(пл) ■ ПОДІЇ ■ №8, 2015-02-22
Українці з Лігниці звернулися до президента цього міста з проханням перенести пам’ятник польсько-радянського братерства зброї зі Слов’янської площі на цвинтар. «Місце для такого пам’ятника є на цвинтарі радянських солдатів, а не у центрі міста», – пояснює Богдан Пецушок, голова Лігницького відділу ОУП.
Перенести. Не знищити!
«Ми проти руйнування всіляких пам’ятників, у цьому теж пам’ятника польсько-радянського братерства, тому що слід шанувати усілякі свідоцтва історії, незалежно від наших поглядів, однак треба знайти для них доречне місце», – пишуть у заяві до президента м. Лігниці Тадеуша Кшаковського голови Лігницького відділу і гуртка ОУП. Діячі об’єднання, яке представляє українську меншину в місті, 23 січня передали цю заяву безпосередньо в руки президента міста. Стимулом до написання такого звернення були, зокрема, події в Україні.
– Якийсь час тому праві польські середовища зверталися до нас з пропозицією, щоб ми приєдналися до їхніх протестів у справі пам’ятника. Але ми відмовилися. Не хотіли, щоб нас використовувано. Проте, оскільки наближалася річниця трагічних подій на київському Майдані, анексії Криму, початку війни в Україні, а також 70-ті роковини закінчення ІІ Світової війни, ми вирішили, що це добрий момент на закриття цього радянського розділу в історії Польщі та самого міста, – заявляє Богдан Пецушок, голова лігницького відділу ОУП.
Звертаючись до президента Лігниці, українці, які є жителями міста, вважають, що вже вистачить глорифікувати радянських солдатів, тим більше у той час, коли Росія стала аґресором в Україні. Крім того, у заяві вказується й на той факт, що пам’ятник естетично мало привабливий. Він стоїть на дуже важливій для міста площі, поміж будинком Міської ради та Повітовим староством.
– Це головна частина міста. Там могли б зустрічатися люди. А місце для пам’ятника ми бачимо на цвинтарі радянських солдатів, – пояснює Б. Пецушок.
Прохання українців з Лігниці взагалі не мусить різко міняти планів міста, тим більше, що в тих планах зараз є ремонт і перебудова площі, на якій стоїть пам’ятник.
Хоч ще немає ніякого рішення президента Лігниці, то він сам уже повідомив місцеву ланку ОУП про це, що передбачується ремонт і відновлення Слов’янської площі, на якій стоїть пам’ятник. Одночасно президент поінформував, що ситуація в Україні не може мати жодного впливу на рішення.
У справі висловився теж Вацлав Шетельницький, голова міськради.
– Розраховую, що президент Тадеуш Кшаковський дозрів уже до рішення перенести пам’ятник на вул. Вроцлавську (там є цвинтар – ред.), – сказав голова.
«Бандерівці» попадуть у прокуратуру
Після появи на сайті Lca.pl статті під заголовком «Лігницькі українці апелюють про знесення пам’ятника» під матеріалом почали з’являтися коментарі.
«Польща для поляків, нехай **** з наших земель, а може замість того пам’ятника поставити хочуть Бандеру, ку*ви українські, такі самі як їх студенти, жодної культури не мають, нехай вчаться у своїй державі, вийобув*ти з наших земель…», – звучить один з них. Під статтею з’явилося більше ста подібних висловів.
– Перші голоси – це були дискусії політичного характеру. Ми вже звикли, що коли в місцевих медіа з’являється якась українська тема, то завжди є якісь голоси «за» і «проти». Та коли тепер почали з’являтися безпосередні погрози та атаки на нас, рекомендуючи нам «тікати з Лігниці», бо «Акція „Вісла” не завершилася і час нам виїжджати до Києва», то ми вирішили реаґувати. Не можна так цього залишати, – твердить голова відділу. – Тому разом з головою гуртка ОУП у Лігниці Юрієм Павлищем, 2 лютого ми склали повідомлення до районної прокуратури. У документі заявляємо про підозру скоєння злочину, який полягає на закликах до ненависті з огляду на національні різниці, а також за зневагу групи людей, з огляду на їхню національну приналежність.
Згідно з польським законом, засуджена в такому злочині особа, може отримати покарання 2–3 років ув’язнення. За останніми інформаціями, поданими головою Лігницького відділу ОУП, справою має зайнятися прокуратура у Ґлоґові (пол. – Głogów).
Треба сказати, що досі під час організування всіляких акцій допомоги Україні міська влада та самі жителі міста підтримували українську меншину в її ініціативах.
Тому діяч об’єднання надіється, що відносини між українською меншиною і загалом суспільства будуть надалі добрими і не буде проблем. По-іншому може бути з місцевими представниками російської меншини.
– Коли минулого року ми протестували проти анексії Криму, то я відбув дискусію з місцевим представником російської меншини. Ця людина була обурена, як ми можемо виступати проти Росії, – розказує діяч ОУП.
Ще більше не сподобалося місцевим росіянам те, що учні школи з українською мовою навчання в Лігниці виступили на одній з акцій протесту проти аґресії Росії на сході України. представниця лігницьких росіян тепер обурена тим, що «українці хочуть знищити пам’ятник загиблих росіян».
– А ніби чого ми б мали його руйнувати, якщо в радянській армії були й українці? Вони, певно, теж спочивають тут на лігницькому кладовищі і їм теж потрібна пошана. Маю надію, що перенесенням пам’ятника на цвинтар ми закриємо врешті цей воєнний період, – резюмує Б. Пецушок.
