(пл) ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №52, 2016-12-25
Daogopak Księga 3: Tajemnica лarpackiego Molfara, Maksym Prasołow, Oleg Kołow, Oleksij Czebykin, Wyd. Nebeskey, Kijów, 2016, 64 s.
Вітайте у країні, де між зеленими горами і морем живуть веселі люди, які вміють розмовляти з тваринами і варити суп із червоного кореня. Вітайте на Запорозькій Січі, а точніше на сторінках коміксу «Даогопак».
«Даогопак: Таємниця Карпатського Мольфара» – це 3-тя частина серії авантюрно-пригодницьких історій графічного роману «Даогопак». У третій частині коміксу представлено чергові пригоди козаків-характерників з лицарського ордену магів і майстрів бойових мистецтв Запорозької Січі. Один з головних героїв, козак Олесь Скоровода, який неодноразово перемагав у щорічних танцювально-бойових змаганнях усієї Січі, за допомогою характерницької магії вирушає в Карпати, щоб взяти участь у міжнародному лицарському турнірі. Дорогою Олесь опиняється в чарівному світі мольфара, вартового карпатських таємниць. За ним на сухопутному кораблі в Карпати прямує і решта козацької компанії. На них будуть чекати нові випробування і старі вороги.
Серія «Даогопак» розпочинається першою книгою «Даогопак: Анталійська ґастроль», яку видано 2012 р. За її сюжетом, три козаки – Олесь Скоровода, Тарас Пересічеволя і характерник Мозговий – відправляються з розвіду-вальною місією до Туреччини, щоб визволити полонених козаків, яких змушують працювати на нового султана в Анталії.
У другій частині «Даогопак: Шляхетна любов», що вийшла 2014 р., козакам, які повертаються з Туреччини, прийдеться боротися з сином турецького султана, котрий стає впливовою фіґурою, здатною схилити шальки терезів у несподіваний бік. Третя частина «Даогопак: Таємниця Карпатського Мольфара» завершує це 3-томне видання.
Графічний стиль коміксу можна охарактеризувати як суміш стилів західних коміксів та японської манги (рисунків). Головний автор видання Максим Прасолов поставив перед собою непросте завдання – продемонструвати для світу леґендарні міфи української історії. Але найважливішим завданням, яке хотіли виконати художники, є те, щоб читач знайшов героя в самому собі. Здається, це вдалося.
Загалом «Даогопак» можна вважати дуже вдалою продукцією не тільки з огляду на художнє виконання. Серія подобається не лише в Україні. Київське видавництво приготувало теж польськомовну версію трилогії. Тому оцінити її могли і польські любителі коміксів. Деякі рецензенти в Польщі вважають навіть, що українцям можна позаздрити.
