Світлана Лагуз ■ ЛЕМКИ ■ №17, 2022-04-24

Під таким гаслом 9 квітня у Горлицях відбувся ХІ з’їзд Об’єднання лемків 

Учасники з’їзду відзвітували про діяльність Об’єднання за попередній трирічний період, обрали новий склад керівних органів, а також презентували освітній проєкт, присвячений популяризації культури лемків на території історичної Лемківщини. Григорія Трохановського знову обрали головою організації.

Фото – Світлана Лагуз, “Наше слово”

Учасники з’їзду анонсували новий проєкт «Лемки – то ми», скерований на популяризацію культури лемків, підтримку соціального і культурного різноманіття, запобігання вилученню лемківської меншини, яка проживає в Малопольському та Підкарпатському воєводствах. Мета проєкту – донесення до якнайбільшої аудиторії інформації про історію, культуру лемків задля побудови діалогу та порозуміння. В межах проєкту заплановані зустрічі між представниками різних поколінь і різних національностей, щоб підвищити обізнаність людей про лемківську культуру та проблеми самовизначення національної ідентичності серед дітей із польсько-лемківських родин. Автори проєкту роблять ставку на якість, професіоналізм і цікавий спосіб мультимедійних презентацій та навчальних матеріалів.

Серед гостей події були представники керівництва повіту та медіа.

Наталя Гладик, секретар президії Об’єднання лемків: 

– Сьогоднішня зустріч – це поєднання двох заходів в одному. У першу чергу – це ХІ з’їзд Об’єднання лемків, на якому ми звітуємо про те, що відбувалося в організації за останні 3 роки. По-друге, в рамках з’їзду відбулася пресконференція, присвячена проєкту «Лемки – то ми», який ми почали реалізовувати від січня цього року. Це грант, фінансований Ісландією, Князівством Ліхтенштейн та Норвегією. Координатором проєкту є Григорій Трохановський. Цільова група – школярі 100 молодших і середніх шкіл на територіях Горлицького, Ново-Сончівського, Кросненського повітів. Інформаційний пакет буде містити елементи про мову, релігію, історію, культуру, направлені на те, щоб польські діти знали хто такі лемки, і що ми є автохтонним населенням на цих теренах, однією з етнічних груп українського народу. Бо і донині часто трапляються неприємні ситуації, як-от нищення наших двомовних таблиць, негативні написи на стінах (наприклад, «Ukraińcy – do gazu»). Ми хочемо, щоб це сусідство було ближче, і аби польське суспільство нас розуміло і знало нашу історію. Також цей проєкт буде показувати різні особливості, які існують в середовищі лемків. Що, наприклад, є групи лемків, які ідентифікується інакше – як окремий народ чи як етнічна група поляків.

Фото – Світлана Лагуз, “Наше слово”

Для проведення кількох сотень зустрічей організатори планують розробити сучасні високоякісні мультимедійні навчальні лекції, що міститимуть фільми, анімацію та графічні елементи. Планується, що їх побачать кілька тисяч школярів молодших класів, а опосередковано інформацію отримають вчителі, родини школярів та учнівське оточення. В рамках проєкту відбудеться Різдвяна зустріч поколінь, в якій безпосередню участь візьмуть поляки, лемки та партнери з України. До того ж будуть залучені інші місцеві культурні організації. 

Надати допомогу в реалізації проєкту також обіцяє асоціація «Молода Лемківщина» зі Львова, яка має багатий досвід в подібній діяльності.

Горлиці є своєрідним центром Лемківщини. Наразі точно окреслити, скільки тут мешкає лемків, неможливо внаслідок сильних процесів асиміляції. За прикладом не треба далеко ходити. Дівчина, з якою ми сиділи поруч в автобусі до Горлиці, розповіла, що до шістнадцяти років не знала, що має лемківське коріння. Почала цікавитися своїм походженням тільки тоді, коли шкільна вчителька, лемкиня, зауважила, що дівчина теж має лемківське прізвище.

– Багато людей і надалі бояться признаватися про свою належність до лемків, – говорить  Наталя Гладик. Депортаційні акції були такою величезною травмою для людей, що деякі нащадки того покоління дізнаються про походження предків тільки після їх смерті, часто випадково. Негативний стереотип українця, який цілеспрямовано створювався за часів комунізму, теж відіграв в цьому свою роль. І, на жаль, комуністам трохи вдалося цього досягти… Взагалі, бути іншим, аніж більшість, відрізнятися у чому б то не було – завжди непросто. Тому відбулася сильна асиміляція. На цьому тлі дуже важливим є те, що проводяться такі культурні проєкти як фестиваль «Лемківська ватра» в Ждині, що працюють культурні центри, зокрема, Центр культури імені Антонича та інші лемківські організації, які гуртують людей.

Фото – Світлана Лагуз, “Наше слово”

ХІ з’їзд Об’єднання лемків, в якому взяли участь 57 делегатів, обрав новий склад Головної ревізійної комісії, Товариського суду та Головної управи. До Головної управи об’єднання увійшли 19 осіб, до нового складу президії – семеро. Очолив її Григорій Трохановський, його заступниками стали Стефан Клапик, Адам Вєв’юрка та Григорій Суханич. Наталя Гладик продовжить діяльність на посаді секретаря, обов’язки скарбника покладено на Стефана Лукачина, сьомим членом президії обрано Еміля Гойсака.

Григорій Трохановський, голова президії Об’єднання лемків:

– Ми маємо різні родинні, суспільні, робочі зобов’язання, але знаходимо час, щоб діяти в Об’єднанні. Я жартую, що бути лемком – то як хобі. Але то не так, ми є лемками постійно. Лемко – то вибір, який не залежить від тебе. 

Попередні два роки дуже сильно вплинули на зміну наших планів, перевернули їх з ніг на голову. Тож про плани на майбутнє говоримо з обережністю. Зараз можу окреслити два пріоритети. Наша організація – це товариство, більшість людей діє в ній як волонтери, і так триває вже 30 років. Зараз я би намагався змінювати організацію на сучасний тип неурядової організації, щоб ми вміли шукати фінансування через гранти, могли утримувати штатних працівників, які потрібні і яких зараз немає. Це така мрія на майбутнє.

Фото – Світлана Лагуз, “Наше слово”

Щодо актуальних потреб – існує одна проблема, з якою треба вже зараз працювати. Ми є членом Європейської Федерації національних меншин, яка, як виявилося зараз, фінансується Угорщиною і діє проти держави України. І це проблема в теперішній ситуації війни. Тож ми повинні або вийти з цієї організації, або спробувати зсередини впливати на неї і змінювати її позицію, доносячи правду. 

Варто додати, що в теперішній тяжкий для України час Об’єднання лемків активно допомагає вимушеним переселенцям, проводить збір коштів, медикаментів та іншої допомоги для України.

Ігор Василік, член Об’єднання лемків:

– З початком війни у всіх життя змінилося і досить сильно. Ми почали цим жити. Навіть не тільки наша меншина, але всі поляки взялися допомагати. Особисто я не можу відсторонитися. Спочатку взяв відпустку на роботі, допомагав на кордоні. Потім повернувся відпочити аби відновити звичну роботу. Але не зміг. Хочу всю енергію і зусилля направити у важливу зараз роботу. Тому залишив свою роботу в сфері ІТ в корпорації і буду працювати у волонтерській організації в Перемишлі. Знадобиться моє володіння англійською, польською, українською мовами. Маю на увазі серед іншого і психологічну підтримку. Люди бачитимуть, що тут теж є українці, діаспора, що їм допомагають і що вони не самі. Думаю, це важливо. 

Поділитися:

Категорії : Лемки, Статті

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*