Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі ■ ПОГЛЯДИ ■ №7, 2015-02-15
Крім реакції 2012 р. на скандальну передачу журналістів Куби Воєвудзького та Міхала Фіґурського, які в ефірі образили українських жінок, не було такої голосної справи, де загальнопольські мас-медіа та прокуратура так однозначно виступили проти антиукраїнських висловів. Це нова якість, тому що без огляду на кінцевий результат, тут видно, що проф. Боґуслав Пазь перейшов певну межу. Цей спосіб висловлювання, особливо його аґресивність розкритикувала частина суспільства та установ. Це відбулося, зокрема, під пресією мас-медіа, оскільки хоча б вроцлавське видання «Газети виборчої» («Gazetа Wyborczа») не один раз писало про антиукраїнські висловлювання Б. Пазя.
Варто пригадати, що й міжнародна організація з захисту прав людини Amnesty International відзначала, що професор маніпулює її звітами щодо України. Це не перша такого роду подія в діяльності Б. Пазя, і я думаю, що саме це спричинило актуальну реакцію. Не виняток, а послідовність цієї людини, якщо йдеться про аґресивні висловлювання, зорема щодо українців.
Зараз важко сказати, яким буде результат цієї справи, бо, крім тих, хто його засуджує, створюється й фронт захисту Б. Пазя. Тут є, зокрема, кс. Тадеуш Ісакович-Залеський та кресові середовища, які будують фальшиву тезу, немовбито у висловах Б. Пазя не було ніякого порушення.
Однак треба тут виразно сказати: це були скандальні висловлювання, які, в моїй оцінці, абсолютно вичерпують правові положення щодо заклику до ненависті та ворожнечі між народами. Важливо також, що вроцлавський учений не лише сам був автором аґресивних, примітивних і вульгарних висловів щодо українців, але й провокував до цього інших людей. Це можна простежити на його сторінці в соцмережі «Фейсбук». Фільм, який показує знущання над українськими полоненими, а під ним скандальний коментар Б. Пазя, – не залишають поля для інтерпретації.
Тут маємо справу з діями, які однозначно кваліфікуються як злочин, і не повинні з’являтися в жодному цивілізованому суспільстві. З одного боку, маємо знущання людей, які ще й пишаються тим, а з другого – такий, а не інший коментар людини з науковим званням, викладача, працівника відомого університету, до цього ще й філософа. Філософія, як відомо, асоціюється з певного роду рефлексією над буттям людини, моральними цінностями тощо. Брутальність сепаратистів на відео і реакція людини, яка в поточному розумінні повинна бути якимось прикладом, – це теж складова усього, що сталося.
Захисники професора говорять, що ситуація, яка склалася навколо його особи, – це реакція на останню його книжку про трагедію поляків на Волині. Однак варто відзначити, що це – не авторська книжка Б. Пазя, а збірник рефератів з конференції, яка пройшла доволі давно, де вміщено доповіді тих, хто згадуване минуле оцінює однобічно, а саме – професора Боґуміла Ґротта, кс. Ісаковича-Залеського та інших. У цій книжці нема нічого нового, цього роду видань існує безліч. Натомість спроба створити з цього ідеологічну площину захисту людини, яку нібито переслідують «за правду», – це надуманий і досить слабко обґрунтований, а навіть доволі примітивний арґумент. ■
