Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №36, 2022-09-04

Цей культурний захід – приклад того, як люди, яких на Помор’я виселено примусово, та ті, які у місті живуть з власного вибору, ставляться одне до одного з пошаною, толерантністю та розумінням. Це потужний бренд, який став невід’ємною частиною культурних подій міста Кошаліна. Щороку зустріч відвідує кілька тисяч глядачів. І цього дня всі ми є українцями, кашубами, німцями, ромами та поляками, і тим самим підтримуємо одне одного й збагачуємо власні культури.

– Ми на зустрічах вже не вперше, і нам дуже подобається. Тішуся, що тут представлено всі національні меншини, які мешкають у нашому регіоні, й щоразу більше осіб прагне підтримувати власну культуру. Охочих частуємо традиційним дріжджовим кашубським тістом, яке усім дуже смакує, – каже полька, що має чоловіка-кашуба.

Українським борщем частував натоміть Роман Білас, голова Кошалінського відділу ОУП, головний організатор заходу. Черга за стравою вистроїлась ще задовго до того, як почали пригощати. Романові допомагав Ян Курята – голова Ради міста Кошаліна. Вдома його жінка, звісно, також варить борщ, але він не такий смачний, як на зустрічах культур, – посміхаючись каже Ян Курята. Бо хоч у Європі знають борщ, ніхто не вміє варити його так, як українці.

– Коли починають згадувати про «культурну чистоту» (саме так сказав прем’єр Угорщини – прим. ред.), від цього лише один крок до «расової чистоти». Натомість ми у Кошаліні показуємо, що ми – наче як гарний барвистий букет квітів, що можемо спільно жити, діяти та творити культуру, – каже Ян Курята.

З борщем у руках йде Марія з України. Ще не встигла його скуштувати, але впевнена, що смачний. І зустрічі їй припали до душі.

– Мені найбільше подобаються кашуби, роми та, звичайно, українці. Тут класно! – каже Марія.

• Багатокультурність Кошаліна – це додана вартість для кожного з нас. Тут зустрічаються представники різних культур, різних віросповідань, і завдяки цьому ми маємо можливість почути різні точки зору. Адже на зустрічах культур не йдеться виключно про фольклор – також про мову, історію та географію певних територій. Тому так важливо, аби ми мали змогу знайомитися з тим багатством, – впевнена Юстина Москалик, громадська діячка з Кошаліна.
• «Зустріч чотирьох культур» – це свято пошани, толерантності та відкритості до національної різноманітності. Саме такою є Європа. Вона демонструє нам, що можемо жити в одному спільному домі, і водночас мати власне коріння, яке жодним чином не заважає, а навпаки — стає підґрунтям взаємної пошани та розуміння. Ми мусимо бути відкритими, аби ніколи більше не повторилася ситуація, що розгортається за нашим східним кордоном. Тож будьмо різнокольоровими та барвистими! – наголосив Станіслав Взйонтек, член управління Західнопоморського воєводства. Він підкреслив, що всі національні та етнічні меншини творять регіональну тотожність, з якої будується «польськість», тож ми маємо бути відкритими до інших культур і будувати єдину Європу.
• Для української меншини цей рік є особливим, оскільки нині відзначаємо 75-ті роковини акції «Вісла». 2022 – це, разом з тим, рік війни в Україні, внаслідок якої дуже багато біженців знайшли прихисток саме в Польщі. Ці дві історичні події поєднує одне — українці знову постраждали внаслідок рішень злочинної влади, яка прагне по-своєму перекроїти світ, – сказав Мирослав Скірка, голова Об’єднання українців у Польщі. – І цьогорічні зустрічі культур для українців неймовірно важливі, адже ми хочемо наголосити: культури нас збагачують, підтримують та зміцнюють. Гімн України починається словами «Ще не вмерла України і слава, і воля…», а наступні рядки: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу…», а в гімні Польщі чуємо «Jeszcze Polska nie zginęłа póki my żyjemy…», а потім «Сo nam obca przemoc wzięła szablą odbierzemy…». У цих двох гімнах ми маємо запис спільної, дуже подібної свідомості людей, для яких свобода неймовірно важлива та цінна. А свобода – це також можливість творення власної культури, тому від імені всіх українців дякую самоврядній владі Західнопоморського воєводства та всім, хто допоміг нам прийняти неймовірно велику хвилю біженців та підтримує на цій землі польську та українську культури. Це наш величезний внесок у спільне майбутнє. Колись ми казали, що у нас важка історія. Історії ми не змінимо, проте маємо шанс збудувати краще майбутнє, і саме в цьому допомагатиме культура, – наголосив Мирослав Скірка.

– Під час зустрічей купують вишиванки як ручної роботи, так і машинної. Щойно придбали дуже гарну сукню ручної вишивки зеленого кольору. Так само популярні футболки з написом «Слава Україні!», «А ми тую червону калину підіймемо!», – розповідає ппродавчиня на українському стенді.

– Так, файні футболки! Я купила з написами «Слава Україні!» та «Все буде Україна». Нам дуже хочеться додому, – зітхає покупчиня. Вони з братом з Полтавської області, яка межує з Сумською, що біля кордону з росією. Брат приїхав з Франції і каже, що Польща – це чи не єдина країна, де продається українська символіка. Він придбав футболку та прапор.

– Щойно побачили, що продаються такі футболки, відразу прибігли, доки не розкупили всі. Ми патріоти своєї країни! – додає жінка.

Проведенню культурного заходу не завадив і дощ, який час від часу давав про себе знати.

– Коли мене питають, де кашуби, то я відповідаю – всюди там, де ми є. І особливо у Кошаліні та загалом на Помор’ї, й саме багатокультурність цього регіону є неймовірним багатством для всіх нас, – підсумовує сенатор Казімєж Клейна, діяч Об’єднання кашубсько-поморського та голова кашубського парламентського угрупування.

Поділитися: