Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №28, 2018-07-15

Нинішній мешканець Тшеб’ятова Іван Бабицький родом з Тростянця, що неподалік Перемишля. Тому він вживає також псевдонім Іван Тростянецький. Виселення з села в рамках акції «Вісла» почалося 28 квітня 1947 р., в день народження п. Івана. Тоді йому було 15 років. А народився п. Іван у 1932 р., коли в Україні був Голодомор.

Рік назад Іван Бабицький вирішив побудувати біля своєї хати каплицю. Як каже, задум назрівав роками: «Коли людина має вже стільки років, скільки я, то починає згадувати прожите. Думає також про те, що залишить після себе. 13 травня 2017 року цілий світ відзначав 100-ліття Фатімських об’явлень Пресвятої Богородиці, а наша громада — 70-річчя акції „Вісла”. Я вирішив на честь цих історичних подій побудувати капличку». Конструкцію каплички виготовив родич п. Івана, а він сам вирізьбив скульптуру Пресвятої Богородиці. На меморіальній дошці можна прочитати двомовний напис:

Błaganie:
Święta Boża Rodzicielko
módl się za nami.
W 100-ną rocznicę Objawień Fatimskich.
W 70-tą rocznicę akcji „Wisła”.

Благання:
Пресвятая Богородице, спаси нас.
У 100-у річницю об’явлення у Фатімі.
У 70-у річницю акції «Вісла».

У 2017 р. п. Іван відзначав також власний ювілей — 85-ліття з дня народження, тож каплиця споруджена як подяка Богу за прожиті роки.
«Проходячи біля каплиці, люди можуть перехреститися, бо ж капличку посвятив о. Богдан Фецюх, парох греко-католицької парафії у Тшеб’ятові. У Тростянці під хрестом закопано урну, до якої вкладено список понад 300 мешканців села, яких було вивезено. Під каплицею ще нічого немає, але напевно щось напишу і закопаю для того, щоб прийдешні покоління знали, що українці живуть на Помор’ї не з власної волі. Слова будуть нагадувати пройдену українцями трагедію», – розповідає Іван Тростянецький.

Пресвята Богородиця – це не перша скульптура І. Бабицького. Він також автор двох різьблених образів – Матері Божої та Ісуса Христа, а також кивоту, які він подарував греко-католицькій церкві у Тшеб’ятові. Різьбити І. Бабицький почав ще 20 років назад. Але в українській громаді Іван Бабицький відомий, насамперед, як громадський діяч і людина культури. У молоді роки він був співзасновником єдиного на той час ансамблю бандуристів у Тшеб’ятові та членом чоловічого хору «Журавлі». Свою бандуру п. Іван зберігає до сьогодні.
Не тільки скульптури нагадують про рідний Тростянець. Найбільш дорогоцінним є дерев’яний хрестик, у який різьбяр вмонтував залишки фундаменту церкви у Тростянці, побудованої в 1885 р. і зруйнованої у 1950 р. У хрестик вставлено теж камінь з річки Климівка, яка плила біля церкви в Тростянці. На хрестику викарбовані дати: 1825 (рік побудування церкви), 1950 (рік зруйнування святині), 1947 (рік виселення українців з рідних земель), а також роки, коли п. Іван відвідав рідне село: 1960, 1990, 1997, 2002, 2010, 2012, 2015, 2016, 2017. Хрестик п. Іван зробив ще у 60-ті роки, після того, як вперше поїхав у рідне село з братом і привіз звідти залишки з фундаменту зруйнованої церкви. А ще з груші, що росла біля рідної хати, п. Іван зробив файку, яку на старість буде курити…

Сьогодні І. Тростянецький намагається їздити у рідне село майже кожного року і разом з іншими колишніми жителями села та їхніми нащадками проводити в селі господарські роботи. Бо, як каже, «траву треба косити кожного року…». ■

Поділитися: