10.07.2023
Свято дитячої творчості
Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №23, 2023-06-11 Мазурський відділ Об’єднання українців у Польщі (ОУП) та греко-католицька парафія Пресвятої Тройці в Ґіжицьку організували «Свято дитячої...
Григорій Сподарик ■ РОЗМОВА ■ №14, 2023-04-09
У межах організованих Мазурським відділом Об’єднання українців у Польщі заходів, присвячених річниці повномасштабної війни в Україні, у місцевій домівці відбулася зустріч волонтерів, про яку розповідає їхня координаторка Ольга Пік-Кішко.
Яку мету ви як організатори цієї зустрічі ставили перед собою?
Наші заходи, проведені в суботу та неділю, мали нагадати людям про війну в Україні й подальшу потребу допомагати. У суботу ми зустрілися з нашими активістами, щоб проаналізувати дотеперішні дії й обдумати можливі зміни. Серед наших цілей – знайомство з організаціями, що діють у нашому регіоні та які створили громадяни України: фондом «Голос жінок України» та Об’єднанням українців у Сувалках. На зустрічі їхні лідерки Ірина Шатківська та Анна Самойленко розповіли про свою діяльність, а також допомогу Україні та найближчі плани. Ми, зокрема, домовилися про допомогу фонду «Голос жінок України» щодо підготовки одного з їхніх танцювальних заходів, запланованого на червень. З партнерами, що діють у Сувалках, ми також обговорили можливість створення спільних проєктів. У нас є перспективи співпраці, проте всі ми погодилися, що зараз пріоритетом є допомога Україні та її мешканцям. Тим часом плануємо співпрацю в площині культури, зокрема завдяки взаємодії творчих ансамблів, які діють при наших організаціях.
Як виглядає зараз робота ваших волонтерів?
З початком війни ми створили штаб при нашій греко-католицькій парафії в Ґіжицьку, і він працює до сьогодні. У перші місяці ми були відкриті кожного дня. Зараз штаб працює протягом трьох робочих днів та в неділю після богослужіння – у цей час можна приносити допомогу. Надалі збираємо речі та гроші. Під час усіх заходів відділу та гуртка, які ми організували впродовж останнього року, проводили благодійні збірки. Так само робитимемо й цього року. Не зміниться й спосіб постачання допомоги в Україну, за що надалі відповідатимуть наші перевірені українські партнери – органи самоврядування міста Дубно та священники, з якими маємо досвід багатолітньої співпраці. Ми також співпрацюємо з тими людьми, які на початку війни потрапили в наш регіон, але вже повернулися в Україну. Від початку нам допомагають члени наших структур ОУП і волонтери-біженці. Зараз діємо більш організовано, до того ж немає проблем з тим, щоб по телефону викликати людей, потрібних, наприклад, щоб завантажити допомогу.
Які після року бачите потреби біженців у вашому регіоні?
Спочатку ми, наприклад, у нашій домівці організували зустрічі для дітей з України, але зараз уже немає такої потреби. Більшість з них пішло до шкіл. Від учителів, з якими ми постійно перебуваємо на зв’язку, знаємо, що діти добре інтегруються до учнівських спільнот. Тут тішить й інформація про те, що учні з України доволі швидко вивчили польську мову, що полегшує їм спілкування. Звичайно, завжди передаємо їм вітання та запрошуємо до участі в наших заходах. Якщо йдеться про потреби дорослих, то наразі найчастіше звертаються ті, хто хоче змінити роботу або її знайти. Оскільки наш регіон – туристичний, то вже незабаром, з початком літнього сезону, з цим буде набагато простіше, ніж зараз. Також бувають прохання, пов’язані з пошуком дешевшого житла. Звичайно, якщо маємо можливість, то в кожному такому випадку намагаємося допомогти.
Ґіжицькі відзначення річниці війни супроводжувало запитання про те, чому потрібно продовжувати допомагати Україні? Яка твоя відповідь?
Тому що війна надалі триває, а агресор щодня нищить Україну й забирає життя героїв. Усі ми також знаємо, що Україні потрібен не просто мир, але й перемога. Оскільки вона означає також свободу та спокій в Європі, то ця перемога для всіх нас є важливою.