Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №13, 2022-03-27

«Ми пропонуємо, серед іншого, модифікувати правила оцінювання та класифікації непольських громадян, виключивши українських учнів із загальних норм у польських школах. Принаймні до кінця червня», – вважає Славомір Броняж, голова Об’єднання вчителів у Польщі (ОВП).

Прикордонна служба поінформувала, що протягом трьох тижнів повномасштабної війни в Україні до Польщі прибули 1 мільйон 951 тисяч осіб. Серед них, мабуть, не менше 700-800 тисяч – це діти. Усі вони мусять десь здобувати освіту.

«Діти з України, які приїжджають до Польщі, розраховують не лише на спокій, який ми зобов’язані їм забезпечити, а й на можливість вчитися», – нагадав під час пресконференції 16 березня Славомір Броняж. Він вважає, що педагогів держава залишила напризволяще з цими проблемами.

«Наскільки довго можна покладатися лише на емпатію людей? Скільки ще їхня індивідуальна та групова підтримка може використовуватися для допомоги тисячам дітей з України? Необхідно вжити організаційно-правових та економічних заходів для підтримки вчителів, органів місцевого самоврядування та батьків – і це стане теж реальною допомогою українським дітям», – зазначив очільник ОВП. За його словами, польським школам не вистачає грошей, педагогів та хороших правових рішень.

Він вважає, що у 2022 році треба збільшити освітню субсидію. Міністр освіти Пшемислав Чарнек нещодавно визнав, що витрати на навчання українських дітей можуть сягати до 10 мільярдів злотих. За словами Славоміра Броняжа, такі гроші гарантують лише базову підтримку:

«Ми не можемо залишити українських дітей напризволяще. Треба допрацювати правила функціонування шкіл, до яких прийдуть українські учні. Вони мають повне право розраховувати на те, що стануть учасниками системи освіти нарівні з польськими учнями».

Наступний постулат – це підвищення зарплат, адже вчителі вже мають більше завдань. «Відповідальність, навантаження та очікування зростають. Попри це видно, що педагоги небайдужі до потреб нових учнів і не полишають їх», – сказав голова ОВП.

За його словами, Міністерство освіти та уряд мають також запровадити низку рішень, які дозволять дітям з України нормально навчатися. Тим більше, якщо війна продовжуватиметься і багато з них нескоро зможуть повернутися додому.

Міністерство освіти уже почало підготовку мовних курсів. Проте якщо ці учні захочуть залишитися у польських школах, щоби закінчити навчальний рік у Польщі, то виникатимуть питання: як їх оцінювати, переводити до наступних класів.

«Вчителі запитують, за яким принципом, на якій основі вони мають оцінювати учня, якщо дитина говорить українською, а вчитель – польською, і взагалі за якою освітньою програмою їх навчати», – перерахував голова Об’єднання вчителів. Він сподівається, що справу вирішать чимскоріше на рівні міністерств освіти Польщі та України.

Тут варто згадати, що українське відомство підготувало плани дистанційного навчання для усіх класів на 2 тижні наперед з відеоматеріалами до кожного уроку. З іншого боку, як зазначив нещодавно (на другому тижні російського нападу) міністр Пшемислав Чарнек, до польських шкіл після 24 лютого прийшли уже 40 тисяч українських учнів.

Тому Славомір Броняж вважає, що в освітніх закладах повинні працювати вчителі з України, і передусім необхідно організувати для них курси польської мови.

«Ми розмовляли нещодавно з викладачкою з Івано-Франківська, яка має 18 років стажу у навчанні музики. А їй запропонували прибирання у лікарні. Через такі рішення ми втрачаємо тисячі кваліфікованих працівників. Самі польські педагоги запитують, що вони можуть зробити, щоби допомогти українським колегам і залучити їх до роботи у школах», – каже Славомір Броняж.

Від 21 березня при Об’єднанні вчителів у Польщі почав діяти консультаційний пункт, де охочі працювати у польських школах українці зможуть отримати необхідну інформацію, зокрема щодо мовних курсів.

«Також і ми, поляки, маємо вивчати українську. Знання російської серед наших учителів тут ні при чому, бо багато дітей можуть не хотіти нею розмовляти», – зауважує Броняж. Він наголошує також на необхідності допомоги міжкультурних помічників, які повинні з’явитися у школах якомога швидше.

«Причому їм зовсім не обов’язково мати педагогічну освіту», – додає голова ОВП. Переважно такі люди мали би допомагати в комунікації між учителями та українськими учнями.

Наступне питання – це підручники: чи вони мають бути лише польською, чи також українською; для учнів треба забезпечити і шкільне приладдя.

«Для нас головне, щоби вони мали психологічний комфорт. Матері приходять до нас, бо хочуть, аби їхні діти отримали підтримку, адже вони часто почуваються самотніми. У багатьох випадках вони залишають школу через два-три дні, бо не можуть спілкуватися з польськими однолітками», – заявляє Славомір Броняж.

Міністр освіти сказав нещодавно, що підготовчі відділення в освітніх закладах – це найкращий спосіб прийняти дітей з України до шкіл, особливо тих, хто не володіє польською мовою. За словами Пшемислава Чарнека, це найбільш гнучка модель як для учнів, так і для керівних органів. Питання тільки – хто буде їх вчити? За підрахунками ОВП, тільки у Варшаві є понад 4 тисяч дітей-біженців шкільного віку. Для їхнього навчання потрібно 200-300 вчителів.

Фото – скріншот з відеоконференції

Поділитися: