Засідання Головної ради Об’єднання українців у Польщі
Центральні відзначення 70-х роковин Акції «Вісла» відбудуться в Перемишлі (попри брак дотації від польського уряду). Обмеження коштів змушує кориґувати програму врочистостей і загальну діяльність їх головного організатора.
Обмежене фінансування і Народний дім
Про це говорили учасники засідання Головної ради Об’єднання українців у Польщі (ОУП), яке відбулося 3–4 березня у Варшаві. Слід пригадати, що 2017 р. всім нацменшинам уряд уперше так радикально обмежив державні дотації. У випадку ОУП ця сума скоротилася більше, ніж на 400 тис. зл., порівнюючи з 2016 р. Тепер це трохи понад 1,6 млн. зл., при чому майже третя частина суми потрібна на поточне функціонування: працедавчі зобов’язання, послуги, оренда, податки тощо. Саме ці платежі показують водночас, що немала частка дотації повертається в державний бюджет. Цього, мабуть, ніколи не помітять прихильники думки про «розкішне життя меншин за гроші польського податківця». Розкіш для ОУП цього року виглядає так, що при проектах організування відзначень роковин Акції «Вісла», «Днів української культури», «Зустрічей на прикордонні» та «українських ярмарків» стоїть нуль у графі «державна дотація». У загальній сумі 1,6 млн. зл. міститься також 500 тис. зл. на продовження ремонтних робіт (сходова клітка) в Народному домі (НД) в Перемишлі. Це серйозна підтримка, але й тут державна сторона вимагала скорочень. Громадськими силами цього року на інвестиції потрібно зібрати додаткових 60 тис. зл. Останнім часом кошти на НД, як інформував голова громадського комітету відбудови і заступник голови ОУП Андрій Комар, збиралися теж у Торонто на банкеті до 20-ліття Об’єднання українців «Закерзоння». У пошуках фінансової підтримки комітет постійно працює над європейськими ресурсами, у тому числі в партнерстві з польськими організаціями в Україні. Йдеться так само про зацікавлення справою НД українського суспільства і місцевих політичних еліт. У результаті з батьківщини щораз частіше появляються пожертви. З метою ефективнішого пошуку фінансів зареєстровано окремий фонд. Постійно відновлюваний від 2011 р. НД стане центральним місцем проведення наприкінці квітня урочистостей, присвячених 70-м роковинам Акції «Вісла».
Програма відзначень 70-річчя Акції «Вісла»
В офіційних коментарях державна влада переконує, що не існує стратегії блокування відзначень роковин Акції «Вісла». Та поки що факти свідчать зовсім протилежне. Справу перейняв громадський сектор. З ініціативи публіцистки Ізи Хруслінської і при підтримці відомих поляків створено громадський комітет для збірки коштів (заклик і координати для пожертв друкуємо поруч). Голова ОУП Петро Тима просив розповсюджувати цю інформацію (вона вже з’явилася у відомих польських мас-медіа), бо від громадської збірки великою мірою залежить програма відзначень.
У проектній стадії вона доволі широка і різноманітна. Планується, зокрема, провести в Перемишлі ІІІ Конґрес українців. За сприяння львівської влади має бути розроблений реквієм, присвячений роковинам депортації. Повинна також вийти друком монографія про Акцію «Вісла» історика Яна Пісулінського. Є плани, щоб у НД в ці дні відбулися вишколи для дітей, дискусія польських науковців про ставлення до української спадщини в тих реґіонах, звідки виселяли людей. Наступний блок – це поміщення тематики в Інтернеті у вигляді сайтів фонду «Незабуті долі» та «Апокриф руський». Організатори планують і дискусію з експертами про наявний стан та інші можливості презентації Акції «Вісла» в Інтернеті, фільмі, медіа-матеріалах тощо. Крім того, має бути розроблений аудіо-путівник по українських місцях Перемишля. Об’єднання хоче провести акцію, під час якої діти й онуки переселенців записуватимуть на смартфони спогади своїх рідних щодо депортації. До ініціативи заплановано максимальне залучення учнів українських шкіл у Польщі. Ще один проект – це розробка інформаційної летючки про Акцію «Вісла», котру можна було б роздавати громадянам України, які досить мало знають про цю подію. В контексті Акції «Вісла» організатори хочуть поговорити про перспективу створення Центру української культури в Перемишлі.
Серед інших заходів передбачене встановлення пам’ятного знаку у Щавному – місці відправлення першого транспорту з депортованими. Потім у сусідньому Мокрому заплановано культурну програму. Символом незламності українців є Хшаново у Вармінсько-Мазурському воєводстві, де постала перша після депортації греко-католицька парафія. В рамках відзначень у липні в поблизькому Елку відбудеться конференція, а в самому Хшанові традиційні релігійні урочистості будуть доповнені освітнім блоком про парафію та її першого пароха о. Мирослава Ріпецького. На вересень запланована спеціальна програма в Явожні, де традиційно вшановують пам’ять жертв місцевого концтабору. Під час дискусії, зокрема, щодо заходів у Перемишлі з’явилося питання безпеки їх проведення. Ідеться про можливість провокації та атаки з боку польських радикалів. Лідери організації незабаром повинні провести переговори з представниками державних служб про безпеку під час відзначень. «Це питання того, чи держава функціонує нормально, чи нею керують націоналісти і футбольні фанати», – сказав П. Тима, наголошуючи, що демократична держава повинна справитися з порядком у невеликому повітовому місті.
Проти «фасадного» українства
Учасники засідання обговорили справи української освіти в Польщі. Надалі невідомо, в яких обставинах вона опиниться після реформи і яким буде розмір державної субвенції на учня. Невідомі так само програмні основи і те, коли матимемо бракуючі підручники (їх погодились розробити університети), якою буде мережа шкіл – відповідей на ці запитання досі нема. Оскільки питання освіти є дуже важливим, його обговорять окремим блоком на ІІІ Конґресі українців.
Одна з ключових проблем – щораз рідше вживання рідної мови не лише серед учнів, але й батьків, учителів чи духовенства. На концертах молодь співає українські пісні, читає українські вірші, і на тому часто їх українськомовність завершується.
Мовні курси для дорослих, освітні табори в Україні, а також на базі українських шкіл у Польщі, – це напрямок, у якому необхідно йти. В іншому випадку місцеве українство ставатиме щораз фасаднішим, а українськомовність – фікцією. «Якщо польськомовні батьки все ж віддають дитину в українську школу, то вже є надія. Це показує, що є з ким працювати», – говорила багатолітня вчителька і голова Любуського відділу ОУП Стефанія Яворницька. У свою чергу член гуртка у Ґданську Павло Зарічний звертав увагу на те, що самі школи могли б активніше себе популяризувати. На його думку, цікавий літній чи зимовий відпочинок дітей у рамках інфраструктури тих шкіл може бути їхньою рекламою. Учасники таких заходів можуть у майбутньому піти саме до таких шкіл, які сьогодні мають серйозні проблеми з набором.
Змінитися і вистояти
Радикальне скорочення дотацій показало, що нацменшини не потрапляють у пріоритети центральної влади. Нині деякі структури, у тому числі ОУП, фінансову скруту можуть дещо компенсувати добрими відносинами із самоврядуванням. Але й тут може ситуація змінитися, оскільки правляча команда готується перейняти і цю гілку влади. Отже, кошти на діяльність – це один з найважливіших викликів. Важливо переглянути доцільність багатьох заходів у реґіонах. Цей же механізм має охопити й домівки. Можливо, їх розмір, а також кошти утримання не завжди відповідають активності. На засіданні вирішено, що домівки повинні поступово переходити на утримання громади реґіону. Потрібно розглянути можливість їх комерційного використання. ОУП, з огляду на дотаційну політику держави, було змушене брати позики. Загалом заборгованість сьогодні – приблизно 200 тис. зл. Учасники засідання погодились, що погашення цих зобов’язань повинно стати пріоритетом і борг треба сплатити протягом двох років. З фінансових причин, але й задля покращення загальної ситуації українства у Польщі, як вважає проф. Роман Дрозд, ОУП мусить відходити від масштабних заходів. Доцільно акцентувати освітянський фактор, позакультурний формат активності і працю з молодим поколінням. Варто зазначити, що саме проекти, спрямовані на дітей і молодь, мають ключове значення, разом з тим, часто виявляються дешевшими, ніж концерти. «Ми пережили Народну Польщу, переживемо також і цю систему. Вона не вічна», – говорив проф. Р. Дрозд, заохочуючи до перспективних змін.
У рамках засідання офіційно затверджено Христину Заник на посаді головного редактора «Нашого слова», обговорено ситуацію в публічних мас-медіа, де транслюються українські передачі, прозвучав проект боротьби з мовою ненависті в Інтернеті, а також була звернена увага на проблему нищення українських могил. ■
