18.08.2023
Волинь – це наша польсько-українська суперечка
Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №26, 2023-07-02 Як сучасні українці та поляки сприймають події ІІ Світової війни й що змінилося після нападу росії на...
ПОГЛЯДИ ■ №41, 2018-10-14
Польська народна приказка говорить: «Pańska łaska na pstrym koniu jedzie» («Панська ласка на різномастому коні їде»). Таке можна сказати про дотеперішнього улюбленця правих сил, автора фільму «Волинь», де розповідається про польсько-українське протистояння під час II Світової війни. Ще два роки тому під час кінофестивалю у Ґдині Войцеха Смажовського учасники цього заходу мало не носили на руках, а голова державного телебачення TVP Яцек Курський особисто вручав йому нагороду та вітав із визнанням. Зараз той самий Курський невдало пояснює причини
«цензурного» втручання у телетрансляцію із наступного кінофестивалю, де нагороду публіки отримав черговий
фільм В. Смажовського «Kler». Як і у випадку першого фільму Смажовьского, країну знову охопила своєрідна «кіноістерія».
Однак, тепер хвиля піднесення зустрілася із проявами заперечення, трапляються вияви лютої ненависті до фільму і режисера, хоча картина і б’є рекорди популярності серед глядачів. Попри все, що відбувається над Віслою, холоднокровність зберігають представники польської Римо-католицької церкви. Архиєпископ Войцех Поляк, голова Єпископату, заявив: «Ми приречені на довгу дорогу. Педофілія у костелі – неприйнятна».
Останні події показують, що холоднокровності у ставленні до польсько-українських відносин нам не варто сподіватися.
Ставлення правих сил, зокрема «кресових бультер’єрів» до українського питання у Польщі, здається, ніколи не поміняється. Нехай на це не сподіваються ті, хто хоче «перечекати» антиукраїнський шквал у Польщі. У випадку фільму Смажовського, як за першим разом (захоплення), так і за другим (заперечення) бачимо організовану, цілеспрямовану кампанію. Тут присутній цікавий аспект цієї кіно-війни, бо у «кінозахват», колись, так і «кіновійну» тепер включилися місцеві самоврядні структури. За ініціативою місцевих політиків здійснено спроби не допустити прокату фільму Смажовського («Kler») в місцевих кінотеатрах. Тут не лише справа кінопрокату. Місцеві політики по-різному проявляють свою антиукраїнську позицію. Скажімо, в Ельблонзі місцева влада хоче назвати вулицю, наприклад, «Захисників бірчі», а в Любліні відмінити назву скверу Т. Шевченка. Ці факти ще раз нагадують, яку реальну владу на місцях мають самоуправи.
Це важлива констатація, особливо напередодні місцевих виборів 21 жовтня. Про потребу бути у структурах місцевого самоврядування говорить кандидатка до Ради міста Любіна Ксеня Довгань-Доманська («Наше слово» № 40
за 07.102018 р.):
«Єдине, що я могла робити на цій посаді – протестувати проти способу проведення засідань міської ради та рішень, які вона приймала. Вважаю, що багато засідань не були корисними для громади».
Заява К. Довгань-Доманської важлива, оскільки вже протягом деякого часу на різних щаблях державної та місцевої влади бачимо спроби повільно вести «гібридну війну», або, як говорять в народі, «грілювати», тобто повільно, на малому вогні «зісмажити» українців у Польщі (як «закерзонців», так і «наддніпрянців»).
Перелік варто почати від майже «кремлівської» постанови про створення воєводською владою своєрідних списків «іноземних агентів», де вказані неурядові організації, їхні лідери та активісти. Але це – не всі приклади подібних ситуацій.
Згідно з останніми повідомленнями, нещодавно притягнули до судової відповідальності водія автомобіля, який просто зупинився на території Польщі, маючи в машині «крамольні» кольори.
Також при автошляхах (навіть неподалік Ольштина) недавно з’явилися білборди, що мають нагадувати приїжджим та місцевим українцям про Волинську трагедію.
Варто згадати читачам і те, що розгляд заяви люблінського воєводи щодо Григорія Купріяновича, попри демарш місцевого відділення Інституту національної пам’яті, «затягується». Українського історика ані не звинувачують, ані не відпускають, його просто весь час викликають на допити до прокуратури.
Інший скандальний факт: підпал (терористичний акт, чи хуліганська витівка?) автомобіля Адама Вевюрки, одного з лідерів нашої громади, вчителя української школи, співробітника «Нашого слова».
Спершу, за свідченням поліції, вдалося встановити обличчя зловмисників за записом із камер спостереження.
Станом на сьогодні досі нічого про це не знаємо. Нічого дивного, що Об’єднання українців у Польщі надіслало 25 вересня прем’єр-міністру Матеушу Моравецькому лист-протест.
У зверненні написано: «18 вересня 2018 року відбулося виїзне засідання Комісії національних меншин та етнічних груп Сейму РП у Любліні. З огляду на те, що українська меншина є найбільшою у воєводстві, присвячена їй проблематика також має домінувати (…) Частина голосів представників урядової адміністрації воєводського рівня заперечувала ідеї
діалогу громадянина з цією адміністрацією. Деякі виступи свідчили про негативні наміри, про те, що держслужбовці притримуються релігійних та національних упереджень, а також про їхню некомпетентність».
Раніше Об’єднання лемків, а тепер Об’єднання українців у Польщі заявляють про те, що нам як громаді не слід мовчки стояти зі складеними руками в умовах яскравих виявів порушення закону, паплюження національної символіки, проявів мови ненависті з боку представників влади різних рівнів.
Історія вчить того, що позиція «моя хата скраю» для нас у жодному разі не вигідна. Як ставляться представники місцевого самоврядування до української громади? Часто сприяють, підтримують культурні заходи, але роблять це інкогніто, мовляв, після виборів будемо про вас пам’ятати.
Тут варто згадати розмови про місцеві вибори з окремими лідерами української громади на місцях.
Багато кандидатів балотуються зі списків місцевих малих виборчих комітетів. Часто-густо ми чули про наших кандидатів, активних в українській громаді, що балотуються із списків правих партій.
«Нам складно це зрозуміти, адже ці політичні угрупування послуговуються явно антиукраїнською риторикою», – говорять лідери нашої громади на місцях, водночас просять зберегти анонімність.
Голосуючи у місцевих виборах, ми самі тестуватимемо себе щодо розуміння основних проблем нашої громади, її майбуття над Віслою і Балтійським морем. На сторінках цього номера «Нашого слова» розміщені списки окремих кандидатів до місцевої влади.
Нехай 21 жовтня популярності серед українських виборців набуде клич: «Хто не за наших – той москаль»!
18.08.2023
Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №26, 2023-07-02 Як сучасні українці та поляки сприймають події ІІ Світової війни й що змінилося після нападу росії на...
20.10.2021
Маріуш Сава ■ ІСТОРІЯ ■ №36, 2021-09-05 Ця стаття є відповіддю на реакцію Моніки Слядевської на інтерв’ю, яке доктор Маріуш Сава дав тижневику «Przegląd»....
20.10.2021
Mariusz Sawa ■ ІСТОРІЯ ■ №36, 2021-09-05 Poniższy artykuł jest odpowiedzią na polemikę autorstwa Moniki Śladewskiej z wywiadem, jakiego dr Mariusz Sawa udzielił tygodnikowi...
08.10.2020
Кася Комар-Мацинська ■ ІНТЕРВ'Ю ■ №41, 2020-10-11 Інтерв’ю з професором Ґданського університету, дослідником історії української меншини у Польщі та польсько-українських відносин – Ігорем Галагідою....