Який вплив на нашу національну ідентичність матиме зміна календарів

Ігор Щерба ■ ГРОМАДА ■ №32, 2022-08-07

За участі 78 делегатів (духовних осіб і мирян) та членів Синоду єпископів УГКЦ в Польщі 17 червня завершився Собор Перемисько-Варшавської, Вроцлавсько-Кошалінської та Ольштинсько-Ґданської єпархій. Делегати розглядали, зокрема, тему під назвою «Літургійний календар в житті греко-католика у Польщі».

Голосування відбулося також 17 червня. Остаточне рішення про втілення у життя запропонованих делегатами змін ухвалюватимуть владики. 79,5% голосами члени Собору проголосували за зміну церковного календаря з юліанського на григоріанський. Останнє слово у цій справі буде за владиками Перемисько-Варшавської митрополії.

Говорить Богдан Тхір, делегат Синоду, видавець місячника УГКЦ у Польщі «Благовіст»

Найбільш бурхливу дискусію викликало питання переходу УГКЦ із юліанського на григоріанський літургійний календар. Уперше про цю проблему заговорили у 2014 році на синоді в Перемишлі. Усі делегати усвідомлюють, що світ змінюється з дня на день, а ми маємо пристосуватися до цього. Головне значення має війна в Україні.

Схід стикається із Заходом Європи. Який це має стосунок до календарів?

Досі і УГКЦ, і православна церква жили за юліанським літургійним календарем, тобто літочислення «запізнювалося» на два тижні. «Латинники» Різдво Христове відзначають 24 грудня, а ми – 7 січня. Суть переходу на «нове» літочислення полягає у тому, щоби «поєднати» обидва календарі.

Ми сьогодні маємо відповісти на питання: чи ми дійсно живемо за юліанським? Відзначаємо Новий рік 1 січня, на Різдво треба на роботі брати вихідні, бо ритм нашого життя у Польщі визначає григоріанський календар.

Треба сказати собі відверто: ніхто не наважується змінювати наші звичаї. Але національна свідомість не прив’язана до того чи іншого календаря. Ніхто не забороняє розмовляти вдома українською мовою. Хоча не будемо себе обдурювати – наша молодь дуже часто говорить польською.

Національна приналежність не має означати лише присутність у церкві на свята за юліанським календарем, це надто примітивна поведінка. Бо на щодень ми живемо за григоріанським.

Інші делегати синоду притримуються такої ж думки, як Богдан Тхір. Однак іншу позицію займає Степан Дембіцький, голова Ельблонзького відділу Об’єднанння українців у Польщі:

Утворення Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ має дуже велике значення для місцевої української громади. Щодо останнього рішення синоду польської УГКЦ про перехід з юліанського на григоріанській календар – від активістів я чув голоси проти цього. Найчастіше вони пояснюють, що ця ідея нав’язана. Наприклад, існує небезпека, що діти зі змішаних польсько-українських родин у грудневий святковий час підуть не до церкви, а до костелу, бо це ближче, а зрештою їм «вшистко єдно».

Для нас має бути найважливішою східня церковна літургія, рідна мова, традиція.

Новий григоріанський стиль означає прискорення полонізації нашої громади, бо наступним кроком буде перехід у УГКЦ у літургії на польську мову. Ми всі, як і наші священники, чудово знаємо, що, аби не зазнати полонізації, потрібно використовувати всі аспекти нашої інакшості: культурні, історичні, мовні, ментальні та релігійні.

Поділитися:

Категорії : Статті

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*