Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №10, 2017-03-05
«Поки будуть хористи, диригент і глядачі, ми будемо існувати», – говорить Ярослав Гірний-Будка, голова ради українського чоловічого хору «Журавлі». Репрезентативному хорові Об’єднання українців у Польщі виповнилося 45 років.
Після 45 років існування хору в його списку – більше як дві сотні прізвищ, та насправді в рядах колективу було значно більше хористів. траплялися роки, коли в його ряди за один рік приходило 10 осіб. Проте останнім часом ця цифра зменшилася. Сьогодні на репетиції і концерти приїжджають лише 57 учасників.
– Тепер щороку до нас приєднуються 4–5 чоловіків, – інформує голова Ради хору «Журавлі».
По-різному бувало з приходом до хору. Хтось був на концерті, сподобалось і він вирішував спробувати, а інших намовили батьки чи родичі.
– Я співав у церковному хорі. Одного разу підійшли до мене двоє хористів «Журавлів» і запропонували приїхати на репетицію, – розповідає наймолодший учасник «Журавлів», 19-річний Михайло Іляш з Венґожева, який є членом хору від вересня минулого року. – Виступи хору бачив раніше, тому над пропозицією довго не задумувався, просто вирішив спробувати.
В «Журавлях» завжди було багато чоловіків, пов’язаних родинними нитками. Часто це рідні або двоюрідні брати чи вуйки. Сьогодні теж можна побачити в хорі батька і сина, а навіть двох синів. Але чи хор, який постав 1972 р., сьогодні такий самий, як колись, і яке його майбутнє?
Зміна покоління
Юрій Рейт, колишній хорист та перший голова ради хору, 5 років тому, коли «Журавлі» відзначали своє 40-ліття, на шпальтах «Нашого слова» згадував, що задум створення українського чоловічого хору в Польщі здавався спочатку нереальним, передусім з огляду на розпорошення української спільноти, але також, враховуючи вимоги, необхідні для нормального функціонування такого колективу. «Михайло Струмінський, якому належить ідея згаданого почину, і Ярослав Полянський, який взявся за його реалізацію, переконані й рішучі, мусили докласти зусиль, щоб намовити інших», – писав у 35 номері тижневика Ю. Рейт.
Ще перед першою репетицією хору Ярослав Полянський орієнтувався, хто вміє співати, адже мав нагоду чути хористів у інших ансамблях. Перша репетиція хору відбулася в Сьрудборові у лютому 1972 р.. Приїхало 35 чоловіків. З часом склад хору доповнювався. Здається, перша зміна «сеньйорів на молодих» наступила на початку 90-х років, наступна – під кінець 90-х, а остання – вже в новому тисячолітті. Зі самого Перемишля 2003 р. до хору записалося біля десяти чоловік. Звичайно, такі «хвилі» запису до хору можна пов’язати зі зміною диригентів. Проте незмінним є спосіб проведення репетицій. Як і в минулому, так і тепер хористи «злітаються» в одне місце раз на місяць, щоб спільно вивчати нові твори. Репетиції проводяться в Ґданську та Перемишлі. Проте, як зазначають хористи старшого покоління, колись люди більше підпорядковували навіть свою кар’єру, пристосовуючи все до участі в «Журавлях».
– Бували випадки, що хористів не хотіли відпускати з роботи на концерт, але вони брали собі лікарняні звільнення або зверталися до УСКТ з проханням допомогти, – говорить Павло Любович з Перемишля, який має найдовший стаж співання в хорі, бо співає в ньому з 1973 р. – Крім співу, цінилось і те, що українці з різних закутків Польщі могли один одного побачити. Часто на виїздах старші учасники ділилися спогадами з часів перед виселенням. Це були для нас, молодих, свого роду уроки історії. Навіть тепер серце старших хористів, крім того, що б’ється для родини, б’ється також для хору. Мені вже майже сімдесят років, але навіть до голови не приходить, що: „не поїду, бо мені не хочеться”. Просто є внутрішня дисципліна і треба їхати. Але молодь трохи інакше до цього відноситься. Можливо, зараз для молодого покоління „Журавлі” – це скоріше спосіб на відпочинок від щоденних турбот.
З розмови з наймолодшими хористами виникає, що вони приїжджають на репетиції через почуття сентименту, трохи відчуваючи місію, але також хочуть навчитися краще співати, оскільки деякі з них є учасниками церковних хорів. Важлива для них й атмосфера «Журавлів».
– Між всіма хористами, незалежно від віку, є рівні відносини, і ця межа між поколіннями просто затирається. Не думаю, щоб в інших хорах була така сімейна атмосфера, – підкреслює Михайло Іляш.
Молодше хор звучить
Коли поглянути на сьогоднішній склад хору, він, порівнюючи з минулим, дуже помолодів, тому теж молодше звучить. Тепер більшість членів хору не має ще й 40 років. Проте і ставлення до співу у них, як помічають самі хористи, інше, ніж колись.
– У мене вдома є традиція співати при нагоді різних свят і сімейних зустрічей. Я сам співав у різних хорах. Але щораз частіше помічаю, що на заходах серед молодих осіб щораз менше людей знає слова пісень. Видно, що традиція співу зникає. Тому участь у репетиціях «Журавлів» для деяких учасників є можливістю не лише навчитися нових пісень, але, передусім, навчитися співати більш майстерно, – зазначає Богдан Юрчишин, який проживає у Варшаві.
Тепер теж інші можливості праці хору. Колись вивчення нового репертуару відбувалося під час репетицій або одно- двотижневих таборів. Сьогодні таку форму неможливо реалізувати: не дозволяє на це темп життя і кошти. Завдяки розвиткові мультимедійних засобів хористи отримують новий музичний матеріал, який тепер можуть вивчати вдома.
Перспектива колективу
– Думаю, що з такою кількістю хористів, яка щороку до нас приходить, а так само з диригентом, який є дійсним лідером хору, перед нами перспектива довгих років існування, – надіється Я. Гірний-Будка, який не приховує, що, крім людського фактора, для функціонування колективу потрібні також інші чинники, одним з яких є фінансування.
– Ми в середньому на рік беремо участь майже у двадцяти концертах. Передусім співаємо на заходах, організованих ОУП, а також раз на рік стараємося брати участь у якомусь фестивалі. Досі кількість запрошень на різні заходи лишалася на такому самому рівні, але це може змінитися, – заявляє голова ради хору, зауважуючи, що з огляду на зменшення чи брак фінансування деяких заходів, які реалізувало об’єднання, буде менше пропозицій концертів для «Журавлів».
Можна сказати, колись «Журавлі» мали монополію на українську хорову музику. Приїзд хору завжди був великим святом для української громади. Не раз, щоб на концерт колективу потрапити, українці долали до ста кілометрів. Сьогодні в Україні є десятки дуже добрих професійних хорів, які видають чимало платівок. Їх тепер часто можна побачити в Польщі на концертах. Крім того, асиміляційний процес може впливати на те, що на концертах буде щораз менше людей.
– Поки що членів української громади досить багато на наших концертах. Надіюсь, що й надалі вони будуть нас підтримувати і запрошувати до себе, – говорить голова ради хору, який помічає, що збільшується також кількість польських гдядачів на концертах, а особливо коли вони відбуваються в міських будинках культури або римо-католицькому костелі. – Добре, що поширюється коло любителів хорового співу, – продовжує він.
Дириґенти, репертуар, нагороди
Репертуар колективу – це широка палітра творів української церковної та світської музики різних епох. Кожен диригент старається вводити щось нове, проте здебільшого вони продовжують працю Ярослава Полянського, а до деяких творів навіть повертаються. У 45-річній історії хору за його художній напрямок та рівень завжди відповідали диригенти. Першим диригентом і засновником хору був уродженець Лемківщини Ярослав Полянський. Потім хор очолювали його колишні члени Роман Ревакович (1983–1993) та Роман Радзивонович (1993–1999), а протягом наступних чотирьох років хором диригував Ярослав Левків. Від 2003 р. диригентом і музичним керівником «Журавлів» є випускник вокально-акторського факультету Музичної академії ім. Станіслава Монюшка у Ґданську Ярослав Вуйцик. Диригент традицію співання в «Журавлях» перейняв від батька і сам передав синові.
У своїх досягненнях хор має багато нагород, серед яких – здобуті на фестивалях хорової музики в Мєндзиздроях (1997 р.), Лігниці (1993 р., 2000 р.), грецькій Превезі (1997 р.), а також на фестивалях церковної музики в Гайнівці (1984 р., 2008 р.) і Білостоці. Колектив провів турне по Україні, Словаччині, Югославії, Греції, Бельгії, Голландії, Німеччині, Італії, Великобританії, США, Канаді. Але, перш за все, «Журавлі» дали кількасот концертів у Польщі. Хор у своєму надбанні має чимало записів у радіо і телебаченні, 3 довгограючі платівки, 3 магнітофонні касети і 4 CD.
– Поки будуть хористи, диригент і глядачі, ми будемо існувати, – говорить Я. Гірний-Будка. «Журавлі» запрошують осіб, які відчувають потребу співання і мають трохи вокальних здібностей, приєднуватися до хору. ■
Більше інформації про хор та координати в мережі Facebook.
