Ігор Щерба ■ ПОГЛЯДИ ■ №42, 2016-10-16
Останнім часом від польських політиків часто можна почути вислови, характерні для радянської пропаґанди 30-х років.
З телеканалів і радіо лунають слова про те, що людині на керівній посаді в державних установах не треба мати відповідної освіти, вистачить, що людина «своя» (тобто кадри все вирішують, навіть куховарка може бути міністром). Також можна було почути фразу про те, що треба провести чистку в лавах урядовців, щоб уникнути «запаморочення голови від успіхів». Від завершення парламентських виборів у Польщі місцеві ЗМІ неодноразово цитують вислови партійних лідерів, у яких чуємо, що державні справи мають бути виключно в руках сеймової більшості і ніяка меншість (опозиція, тобто «меншовики») хай не встромляє палиці в колеса державної машини.
Події в українській школі в Бартошицях навівають мені ще аналогії до «зірки» сталінської пропаґанди, тобто малого Павки Морозова, який доніс на своїх батьків-куркулів, що вони проти колективізації. При чому тут дитина, яку за непровіреними даними вбили за цей донос його рідні?
Варто пригадати події, які відбулися в українській школі в Бартошицях, а сайт kresy.pl ввічливо про них повідомив.
Матеріал названо «Bandera i Ja. Banderowska propaganda w polskiej szkole dla Ukraińców» («Бандера і Я. Бандерівська пропаґанда в польській школі для українців»).
Ідеться про те, що до школи прибула людина, яка, можливо, представила себе спеціалістом від польсько-українських відносин або журналістом, але це не є важливе. Суттєво, що ця людина провела «душещипательну» розмову на історичні теми з директором школи та пішла до шкільної бібліотеки, де за поданням кресового порталу виявила «крамольну літературу» у вигляді виданої в Україні книжки «Бандера і Я».
«W książce Bandera przedstawiony jest jako „symbol ukraińskiego patriotyzmu”. Poruszono w niej m.in. wątek postawienia go przed polskim sądem – pokazując go jako mężnego ukraińskiego patriotę, znoszącego ciężkie przesłuchania oraz „fizyczne i psychiczne męki” z rąk polskich „katów”. (…) Tekst wyraźnie sugeruje również, że Stepan Bandera nie miał żadnego związku z faszyzmem – podkreślając, że w czasie II wojny światowej przebywał on w niemieckim obozie koncentracyjnym. Książka zawiera także szereg symboli banderowskich, a także pełny tekst „dekalogu ukraińskiego nacjonalisty”».
Автор проявив пильність та прискіпливість, коли знайшов ще одну «неблагонадійну» публікацію, тим разом про сотенного УПА «Бурлаку» (Володимира Щигельського).
Справу «бартошицької провокації» негайно і ретельно взяли на облік «кресові бультер’єри» – депутати сеймової фракції «Kukiz 15».
Депутат цієї фракції Томаш Жимковський сказав з цього приводу сайтові kresy.pl
«To skandal. To, że te książki zostały przysłane za darmo np. z ukraińskiego IPN, i zostały umieszczone w księgozbiorze szkolnym świadczy o jakiejś kompletnej ignorancji władz szkoły czy tych, którzy do tego dopuścili. Te książki jawnie szkalują naród polski i zakłamują historię. Materiały te nie powinny się znaleźć w polskiej placówce oświatowej.
(…) Nie wiem, czy tamtejsi bibliotekarze specjalizują się w ogóle w takich skandalicznych materiałach trącących systemami totalitarnymi. Niedawno zdjęto prawa autorskie rządu bawarskiego do „Mein Kampf” (автор – Адольф Гітлер – ред.) – może zamówią jakiś egzemplarz do tej szkoły? Ta sytuacja jest absurdalna. W bibliotece szkolnej powinny być lektury szkolne, książki przedmiotowe, a nie materiały czysto ideologiczne, które na siłę tworzą mit państwa ukraińskiego».
Повідомлення про скандал у Бартошицях негайно відправлено до Кураторії освіти в Ольштині та до міністра національної освіти у Варшаві.
Пригадую, як нещодавно в редакції «Нашого слова» з’явився мужчина похилого, «кресового» віку і приніс для рецензування свою статтю про Волинську трагедію.
Під час невимушеної розмови він несподівано запитав у мене: «А чи у вас є якісь книжки про Степана Бандеру?». Ця подія аж ніяк не мусить щось поганого означати, однак будьмо уважні і стережімося кресових провокаторів!
Останні події вказують на те, що комусь залежить на тому, щоб навколо українців у Польщі витворити атмосферу залякування та підозрілості.
При цій нагоді також варто нагадати про те, що депутати сеймової фракції «Kukiz 15» подали на розгляд сеймові рп проект оновлення закону про Інститут національної пам’яті (IPN): «Na mocy nowelizacji ustawy propagowanie banderyzmu będzie karane, podobnie jak podważanie zbrodni ludobójstwa na Wołyniu».
Одним словом, за інкриміновані злочини можна буде сісти за ґрати на 3 роки. Для згадуваного раніше сайту цей проект так коментує депутат Жимковський: «To będzie też jasny sygnał dla państwa ukraińskiego, że w Polsce promowanie banderyzmu, mówienie, że UPA to byli bohaterowie, jest przestępstwem».
Можна собі уявити таку ситуацію: коли парламент закон проголосує і він набере чинності, знайдеться такий собі Павка Морозов, який донесе до правоохоронних органів на свого діда або батька. Багато не треба, бо школярі заінфековані новою історичною політикою, уроками про «Проклятих солдатів», фільмами про волинські події приймуть за свій пункт бачення теорії польських ультраправих сил. Можна буде собі уявити злющого сусіда або товариша, який «підкладе» комусь «неблагонадійну бандерівську літературу». Потім уже залишається тільки шлях у тюрму. про атмосферу страху та приречення долі можна дізнатися від героя ще однієї книжки про тоталітарний режим. Отож, Вінстон Сміс (книжка Джорджа Орвелла «Рік 1984») зустрічає якогось разу сусіда, який іде зі своїми дітьми. («Вони колись складуть донесення на мене, а мене потім заарештують», – з гордістю сказав сусід Вінстону).
Павка Морозов у радянській пропаґанді 30-х років символізував хлопчика, який виявив також перед судом честь і принциповість молодого борця з «куркулями», що противилися державній політиці колективізації.
Це все теорія, однак не зовсім неймовірна.
Читаючи спогади нащадків петлюрівців («Друге життя батька», «НС» 40, від 02.10.2016 р.), можна дізнатися, що вояків Петлюри, які опинилися в Польщі і все своє життя не говорили, ким вони є, не розмовляли також українською мовою. Дочка одного офіцера лише після смерті батька зі знайдених документів дізналася, ким він насправді був і звідкіля родом.
«Звідки я мала знати, що мій батько українець?! Він не вчив мене рідної мови», – говорить дочка одного з вояків армії УНР. Вона згадує, що, будучи дитиною, почула, як батько співає українську пісню. Її це дуже зацікавило, побігла похвалитися друзям. Потім батькові на роботі заявили, щоб він більше не заводив «більшовицьких порядків».
Тепер депутати «Kukiz 15» хочуть карати ув’язненням в тюрмі за заведення «бандерівських порядків».
Хотілося б запитати: панове депутати, як нам жити далі?
На мою думку, треба скористатися зі старих перевірених способів. Треба взяти банку від молока, сховати в ній «крамольну літературу» і закопати під кущем на городі.
Щоб не навіювати поганих думок і не створювати казусу Павки Морозова, хіба слід на дитячі комп’ютери закласти блокаду не лише на еротичні сайти, а також і на «бандерівські». ■
