Ярослав Присташ ■ ГРОМАДА ■ №14, 2009-04-05
Представники національних меншин 19 березня зустрілися з речником громадянських прав Янушем Кохановським (попередня зустріч відбулася торік). Метою зустрічі було обговорення проблеми дискримінації меншин. Сам омбудсмен визнає, що його активність у справах дискримінації національних меншин невелика, а спричинена також його недбальством. Я. Кохановський протягом 2007 р. 17 разів проводив інтервенцію, з чого 6 адміністративно; 2008 р. відповідно 14 і 7 (на понад 61 тис. усіх справ), у 2009 – 12 і 6. Позитивно оцінюють працю речника 44% громадян Польщі, 17% – неґативно, а 32% не має думки про це.
Можна було б сказати, що нема проблем, однак це неправда. Так мала кількість втручань свідчить про низьку свідомість щодо своїх прав самих громадян, представників національних меншин, а навіть страх, що пізніше матимуть проблеми. А це свідчить про слабку довіру до державної та муніципальної адміністрації.
Ідеться однак не про кількість, а про якість справ. На конкретних прикладах видно системну проблему в дотримуванні прав меншин чи й навіть звичайної доброї волі. Наприклад, українська меншина як єдина у Польщі два роки тому підготовила Альтернативний рапорт про виконання Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. На жодному рівні установ у Польщі, що займаються національними меншинами, не обговорено цього документа, навіть у бюро обмудсмена. Як влучно відмітив П. Тима, кількість установ, що займаються справами національних меншин, постійно збільшується, однак якість обслуговування та вирішення справ не міняється. Коли немає доброї волі у службовців, то одиниця з невеликої місцевості по суті безпорадна. А найбільше проблем є саме на рівні муніципальному. І що з того, що Польща має непоганий закон про національні меншими, коли ароганція бюрократів зводить усе нанівець.
Опис справ, у вирішення яких втручався речник, створює фактографію, однак не видно реально системних зрушень, які б допомагали вирішувати проблеми та конкретні справи (напр. дзвонів з Літовищ). Слід згадати і про нехтування прав меншин Радою охорони пам’яті боротьби і мучеництва, незрозуміння та припинення слідства у справі антиросійських написів у Білостоці.
Г. Купріянович звернув увагу, що у праці омбудсмена важливіша ефективність, ніж кількість втручань. Зі слів Я. Кохановського виникає, що рівень ефективності його бюро становить 20%, однак слід додати, що вже сам факт зацікавлення справою омбудсмена підносить рівень свідомості сторін про можливість звернутися до цієї інституції. У таких випадках службовці підвищують якість обслуговування. Омбудсмен стигматизує неправомірні дії, внаслідок чого поправляється поведінки влади.
Такі зустрічі, як зазначила одна із гостей, не повинні мати характеру претензійності до речника. В інтере сі всіх присутніх є, щоб національні меншини та бюро були по тій самій стороні. Однак меншини мусять домагатися рівноправності, без таких домагань ніхто їх не помітить. Виникло питання, чи речник може допомагати не тільки у невідкладних справах, а й сприяти творенню культури ставлення до національних меншин, тобто чи крім інтервенцій у випадках дискримінації може також сприяти популяризації альтернативного способу мислення громадян Польщі.
Речник ствердив, що меншини як слабші та власне меншість, повинні мати більші права в державі, а більшість повинна поступитися меншості. Меншини повинні вимагати, щоби більшість шанувала їхні права. Він сам воліє працювати при розв’язанні конкретних справ, ніж загальних проблем.
* * *
Зі слів омбудсмена виникає, що Я. Кохановський працює на основі журналістських, громадських чи особистих донесень. Закон про речника громадянських прав дає йому широкі повноваження до аналізу законодавства, культури відносин до меншин, а не тільки до негайних дій у справах, вказаних самим скривдженим чи мас медіа. Потрібна свідомість самої інституції омбудсмена, щоб аналізував прийняті закони та виконавчі акти, перевіряв, чи вони не дискримінують меншин, жінок, інвалідів тощо. Без такої свідомості усі інтервенції будуть тільки гасінням пожеж.
“Наше слово” №14, 5 квітня 2009 року
