«Добра зміна» для нацменшин

Григорій Сподарик ГРОМАДА№10, 2017-03-05

Міністр радить жити з внесків

Жоден «злотий» від початку року не з’явився на рахунках організацій меншин. Дотації повинно виділяти Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА). Повинно, але цього не робить.

В попередні роки уряд вже в грудні повідомляв про підтримані ініціативи, а потім відразу підписували договори. В середині лютого надходили кошти на перші завдання. Але тепер МВСіА ввело нові правила і порушило цей графік.

Нарощування проблем

Український мультимедійний портал «Простір» три останні роки отримував до 50 тис. злотих. За рішенням відомства, на сьогодні – це нуль. Нічого не отримало й Товариство словаків у Польщі. Його голова Людомір Моліторіс ситуацію підсумовує коротко: трагічна. Коштів на зарплати працівникам місячника «Жівот» – нема. Заклад суспільного страхування (поль. – ZUS) домагається внесків до пенсійного фонду. Погашення заборгованості хочуть теж енергетики. Товариству загрожує екзекуція на рахунку. В лютому словаки не відмовилися від фольклорного огляду «Остатки – Фасяги», який організовано вже 22 рази. Чим погасити борги, голова товариства ще не знає. Друзі у фейсбуці закликають не здаватись, вірять у подолання перешкод. «Беремо позики, але від них треба сплачувати відсотки», – говорить про нарощування проблем Л. Моліторіс. Не краще живеться й Союзові українців Підляшшя (суп). Добре, що другом українців є власник офісних приміщень, який вже другий місяць чекає на сплату оренди. Міністерство відкинуло майже кожну другу їхню ініціативу, а також на 30% скоротило бюджет на поточне функціонування. Таку «добру зміну» влада запропонувала всім нацменшинам. Голова суп Андрій Артемюк отримав перший договір з МВСіА. Коли завершаться всі формальності, то відомство дасть гроші на завдання, виконане в січні. І ще одна деталь – договір, що надійшов з МВСіА, значно відрізняється від зразка, який був при подачі заявки. Голова щойно вивчатиме новий документ. Уже на перший погляд видно розширення формальних вимог.
Сюрприз від відомства аналізує і Стефанія Лайкош, відповідальна за фінанси Об’єднання українців у Польщі. Каже, що з огляду на масштаб діяльності треба буде при звітах надсилати кілька тисяч додаткових сторінок паперових документів. Кожен обов’язково з печатками і підписами. Лідер словаків говорить, що договори помінялися на 50%, порівнюючи з початковими. Окремі банківські рахунки до кожного завдання, негайне розміщування на сайтах і в соцмережах інформації про підтримку з боку МВСіА і повно адміністративної формалізованої мови – така нова дійсність. Однак найсильніше відчувається брак коштів. «На моє переконання, все відтягуватиметься, а ситуація більш-менш проясниться щойно у квітні», – говорить лідер словаків, нарікаючи на брак або фраґментарність інформацій з боку МВСіА.

Міністр відповідає
Серед новинок, зовсім не консультованих з меншинами, є частковий розподіл коштів. Про справу ми вже писали. Нагадаймо, що міністерство у «першому раунді» поділило 10 з 15 млн.злотих (раніше ділили майже всю суму). Міністр Себастіан Хвалек, відповідальний за справи меншин, інформував, що решта грошей буде поділена протягом року. До середини січня меншини мали надсилати свої прохання про повторний розгляд відкинених заяв. Однак досі невідомо про остаточні рішення. («Наше слово» звернулось до відомства з проханням надати таку інформацію і чекає на відповідь.) «Завжди просимо підтримати те, що для нас важливе і потрібне», – відзначає А. Артемюк, який незрозумілою і безпрецедентною вважає необхідність повторного подання заяв. Ще на початку року сеймову інтерпеляцію у справі дотацій для меншин склав депутат «Громадянської платформи» Роберт Тишкевич. У лютому з’явилася відповідь міністра С. Хвалека. Службовець відзначає, зокрема, що відповідно до виконавчих актів міністерства не існує необхідність одноразового розподілу всієї суми, виділеної на підтримку меншин. Зазначено, що й у минулому міністр не завжди відразу ділив усі кошти. Проте міністр не говорить, що за часів правління попередників «Права і справедливості» затримана сума не становила аж третю частину цілого бюджету.

В документі згадується також, що не існують реґулювання, на підставі яких меншини повинні вказувати на свої пріоритетні завдання. І саме тому не можна стверджувати, що «не розглянуто заяв, визнаних меншинами як пріоритетні». Це доволі сумнівна логічна конструкція. Бо тоді чим, як не примушенням вказувати більш важливі завдання, є створення ситуації, де меншини мусять повторно надсилати заяви? Якщо вже раз не отримали, то може щось відкинуть, десь скоротять? У питанні джерел фінансування організацій меншин, крім різних дотацій, вказує на «власні засоби, у тому числі членські внески». «Яка польська установа культури сьогодні спроможна утриматися з членських внесків?», – риторично запитує лідер словацької громади Л. Моліторіс.

Стратегія виживання
Портал «Простір», який є проектом ОУП, не припинив працювати. Про життя після «визнання» з боку міністерства говорить головний редактор Ігор Ісаєв. «Ситуація виглядає дуже драматично, оскільки ті кошти для кількох редакторів були одним з основних джерел існування», – відзначає гол. редактор. Члени невеликої редакційної команди вирішили працювати на волонтерських засадах. Силою обставин, посилають часом не до кінця опрацьовані матеріали. Справу завершує головний редактор, наскільки його вільний час на це дозволяє. Виходячи з того, що читачі повинні знати про неординарну ситуацію, повідомлення на сайті доповнюються інформацією: «Від січня 2017 року редакція PROstir.pl працює на добровільних основах». Обставини змусили до радикального зменшення авторських статей. Більшість матеріалів – це вибір цікавих подробиць або текстів, доставлених інформаторами ззовні. Серед джерел є й редакція «Нашого слова». Як довго можна так функціонувати? Ігор переконує, що тепер вирішальний критерій – це «об’єм його вільного часу». Поки що він є. Головний виклик не в обробці «сірих» матеріалів, а взагалі їх поява. Це дозволяє зберігати місце у різних інтернет-мережах і зацікавлення читачів, у тому числі тих, що живуть в Україні. «Якщо у фейсбуці чи на твітері два місяці нічого не публікувати, то їх алгоритми вбивають твій профіль», – говорить про наслідки пасивності в соцмережах головний редактор «Простору». Разом з тим, після перерви потрібно було б докласти колосальних зусиль, щоб привернути увагу читачів і відновити позицію, досягнуту за три роки послідовної праці.
Багато оглядачів помічають, що нова влада в Польщі своїми суперечливими рішеннями пробуджує частину суспільства до активної громадської постави. Для нацменшин, здається, передбачений особливий курс – школа виживання в умовах дикої природи.

Поділитися: