Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №22, 2017-05-28
Нещодавно таким питанням зайнялася реґіональна преса на Підкарпатті, яка інформувала, що з матеріалів, виявлених Інститутом національної пам’яті, виникає, що Олександр Бачик в часи ПНР (поль. PRL) був співпрацівником спеціальних служб. Відомий у реґіоні підприємець останніх п’ять років є почесним консулом України в Перемишлі.
Секретний співпрацівник «Шарий»
Інститут національної пам’яті навесні опублікував документи, які стосуються функціонерів і секретних співпрацівників спеціальних служб Польської Народної Республіки (ПНР). Інформація загальнодоступна на сайті www.inwentarz.ipn.gov.pl.
Одна з позицій у списку стосується українця Олександра Бачика. Це персональна справа секретного співпрацівника, псевдонім якого – «Шарий». Його папка вміщає 70 сторінок документів, які зберігаються тепер у відділенні Архіву ІНП у Ряшеві. Згідно з інформацією, поданою інститутом,
«Шарий» був співпрацівником Воєводського управління внутрішніх справ у Перемишлі в 1985–1989 рр. Більше подробиць наразі недоступі.
– Я заявляю, що ніколи жодним чином я не співпрацював зі Службою безпеки Польської Народної Республіки, – наголошує в офіційній заяві на сайті Почесного консульства України Олександр Бачик.
Не єдиний українець?
Про справу писало кілька видань Підкарпатського воєводства, зокрема інтернет-видання «nowiny24.pl», «SuperNowości24».
У зв’язку з публікацією в газеті «SuperNowości24» під назвою «Znany biznesmen to TW „Szary”» О. Бачик повідомив, що матеріал не відповідає дійсності і «має характер провокації, націленої в добре ім’я моєї особи та функції почесного консула України в Перемишлі, яку я виконую». Підприємець інформує, що з огляду на наведені у статті факти будуть зроблені відповідні правові кроки.
У справі висловлюється, зокрема, Анджей Запаловський. Польський історик і політик з Перемишля заявляє на шпальтах «SuperNowości», що Олександр Бачик ні в якому разі «не єдиний польський громадянин українського походження, який співпрацював з комуністичною владою».
«Схожа ситуація стосується ексдепутата пана Сича», – цитують слова політика «SuperNowości». Легко додуматися, що коментар А. Запаловського стосується Мирона Сича, який був депутатом польського парламенту в 2007– 2015 рр.
Тут необхідно нагадати, що 2009 р. в одному числі реґіонального місячника «Dеbata» був надрукований матеріал, у якому ставилась теза, що українець-парламентарій співпрацював зі службою безпеки. Акція дискредитації М. Сича велася також в інтернеті і за допомогою розсилки до українських організацій ксерокопії різних компрометуючих матеріалів.
– Такий закид абсолютно безпідставний. Це неправда. Якщо навіть мене багатократно допитували, це не доказ, що я був працівником, – різко заявляє М. Сич, наголошуючи, що в документах ІНП він позначений як людина, яку «розробляли» та «гнобили», а не як «cпівпрацівник». Колишнього депутата прослуховували в справі у відділені ІНП у Білостоці. З огляду на брак закидів стосовно М. Сича ІНП справу закрив.
«Купуймо у свого»
О. Бачика вважають сьогодні одним з найвідоміших бізнесменів не лише в Перемишлі, але й у воєводстві. Українець є співзасновником дистриб’юторської компанії «Пйотрусь Пан» (пол. – Piotruś Pan). Він до сьогодні головує раді фірми. Компанія 2014 р. була серед ста найбільших на Підкарпатті. У рейтинґу опинилася на 23 місці. «Пйотрусь Пан» – це нині оптові склади в Перемишлі та мережа 35 продуктових крамниць, розсіяних по місцевостях кількох повітів. У фірмі працює тепер більше як 900 чоловік, вона постійно розростається. Тому вважають його найбільшим працедавцем у місті.
У червні 2012 р. О. Бачик став почесним консулом України в Перемишлі. Консульство відновило свою діяльність після того, як 2010 р. від цієї функції відмовився перемишльський підприємець Войцех Інґльот. Приблизно тоді в мережі Facebook з’явилась ініціатива, яка закликала обминати крамниці «Пйотрусь Пан» і «купувати у своїх». Автори ідеї закидали О. Бачикові, що через свою експансивну політику менші крамниці мусять закриватись, а українець тоді їх викуповує. Швидко виявилося, що причиною ініціювання акції теж є національне походження підприємця.
Сьогодні особливо тим, що робить і говорить почесний консул, занепокоєні праві середовища. Коли у квітні 2014 р., в ході економічної конференції в Красичині, Олександр Бачик говорив про велике зацікавлення українців можливістю оселення і заснування свого бізнесу в Перемишлі, серед представників правих середовищ з’явилися побоювання, що з приводу напливу українців почне з’являтися розкольницька діяльність у реґіоні.
У жовтні 2014 р. під Почесним консульством у протесті проти «бандеризації» збиралися «протестувальники» не лише з міста, але і з реґіону. Серед них були відомі всім, хто цікавиться ситуацією при кордоні з Україною, Анджей Запаловський та голова перемишльського Товариства історичної реконструкції «X D.O.K.» Мірослав Майковський.
Останнього разу О. Бачиком поцікавилися 2015 р., коли влітку з офіційним візитом до голови Міської комендатури поліції в Перемишлі приїхав генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, «багатолітній член необандерівської Свободи», як писали про українського дипломата деякі видання. Присутнім на зустрічі так само був О. Бачик.
Зараз багато кому цікаво: який зміст папки секретного співпрацівника? Ми будемо писати про ці документи після розслідування, яке проводить наш журналіст. ■
