-22

Ракетні обстріли, повітряні тривоги, проблеми з енергетикою та теплопостачанням – це далеко не повний список речей, котрі ускладнюють життя мільйонам українців останні місяці. Страждає від цього і бізнес. Ми поспілкувалися з підприємцями, що продовжують працювати в Україні, та розпитали їх, як їм працюється в умовах війни та блекаутів.

Прилаштуватися до умов

«Війна дуже вплинула на всіх нас, і на людей, і на бізнес, –  говорить  Дар’я Дяченко, власниця магазину дитячих ігор та книжок в Дніпрі. –  Наші товари не є товарами першої необхідності, тому попит на них впав, а з ростом цін впав і середній чек. Час адаптації був дуже важкий. Орендну плату ніхто не відміняв, та і податки теж. Але ми постійно намагаємось прилаштовуватися до умов, бо ж повинні тримати економічний фронт, донатити та сплачувати податки».

Зі слів підприємиці, зараз матусі в першу чергу переймаються, чим та як зігріти дітей та оселю, і вже десь вкінці – що почитати перед сном малюкам. Крім того, магазин дуже довго працював в інтернеті, а зараз багато клієнтів поїхали з країни. Обстріли критичної інфраструктури також ускладнюють ведення бізнесу.

«З самого початку без світла було важко, покупці проходили повз, якщо не горіли мільйони ліхтарів у торгівельних центрах або магазинах, –  ділиться Дар’я. –  Зараз трішки легше, лише в холоді важко працювати. Люди звикли носити ліхтарики, а бізнес, хто і як може, освітлює приміщення». 

Магазин не зміг фінансово осилити купівлю генератора, але закупили led-лампи, які працюють від павербанків. Цього достатньо, аби потенційні покупці могли роздивлятися товар та обирати книжки.

За даними жовтневого дослідження Європейської бізнес-асоціації, 47% компаній заявили, що ракетні обстріли інфраструктури вплинули на їхню роботу. Щодо роботи під час війни, то лише 3% компаній надали інформацію, що не працюють. У той же час, 53% продовжують роботу з певними обмеженнями, а менше половини (44%) працюють у повному обсязі.

«Працюємо, поки є можливість»

Продовжує роботу і студія краси Зоряни Юзів зі Львова. Саму студію дівчина відкрила у вересні цього року, раніше працювала як індивідуальний майстер.

«Починаючи з 2-3 тижня війни я почала відновлювати роботу, –  розповідає Зоряна. – Тоді ще ніхто не розумів, що буде далі. А мої клієнтки почали дзвонити і писати ще в перший тиждень, багато хто з них планував виїжджати з України, і вони хотіли привести себе до ладу тут. Спочатку мені здавалося, що попит впав, оскільки деякі покупці моїх послуг виїхали за кордон. Але я отримала багато нових клієнтів, які вимушено виїхали зі своїх міст і приїхали до Львова. Спостерігаю також за іншими майстрами, і можу сказати, що в кожного це зіграло по-різному».

Студію Зоряна Юзів хотіла відкрити ще до війни, проте відчувала певну невизначеність. «А зараз живемо і працюємо, поки є можливість», – каже дівчина. Проте, за її словами, хороших працівників знайти важко – багато виїхало за кордон або ж бояться розпочинати щось нове через ту ж таки невизначеність. 

«Якби у мене були зайняті всі робочі місця, я б поставила генератор, – додає Зоряна. – Але, на жаль, зараз це не вигідно. На початках було важко, користувалися павербанками, але зараз працюємо у звичайному режимі, навіть без світла. Використовуємо інвертор і акумулятори. Взагалі наших людей нічого не лякає, ні відсутність електроенергії, ні холод».

Увага до українського

«Відключення дуже впливають на обладнання, – розповідає Антоно Марченко, власник київської кав’ярні, у котрій генератор з’явився ще на початку жовтня. – Воно не розраховане на постійні екстрені вимкнення та стрибки електроенергії. Тож ідея придбання генератора з’явилася під час першого прильоту в інфраструктуру Києва 10 жовтня. На наступний день я вже мав рахунок на генератор та ще на наступний день нам його привезли. Через декілька днів подібний прилад вже коштував на 200% дорожче від ціни, яку я заплатив».

За його словами, інфляція та ріст подорожчання продукції змушує піднімати ціни, тому війна впливає негативно на бізнес взагалі. Попит на послуги кав’ярні зменшився, але з поверненням людей до Києва він потроху повертається.

Протилежна ситуація в Яни Марич із Закарпаття, засновниці українського slow-fashion бренду корсетів. Попит на її вироби збільшився. Дівчина каже, це може бути пов’язане з тим, що люди почали більше уваги приділяти українським брендам, а також хочуть себе порадувати чимось у такий складний час.

«Але якщо з відправленнями все гаразд, то з матеріалами біда, – додає Яна. –  Їх залишилося мало, а якщо і вдасться завезти, то ціна буде набагато більша. Та й відключення світла дуже збивають з ніг. Робота уповільнилася майже в чотири-п’ять разів. Доводиться шукати альтернативні методи, заряджатися, працювати вночі. Потрібно повністю прилаштовуватися під те, коли світло буде, а графіку нема…»

Європейська бізнес-асоціація також повідомляє, що бізнес ще з осені розумів виклики зимового сезону і готувався до потенційних загроз. Зокрема, компанії готували запаси сировини та палива, резервне обладнання, проводили заходи з кібербезпеки. За статистикою ЄБА, 82% компаній шукали альтернативи на випадок перебоїв з постачанням води, газу та електроенергії, 56% готувалися до ударів по критичній інфраструктурі, транспортній мережі та підприємствам, 53% – до перебоїв зі зв’язком та інтернетом.

Поділитися:

Категорії : Україна

Схожі статті

Книжкові сили України: як за допомогою книг українці ремонтують дрони та купують генератори

Тетяна Семаковська ■ УКРАЇНА ■ №4, 2023-01-29 Книги сьогодні в Україні стали не просто книгами, а справжньою зброєю. Молода команда, засновник якої навчався в...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*