Розмовляв Григорій Сподарик ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2012-05-25
{mosimage}
Які ще виклики стоять перед громадою?
-Передусім, нас нема в Інтернеті настільки, наскільки цього хотілося б. Говорячи про “нас”, маю на увазі тих лемків, які почуваються українцями і русинами-українцями. Нині ми якоюсь мірою програємо інформаційну кампанію з тими, хто хоче відокремлення нашої громади від українського етносу. Тому важливо, щоб швидко переключитися на новітні способи донесення й розповсюдження інформації. На жаль, середній вік членів організації досить високий, тому черговий важливий момент – залучення молоді. Потрібно так діяти, щоб вона віднаходила свою ідентичність і водночас приєднувалася до наших структур.
Звичайно, варто запрошувати й тих, хто не є лемком, але хоче долучитися до цієї великої спільноти. Мають відбуватися не просто конференції, на яких зачитують довгі й нудні доповіді, чи звичайні, типові концерти. Маю на думці, наприклад, наукові школи, літні табори та заходи задля включення лемків у такі представницькі органи, як Молодіжний європейський парламент або Об’єднана рада молоді світу. Знаю, що роботи є більше, ніж досить, тому дуже розраховую на патріархів лемківського роду, які зможуть поділитися досвідом і знаннями. Від себе ґарантую, що всю молодечу енергію буду спрямовувати в потрібне русло. […]
потрібне русло.
Хоч Ваша перемога у виборах була виразною, то дискусія перед голосуванням показала, що Вам доведеться ще переконувати деяких лідерів, серед них і співвітчизників з України.
-Спираючись на вітальні слова після обрання, маю враження, що ситуація є нормальною. Завжди існуватиме дилема: наскільки можна довіряти молодій особі, наскільки вона зможе здійснити все потрібне. Крім того, голова організації – це виборний орган, який треба контролювати, якому треба давати стратегію дії, якому треба підказувати.
Однак перш за все – треба працювати разом, великою громадою. Саме в цьому повинна полягати перебудова нашої ментальності. Саме це не відбулося в Україні, тому крахом закінчилася Помаранчева революція, бо люди очікували, що коли обрано президента, то він сам усе змінить. Такого не може бути. Лемківська громада має потенціал для спільної праці і сподіваюся, що знайдемо консенсус, бо для кожного з нас Лемківщина – це пріоритет.
На початку Вашої дороги в ролі лідера федерації конґрес поставив Вам таке завдання, яке свій пік матиме наприкінці строку повноваження.
-Це правда – мені, зокрема, доручили протягом п’яти років підготувати, а потім офіційно провести заходи до 70-річчя трагічної Акції “Вісла”. В моєму розумінні, тут основне завдання полягатиме на максимальному усвідомленні світовій спільноті цієї проблеми, цього морально-психічно-територіального геноциду лемків, який був проведений 65 років тому. Євреї висвітлили свій геноцид так, що тепер ніхто не говорить, що цього горя не було, і їм, відповідно, надаються всі можливі пільги. Лемки у своєму плані постраждали не менше – і тому їхні права мають бути також захищені. Доки світова спільнота про це не знає, доти і це питання не буде вирішуватися. У ті кроки вписуються звернення до президентів і урядів Польщі та України, щоб на найвищому рівні були вирішені такі проблеми, як повернення лемків на рідну землю, репатріація, виплата компенсацій потерпілим тощо. Я розумію, що не можна все нараз змінити, але тут знов ідеться про таке висвітлення справ, щоб представники найвищої влади у двох країнах хотіли про них врешті почути.