Людмила Лабович ■ ГРОМАДА ■ №27, 2018-07-08

У Підляському воєводстві українську мову як рідну у двох садках та чотирьох початкових школах вивчало в минулому навчальному році понад 400 дітей. Поки що зміни у шкільній системі не впливають на ситуацію навчання в реґіоні.

Реформа освіти не принесли особливих змін у пунктах навчання. Останній рік у польському шкільництві проходив під знаком ліквідації гімназій та поступового повернення до старої моделі навчання – 8 років початкової школи і 4 роки середньої. На Підляшші зміни стосувалися трьох комплексів шкіл, у яких відбуваються заняття української мови, а саме: комплексу шкіл ім. А. Міцкевича в Більську-Підляському, шкільно-дошкільного комплексу у Черемсі та комплексу громадських шкіл св. Кирила і Мефодія в Білостоці. Від вересня школи у Більську-Підляському та Білостоці функціонують як початкові, лише школа у Черемсі залишила свою назву.

Кількість відділів у дотеперішніх комплексах шкіл не помінялася, оскільки в них й надалі є 1-7 класи початкової школи і 2-3 класи гімназії. Однак, у вересні 2019 р. остаточно зникнуть гімназії, а навчання у початкових класах закінчуватиметься на рівні восьмого класу. Це означає, що у трьох підляських пунктах навчання української мови буде вчитися на один річник учнів менше, ніж дотепер, оскільки у реґіоні не діють пункти навчання на рівні ліцею. Виняток становить міжшкільний пункт у Білостоці, проте в ньому минулого року вчився лише один ліцеїст. Тим самим вчителі української мови будуть мати менше годин занять та, можливо, зменшиться кількість дітей.

Поки що число учнів, які вивчають українську мову як рідну у місцевих садках і школах, не скоротилося. У 2017/2018 навчальному році загалом у шести підляських пунктах у Більську-Підляському, Черемсі та Білостоці навчалися 403 учні. Це на 12 учнів більше, ніж торік (391 учень). Загалом, коли йдеться про кількість учнів, від самого початку існування пунктів навчання української мови на Підляшші, тобто вже майже чверть століття, ситуація доволі стабільна з тенденцією до невеликого проґресу. Певне коливання помітне було лише у минулому році, коли скасували шкільний обов’язок для шестирічних дітей, внаслідок чого менше дітей вступило до першого класу, а в садках не вистачило місць для 3-літніх дітей. Тоді учнів у підляських пунктах навчання української мови було дещо менше.

Невирішальні підляські питання

Пункти навчання на Підляшші боряться з проблемами, характерними для всіх пунктів навчання української мови в Польщі. Окрім того, тут свої суто підляські загрози та нерозв’язані питання, серед яких – замале зацікавлення батьків вивченням рідної мови, мислення категоріями «потрібна»-«непотрібна» мова, перевантаження дітей наукою, мало вчительських кадрів, слабка національна свідомість і швидка мовна полонізація молоді, брак пункту навчання на рівні ліцею, непривабливі форми організації уроків у міжсадкових і міжшкільних групах, що стосується, напр., Білостока тощо.

Проте потенціал на Підляшші весь час є, оскільки в селах надалі лунає українська говірка, а в найбільших українських заходах у реґіоні беруть участь тисячі корінних жителів. Проблема, однак, у кількох десятках років примусової білорусизації, яка все-таки не довела до прищеплення українськомовним жителям білоруських національно-культурних цінностей, радше, до полонізації та виникнення категорії «православних поляків».

Інша справа, що навіть ті, хто вивчає українську мову, врешті-решт потрапляють до т.зв. білоруських ліцеїв, які завдяки хорошим місцям на олімпіадах з білоруської мови вважаються школами на високому рівні. Стосується це Більська-Підляського, у якому української мови в садку і початковій школі вчиться аж понад 75 відсотків усіх молодих підляшан, які вивчають українську мову на Підляшші. Нерідко вони продовжують навчання саме у т.зв. білоруському ліцеї. Розв’язанням проблеми може бути лише організація пункту навчання української мови на рівні середньої школи, про що, зрештою, говориться вже багато років.

Перспективи весь час є

Попри проблеми, слід сказати, що стан і перспективи навчання української мови на Підляшші доволі хороші, а ситуація стабільна. Рідну мову вивчають досить багато дітей і молоді в порівнянні з кількістю українців у реґіоні (за даними останнього перепису населення 2011 р., українську національність декларувало 2200 підляшан). З кожним роком їхнє число збільшується, найчастіше на кілька-кільканадцять дітей. У довшій перспективі це, однак, дає помітний ріст. Коли майже чверть століття тому у школах з’явилися перші пункти навчання української мови, у них навчалася лише горстка дітей, а кільканадцять років пізніше їх було вже 200, а зараз – понад 400.

Оскільки досі пункти навчання української мови на Підляшші виникали, у першу чергу, завдяки старанням українських діячів і батьків, то зараз помічаємо зацікавлення самих шкільних установ організацією таких занять. Прикладом є цьогорічна ініціатива дирекції початкової школи № 9 у Білостоці, яка вирішила відкрити в себе український клас. На жаль, зацікавлення батьків покищо невелике – до класу записалося всього 4 учні, але набір продовжується до кінця липня. Щоб клас почав працювати, потрібно 7 дітей.

Заняття української мови пропонує також громадський садок «Ангелки» у Білостоці (православний), про що повідомляє на своєму веб-сайті. Усе, однак, залежить від самих батьків, чи вони захочуть, щоб їхні діти вивчали рідну мову.

За словами директорів та вчителів, у 2018/2019 р. навчальному році дітей і молоді у дотеперішніх пунктах навчання української мови на Підляшші, скоріше всього, не поменшає, оскільки вже є нові особи, охочі вивчати українську мову. Можливо, що з’являться також нові пункти навчання. Про це буде відомо вже через два місяці, коли пролунає перший шкільний дзвінок. ■

Поділитися: