Юрій Кнорозов – український історик, який розшифрував писемність майя

Тетяна Семаковська ■ КУЛЬТУРА ■ №26, 2022-06-26

Уродженець Харківщини, який змінив історію. Його життя досі залишається загадкою, оточеною безліччю міфів і легенд. Навіть дата його народження спірна. Він повернув хід історії та залучив до своїх досліджень провідних фахівців, а його праця стала наріжним каменем для тогочасного світу науки.

Пережив Голодомор та війну

Жертви голоду на вулицях Харкова в 1933 році

Юрій Кнорозов народився 1922 року в селищі Південне, що на Харківщині. За офіційними даними, день народження історика датований 19 листопада, однак сам він вказував, що народився 31 серпня. Мати хлопчика була росіянкою, а його бабця по батьковій лінії стала першою народною артисткою Вірменії. У дитинстві Юркові довелося пережити Голодомор – родина хлопця змогла вижити тільки завдяки запасам з городу. Тоді квітучий Харків перетворився на безлюдне місто з трупами на узбіччях.

Жахи, пережиті юнаком, надовго відклалися в його пам’яті. У школі його вважали дивним, хоча хлопчик був дуже талановитим і любив тварин, особливо кішок. Кнорозов писав вірші, грав на скрипці, мав хист до малювання. Однак товаришів лякала його писанина – справа у тому, що Юрій малював містичних тварин, яких підписував невідомими карлючками.

Уже згодом виявилося, що ці малюнки з підписами були практично копією ієрогліфів майя. Сам дослідник, згадуючи про цю ситуацію, жартував, що в дитинстві отримав футбольним м’ячем у голову, а разом з ударом – і талант до дешифрування.

У 1937 році підліток закінчив 7 класів залізничної школи №46 в рідному Південному, а пізніше вступив на історичний факультет Харківського університету – там юнак зацікавився ієрогліфічною письменністю Стародавнього Єгипту та шаманськими практиками. Однак доля знову підкидає чергове випробування для молодого чоловіка – після закінчення другого курсу починається ІІ Світова війна.

На фронт Юрія не взяли – він мав проблеми зі здоров’ям. Попри це, юнака мобілізували на будівництво військово-оборонних споруд в Чернігівську область. Опинившись в оточенні німців, Кнорозов пробрався назад додому, ховаючись від мобілізації у Харківській та Полтавській областях. У цей час сталася ще одна особиста трагедія – дівчину, у яку він був закоханий, вбили німецькі солдати.

Переїзд до москви

Дім Наркомата оборони на Смоленській Набережній. Тут було перше пристанище Кнорозова у москві

Разом із матір’ю Юрій Кнорозов пройшов фронтову і прифронтову смугу і згодом опинився у Воронезькій області. 1943 року, коли бойові дії стали затихати, Кнорозов вирушив до москви та вступив на історичний факультет Московського державного університету, щоправда, знову на другий курс через особливості програми навчання.

«Він усе віддавав науці, усе. Отримував стипендію і негайно купував книги, а потім у всіх позичав на їжу. Харчувався водою та хлібом. Займався розшифровкою писемності майя. Це йому вдалося, і він став всесвітньо відомим ученим», – так відгукувався про Юрія його товариш по гуртожитку.

Через певний час хлопця знову мобілізували – цього разу він працював телефоністом. Під час служби студенту не раз пропонували пройти офіцерські курси, однак він плекав надію якнайшвидше повернутися до наукової роботи в університеті. У 1945 році Кнорозов знову вивчав шаманські техніки у виші.

Під час однієї з експедицій науковцю на очі потрапила стаття німецького дослідника Пауля Шелльхаса «Дешифрування писемності майя – нерозв’язна проблема». Кнорозов полишив дослідження шаманських практик і поставив перед собою нову ціль.

«Те, що створено одним людським розумом, не може не бути розгадано іншим», – так коментував своє майбутнє відкриття науковець.

Ключ до майя

Храм Ягуара у Тікалі, на вершину якого піднявся Кнорозов

У світі науки ходить легенда про дві книги, привезені Кнорозовим із Берліна, які в майбутньому допомогли йому розшифрувати ієрогліфи майя. У біографії історика є суперечливі дані про те, що він у 1945 році брав участь у штурмі міста, під час якого з палаючої бібліотеки виніс книжку «Повідомлення про справи в Юкатані» францисканського монаха XVI століття Дієго де Ланди та копію трьох кодексів майя.

Сам науковець ці дані спростував (відомо, що за станом здоров’я він не міг брати участі у війні), водночас те, як саме ці книги опинилися у Юрія, достеменно невідомо й досі. Кнорозов почав працювати над дешифруванням вдень і вночі, часто не спав, а інколи певні рішення до нього приходили під час сну. До слова, раніше у релігійному світі ієрогліфи майя вважали заснованими на демонічних символах, тож багато інформації, яка могла би прислужитися дослідникам, просто знищили. 1947 року Кнорозов закінчив роботу над дисертацією, присвяченою «абетці де Ланди», дані якої у світі науки вважали помилковими.

Довідка: Дієго де Ланда – іспанський єпископ, дії якого спричинили знищення великої частини культурної спадщини майя. Зокрема, через його релігійні переконання населення масово тікало в ліси, щоб уникнути знущань та тортур. Водночас він залишив цінну інформацію про доколумбову епоху цивілізації майя – рукописну книгу «Relación de las cosas de Yucatán», яка присвячена релігії й мові цієї національності.

Фрагмент сторінки з книги «Relación de las Cosas de Yucatán»

Кнорозов склав каталог ієрогліфів майя, а у 1955 році виступив із дисертацією на тему «Повідомлення про справи в Юкатані” Дієго де Ланди як етно-історичне джерело». Виступ науковця тривав три з половиною хвилини, після чого він отримав ступінь доктора історичних наук. Про відкриття Кнорозова дізналися і закордоном – це спричинило справжній фурор у світі науки. Історик, який навіть не був на землях майя, зміг розшифрувати їхню писемність.

«Я – кабінетний учений. Щоби працювати з текстами, немає необхідності лазити по пірамідах», – говорив науковець.

Попри це, він мріяв на власні очі побачити Мексику та місця проживання племені, однак Кнорозов був «невиїзним». Тільки у 1990 році історик вперше відвідав Гватемалу на запрошення президента, а згодом побачив і омріяну Мексику та США. Утім, його відкриття деякі науковці сприйняли вкрай критично. Зокрема, Ерік Томпсон, англійський археолог та спеціаліст з цивілізації майя, піддавав сумніву наукову публікацію Кнорозова. Однак і сам дослідник підливав масла у вогонь – він різко критикував західних колег. До слова, Томпсон також вів роботу над дешифруванням писемності майя, однак безуспішно.

Попри усі труднощі, Кнорозов став культовою особистістю в Латинській Америці – у 2012 році в Канкуні йому навіть встановили перший пам’ятник. Писемність майя, яку розшифрував історик, викладається в університетах та середніх школах. У 1995 році його нагородили орденом Ацтекського орла – уряд Мексики вручає цю відзнаку іноземним громадянам за виняткові заслуги.

«Серцем я завжди лишаюся мексиканцем», – це слова Кнорозова з церемонії нагородження.

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*