Павло Лоза ■ РОЗМОВА ■ №6, 2025-02-09

– Цього року ОУП отримало дотації на рівні 1,42 мільйона злотих. На свою основну діяльність організація має трохи більше ніж 497 тисяч. Минулого року це було 352 тисячі. Чи викликає це питання в представників інших меншинних організацій, звідки ця різниця і чому їм на стільки не підняли фінансування?

–  Розмір дотацій, які ми отримали на основну діяльність (dotacja podmiotowa), на 100 тисяч більший, ніж подано в заявці до міністерства. Сума в нашій заявці базувалася на розрахунку потреб, які ми маємо не як регіональна організація, а загальнопольська з розгалуженою структурою. У нас є відділи, гуртки, кілька домівок, які ми утримуємо. Це правда, що в середньому ми отримали більше субсидій на поточну діяльність, ніж інші організації. Але це пов’язано з тим, що, по-перше, ми додатково обґрунтовували потребу додаткових коштів у зв’язку зі зміною системи управління організацією, бо з цього року хочемо, щоб адміністрацією Об’єднання займався Перемишль.

По-друге, таке збільшення витрат на основну діяльність відбулося за рахунок «цільових дотацій». Це означає, що нам довелося перераховувати кошти з діяльності осередків на утримання всієї організації. У кінцевому розрахунку це не означає, що ми отримали більше грошей, ніж інші меншини. Нам довелося просити міністерство перенести кошти з цільової субвенції на основну діяльність у зв’язку з необхідністю змінити структуру управління організацією.

– Саме про це йшлося на жовтневому засіданні Головної ради ОУП, де з усіх присутніх на той час голів відділів лише голова Мазурського був проти таких «переміщень» у бюджеті.

– Точно. Таке рішення ми прийняли під час голосування на минулому засіданні ради. Після розподілу коштів у міністерстві ми досягли задуманого, хоча не в тому фінансовому вимірі, про який думали. Тож залишаємося в бюджетній ситуації, коли у нас є гроші на існування, але немає на розвиток. Також поки що у нас немає грошей ні на інвестиційну діяльність, ні на збільшення потенціалу організації.

– Якщо говорити про потенціал. Ви вже були на кількох звітно-виборчих засіданнях у відділах. Мабуть, постало питання – навіщо зараз Перемишлю надавати координацію та бухгалтерію цілої організації?

Відомо, що люди мають підготувати документацію, розрахуватися тощо. Цього не зробить жодна будівля у Варшаві чи іншому місті, а конкретно люди: працівник кадрів, бухгалтер та інші. Зараз ситуація з кадрами у Варшаві змінюється. Стефанія Лайкош, членкиня Головної управи ОУП, яка протягом багатьох років відповідала в Об’єднанні, серед іншого, за розрахунки, йде на пенсію. До того ж за останні два роки наше адміністративне та бухгалтерське навантаження зросло через війну. Тому потрібна нова команда, яка могла б координувати поточну діяльність. І станом на сьогодні Перемишль може прийняти ці завдання. У нас немає стільки людей ні на Мазурах, ні в Ольштині, ні в Щеціні, ні у Варшаві. А працевлаштувати відповідну кількість людей у Варшаві значно дорожче, ніж у Перемишлі. Тому зупинили свій вибір на Перемишлі. Крім офісної бази в Народному домі, там є люди, які за останні роки війни навчилися та набули досвіду, зокрема і в бюрократичній роботі, пов’язаній з проєктами для біженців. Цей потенціал ми хочемо використовувати як постійну команду, яка буде адмініструвати роботу Об’єднання в питаннях документообігу, розрахунків тощо.

– Ви згадали про кошти. Чи це дає фінансове полегшення для організації?

– Певною мірою так, тому що сьогодні команда з Перемишля ще працює над проєктами, пов’язаними з біженцями, за якими вони працевлаштовані. Тому це також дозволяє нам зберегти нашу команду у Варшаві. Завдяки цьому ми маємо можливість впорядкувати та завершити адміністративно-бухгалтерські справи проєктів, які реалізовували до 2024 року, а Перемишль перейме поточну діяльність з початку 2025 року. З часом перемиська команда повинна бути найнята для роботи в ОУП. І так воно має функціонувати надалі, щоб усю документацію відправляли до Перемишля. Я вважаю, що немає різниці, чи діячі, наприклад, із Щеціна надсилатимуть документи до Варшави чи до Перемишля. Місце для документообігу насправді не має значення.

– А що з Варшавою?

– Немає нічого вічного. Напевно з погляду логістики Варшава має перевагу в тому, що розташована в центрі. Для засідань головних рад чи Управи ОУП це краще, ніж подорожувати, наприклад, з Помор’я чи Мазур до Перемишля. Але це не означає, що у Варшаві ми маємо працювати за тією ж формою і з такою структурою, що й досі. Ці питання обов’язково порушуватимуться під час травневого З’їзду організації та згодом на засіданнях головних рад. І відповідні рішення у цій справі, безумовно, базуватимуться на розрахунку прибутків, збитків і насамперед можливостей.

Поділитися: