Павло Лоза ■ ПОДІЇ■ №23, 2025-06-08

Вільхівець – село в Нижніх Бескидах. Хоча воно невелике, але дуже відоме у Польщі. Серед іншого – завдяки «Кермешу», організованому в день свята Перенесення мощей святого Миколая. Цього року захід відбувся 35-й раз.

Парафіяльний відпуст у Вільхівці завжди припадає на 22 травня, але «Кермеш» переноситься на наступні суботу та неділю. Цього року він відбувся 25-26 травня.

Святкування розпочали з майстер-класів «Трави на Лемківщині – зроби сам/cама». Цього дня теж пройшла вечірня у місцевій церкві Перенесення мощей св. Миколая. А ввечері відбувся концерт гуртів з Польщі, України та Словаччини. 

Уже на другий день свята у місцевій святині служили літургію з хресним ходом довкола церкви. Зазвичай у неділі на службу приходить до десяти вірян, проте у молитві під час «Кермешу» взяло участь кілька десятків людей. Пізніше гості свята могли послухати музику та подивитися танці у виконанні артистів з Кросна, Ґорлиць, Варшави та інших місцевостей.

Знаковою подією дня стало вручення нагороди «Вірний предкам». Щороку її присуджують членам лемківської громади або тим, хто підтримує лемківську культуру та розвиває її, а також авторам важливих ініціатив. Зазвичай відзнаку вручають на «Лемківській ватрі» у Ждині.

Під час «Кермешу» у Вільхівці її отримав Болеслав Баволяк. Він житель Святкової-Великої, одного з найдавніших лемківських сіл, який, як і батько, протягом життя записував лемківські пісні. Вони увійшли до виданої минулого року книги «Лемківськы cпіванкы зо Святкови Великой. Співник».

Слова подяки до лауреата зачитав Олександр Маслей, колишній голова Об’єднання лемків, а нагороду вручив Стефан Клапик, заступник голови ОЛ.

– Графіка на нагороді зображає дерево, яке гойдає вітер. Воно вкорінене, і вітер бореться з цим деревом, – сказав Стефан Клапик. Представник організації пояснив, що це є символом витривалості, непохитності, котра дозволяє лемківській громаді пережити історичні бурі.

– Цією нагородою ми намагаємося відзначити людей, які нам у цьому допомагають і є для нас важливими постатями, – сказав заступник голови ОЛ. — Болеслав Баволяк – це людина, у якої вчимося ми та наступні покоління. Він вчить, як бути добрим, як співпрацювати з усіма і водночас залишатися собою та триматися своєї культури, віри.

– Це теплі слова та похвала. Можливо, я був добрим, але не такий святий і в мене немає ангельських паперів на святість, – жартома подякував за нагороду житель Святкової-Великої. Потім він заговорив серйознішим тоном. – Зараз до нашої церкви на недільні літургії приходить п’ятеро людей. І добре, якщо їх взагалі п’ятеро. Помітно, що акція «Вісла» зібрала і збирає свої плоди. А ми в громаді ще й ділимося. Це ні до чого не призводить. 

Болеслав Баволяк наголосив, що досі Сейм Польщі не засудив депортацію 1947 року. 

– Донині в наших лісах як ґаздували наділстництва, так ґаздують», – досить різко сказав він. – Не можна «замести це під килим». Немає терміну давності для таких речей.

Цьогорічний лауреат вийшов на сцену з Миколою Ґаблом, першим жителем Вільхівця, який отримав нагороду «Вірний предкам», та автором книги про рідне село.

Про Вільхівець та історію самого свята учасники заходу дізналися на виставці «Кермеш – свято з історією». Крім того, до програми свята ввійшла виставка «Тадеуш Келбасінський 1930-2025. Людина гір і куратор гірської давнини» та доповідь, присвячена ролі пам’яті у творчості сучасних митців лемківського походження.

***

Організатором заходу виступив гурток Об’єднання лемків у Кросні, який очолює Рената Ґабло-Шептак. Вона водночас є скарбничою Головної управи ОЛ.

Поділитися: