ПОДІЇ ■ №1, 2019-01-06

Доля закидає людей у різні місця по всьому світі, тому і свята їм доводиться відзначати по-різному. Тетяна Єдноровська (Маліцька) з Чернівців понад 16 років проживала в Афінах у Греції. Останні 6 років вона живе поблизу Білостока.

На Підляшші Тетяна активно долучається до життя української громади – не лише бере участь у культурному житті місцевих українців, але й співає в українському фольклорному колективі «Добрина» з Білостока, а також у церковному хорі в Хорощі. Вона розповіла «Нашому слову» про відмінності святкування Різдва Христового в Греції та на Підляшші.

Ти прожила у Греції багато років. Порівняймо святкування Різдва Христового, яке пам’ятаєш з України, звичаї, поширені серед українців на Підляшші − і звичаї грецькі. Чи сильно вони різняться?

Так, трохи відрізняються. Насамперед, немає 12 страв. У Греції різдвяні традиції шанують протягом багатьох століть. Це православна країна, але Різдво Христове там святкують 25 грудня (за новим стилем), хоч треба підкреслити, що є також невеликий відсоток віруючих, які святкують Різдво за юліанським календарем. У мене, наприклад, завжди 7-8 січня були вихідні: я просто говорила, що маю свята, і з цим не було жодних проблем. Інколи на друге Різдво у магазині, де я працювала, дарували подарунки – блузку, шаль або конверт з грошима на солодощі.

Як виглядає в Греції святкування Святого вечора?

Свята для греків – це завжди радість, відзначаються вони з особливим настроєм. На Святвечір готують страви і пісні, і м’ясні. Стіл застеляють святковими скатертинами, на ньому стоять прикрашена свічка, вазон із червоною квіткою, Віфлеємська зірка, обов’язково – різдвяні солодощі: кураб’єдес (тістечка, припорошені білою цукровою пудрою) і меломакарона (тістечка з горіхами і медом). Солодощі випікають великими порціями, вони є також найкращим подарунком для гостей.

Греки запрошують до себе багато гостей – і своїх співвітчизників, й іноземців. У мене залишилися дуже приємні спогади від такого спільного святкування. Ми зі знайомими також старалися віддячити грекам і запрошували їх на наш Святий вечір. Ми готували 12 різдвяних страв, перед вечерею вимикали світло, запалювали свічку, промовляли всі разом молитву і вечеряли. Для греків це було трохи дивно, але цікаво: не лише наша їжа, але й те, що ми – молоді, далеко від рідного дому, так шануємо і зберігаємо старі традиції. Вони навіть фотографували наш святковий стіл.

Що їдять греки на Святвечір та Різдво?

Традиційною стравою є спеціальні голубці – вони символізують загорнутого в пелюшки малого Христа, але цю страву готують переважно в сільських місцевостях. Є компот з сухофруктів, христопсомо (різдвяний хліб із горіхами та родзинками). На різдвяному столі у греків є також індик з рисом і багато, багато різних салатів. Деякі греки їдять страву, схожу на наш гуляш – це шматки м’яса, наприклад баранина, смажені на зразок шкварок.

Мої друзі готували рис, додавали до нього варену моркву, горошок, спеції і клали на пару годин у форму (наприклад, у вигляді квітки чи зайця) – це була цікава святкова страва, особливо для дітей. А на святого Василя (1 січня) на столі в кожному домі має бути особливий пиріг – василопіта. Особливий він тому, що всередині запікають монету. Той, хто знайде її, коли їстиме пиріг, буде щасливим і багатим весь наступний рік.

Українське або польське Різдво Христове важко уявити без колядок. Чи греки також колядують?

Звісно. У них починають колядувати 24 грудня і роблять це всюди – ходять по вулицях, магазинах, заходять у квартири, колядують в автобусах, метро. Діти зазвичай мають дзвіночки у вигляді трикутника, у який вони б’ють, співаючи: «Трігона каланда, каланда…», тобто «Коляда». Це – знак, що надходить Різдво Христове для всіх і кожного окремо.

А ви, українці, вводили свої колядки, співали?

Так, ми співали свої. Зараз ти продовжуєш співати українські колядки на Підляшші. Я вже 4 роки співаю у фольклорному ансамблі «Добрина». Ми маємо різноманітний репертуар, серед якого, звісно, є колядки; виступаємо на різних концертах, «Вечорах колядок». На Підляшші, до речі, співають багато українських колядок.

Живучи зі своїм чоловіком тут, на Підляшші, ти святкуєш і католицьке Різдво. Воно відрізняється від того Різдва, яке пам’ятаєш з дитинства на Україні?

Ні, католицьке Різдво не відрізняється. Більшість страв – ті ж самі, й атмосфера теж родинна і тепла. Згадуючи і порівнюючи країни, де мені траплялося жити, я можу сказати, що кожна з них має по-своєму гарні, давні традиції, які передає з покоління в покоління. Ці країни мають і дещо спільне – колядування. У цей святковий час слово «коляда» різними мовами, різними мелодіями сповіщає нам про надходження свята – Різдва Христового. Колядуймо і святкуймо!

Поділитися: